1/294-07 (1/282-07)
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2009 р. № 1/294-07 (1/282-07)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. –головуючого, Грека Б.М.,Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників:
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргуСільськогосподарського ТзОВ "Краса"
на рішення
та постановувід 5 червня 2008 року господарського суду Херсонської областівід 24 лютого 2009 рокуЗапорізького апеляційного господарського суду
у справі№1/294-07
за позовомСільськогосподарського ТзОВ "Краса"
доТзОВ "Геліос"
простягнення боргу,
встановив:
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 5 червня 2008 року (суддя Немченко Л.М.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24 лютого 2009 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить вказані судові рішення скасувати, як прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 1 вересня 2006 року між ТзОВ "Геліос" та СТОВ "Краса Херсонщини", правонаступником якого є позивач, був укладений договір оренди приміщення, а саме 6 камер фруктосховища загальною площею 5184 кв.м, яке знаходиться за адресою: с.Роздольне, вул.Сафронова,1.
Відповідно до п.1.1 вказаного договору склад приміщення, яке передається в оренду, визначений в акті прийому-передачі. Вартість визначається згідно даних балансу.
Згідно п.1.2 договору об'єкт оренди передається орендареві для зберігання сільськогосподарської продукції.
Згідно п.3.7 укладеного договору орендар сплачує орендодавцю додатково за послуги по розвантаженню і завантаженню товару, який розміщується в орендованому приміщенні в розмірі 50 грн. за тону.
Згідно п.1.3 договору при передачі об'єкта оренди орендареві складається акт прийому-передачі, в якому відображається стан об'єкта оренди, його систем та орендованого майна. Акт приймання-передачі підписується сторонами одночасно.
На підставі п.2.1 договору об'єкт оренди, що є предметом цього договору, переходить в користування орендаря терміном з моменту закладки першої партії продукції на зберігання по 30 квітня 2007 року, але не раніше дати підписання акту прийому-передачі.
Також, пунктом 2.3 укладеного договору сторони передбачили, що після закінчення строку договору або припинення його дії з інших причин, орендар протягом 10 днів звільняє об'єкт оренди та передає його представникам орендодавця на підставі акту приймання-передачі.
На підставі ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Розглядаючи справу та оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про те, що позивачем не було надано належних доказів, підтверджуючих факт надання ним відповідачеві послуг по виконанню умов саме договору оренди приміщень від 1 вересня 2006 року.
Як правильно встановлено судами попередніх судових інстанцій, надані позивачем в підтвердження заявленого ним позову акти по виконанню робіт по розвантаженню продукції з боку відповідача були підписані не уповноваженими на те особами.
Також, надані суду первинні документи, як доказ позовних вимог, заявлених позивачем, були складені без дотримання вимог до первинних документів, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року.
Згідно ст.9 вказаного Закону серед обов'язкових реквізитів, які повинні мати первинні та зведені облікові документи, передбачено назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, у рішенні, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.
За таких обставин, судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.
Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, суд вважає необгрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи і не відповідають вимогам закону.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Херсонської області від 5 червня 2008 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24 лютого 2009 року залишити без змін, а касаційну скаргу Сільськогосподарського ТзОВ "Краса" - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2009 |
Оприлюднено | 30.06.2009 |
Номер документу | 3937035 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Дерепа В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні