Ухвала

від 09.06.2009 по справі 48/301-47/128

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

48/301-47/128

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

09 червня 2009 р.                                                                                   № 48/301-47/128  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:            

ГоловуючогоКота О.В.

СуддівШевчук С.Р. Владимиренко С.В.

перевіривши  касаційну скаргуПоліклініки №2 Шевченківського району міста Києва

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.04.2009р.

у справі№48/301-47/128 господарського суду міста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"

доПоліклініки №2 Шевченківського району міста Києва

провідшкодування шкоди

за участюПрокуратури Шевченківського району міста Києва

Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою №331 від 29.04.2009р. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2009р.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі.

Згідно ч.1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Зокрема, приписами підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із касаційних скарг на рішення та постанови, що подаються до Вищого господарського суду України, розмір ставки державного мита складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Із доданої  до касаційної скарги квитанції №116 від 29.04.2009р. вбачається, що скаржником сплачено державне мито в сумі 32 грн., тоді як оспорюється судове рішення в частині стягнення 86996,76 грн. Отже, сплаті підлягає державне мито у розмірі 435 грн.

За таких обставин, додана квитанція не може вважатися документом, що підтверджує сплату державного мита у встановленому розмірі і тому касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Окрім того, за приписом частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази  надіслання її копії іншій стороні у справі.

Додана до касаційної скарги незавірена ксерокопія квитанції №1954 від 29.04.2009р. не може бути доказом надіслання копії касаційної скарги позивачу, оскільки в силу ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд   

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.

Головуючий                                                                            Кот О.В.

С у д д я                                                                                Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                            Владимиренко С.В.