Рішення

від 16.06.2014 по справі 913/1397/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

16 червня 2014 року Справа № 913/1397/14

Провадження № 6/913/1397/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківське управління шахтобудмеханізації», м. Брянка Луганської області

до відповідача Зоринської міської ради, м. Зоринськ Перевальського району Луганської області

про стягнення 97 608 грн. 31 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Бородіна А.А.

У засіданні брали участь :

від позивача - Фомін А.В., директор, дов. № 57 від 24.02.2014;

від відповідача - не прибув;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості в сумі 97 608 грн. 31 коп. за договором підряду № 52/1 від 07.09.2012 на виконання робіт.

Відповідач надав до суду лист від 04.06.2014, за яким зазначив, що на виконання умов договору № 52/1 від 07.09.2012 до управління Державної казначейської служби Перевальського району Луганської області було надано платіжне доручення № 597 від 07.06.2013 на суму 57 608 грн. 31 коп. і платіжне доручення № 688 від 11.07.2013 на суму 40 000,00 грн. Вказані платіжні доручення знаходилися в управлінні без виконання до 31.12.2013.

З метою перевірки своєчасного перерахування коштів за договором підряду № 52/1 Зоринська міська рада направила до управління державної казначейської служби платіжне доручення № 430 від 03.06.2014 на суму 20 000, 00 грн. та у разі виконання вказаного платіжного доручення рада зобов'язується перерахувати залишок коштів в сумі 77 608,31 грн. для повного погашення заборгованості за договором. При цьому, згідно відповідей Державної казначейської служби було зазначено, що відповідні кошти не перераховуються, оскільки в першу чергу виконуються фінансові зобов'язання, передбачені ч. 2 ст. 55 Бюджетного кодексу України. Недостатнє наповнення ЄКР призвело до ситуації, коли станом на 01.01.2014 розрахунки за захищеними та соціально спрямованими видатками проведені в повному обсязі, а незахищені напрямки видатків в межах наявних грошових підкріплень залишилися невиконаними. Виходячи з цього, платіжні доручення на суму 97 608,31 грн. не виконані і відповідні кошти не перераховані.

При цьому, кошти не перераховані не в наслідок бездіяльності міської ради, а в результаті фінансової неспроможності управління Державної казначейської служби.

На підставі викладеного, відповідач просить призупинити виконання позову до отримання відповіді щодо можливості перерахування від Управління Державної казначейської служби у Перевальському районі.

Також до листа відповідачем надані відповідні докази у підтвердження викладених доводів.

Приймаючи до уваги подані документи, а також те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату слухання справи та надав відповідні письмове пояснення, суд переходить до розгляду справи по суті.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.

07.09.2012 року між сторонами у справі було укладено договір № 52/1 на виконання робіт (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався виконати на користь відповідача певні підрядні роботи, а відповідач - прийняти та оплатити виконані роботи на умовах договору.

Згідно п. 2.1 договору сторонами була узгоджена договірна ціна згідно кошторису у розмірі 99 940 грн. 45 коп.

Згідно п. 2.2 договору замовник оплачує виконані роботи в 5-тиденний термін з моменту пред'явлення рахунку і акта виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3.

На виконання умов договору позивачем було виконано та передано, а відповідачем прийнято роботи згідно акту форми КБ-2в від 05.10.2013 за жовтень 2013, довідки КБ-3 на суму 97 608 грн. 31 коп.

Відповідачем виконані роботи у встановлений договором строк в повному обсязі оплачені не були, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 97 608 грн. 31 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Оскільки відповідачем заборгованість в добровільному порядку оплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом, який обґрунтовує посиланням на норми ст. ст. 536, 612, України та іншими нормами. Також позивач вважає, що положення в договорі щодо фінансування оплати виконаних робіт за рахунок бюджетних коштів не звільняє відповідача від виконання зобов'язань за договором та посилається, в тому числі, і на Постанову Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/44.

Відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

07.09.2012 між Зоринською міською радою (замовник, відповідач у справі) і ТОВ «Брянківське управління шахтобудмеханізації» (генпідрядник, позивач у справі) було укладено договір підряду № 52/1.

За умовами вказаного договору підрядник приймає на себе зобов'язання з виконання робіт за дефектним актом замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору.

Так, ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п. 2.1 договору ціна робіт встановлюється за погодженням сторін та становить 99 940 грн. 45 коп. Кошториси і розрахунки договірної ціни є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.2 договору оплата проводиться в 5-тиденний термін з моменту пред'явлення рахунку і акта виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в, КБ-3).

Згідно п. 3.3 договору у разі часткового фінансування прийнятих робіт замовник повинен надати підряднику графік фінансування.

На виконання умов договору позивачем було виконано та передано, а відповідачем прийнято роботи згідно акту форми КБ-2в № 1 від 05.10.2013 за жовтень 2012, довідки КБ-3 на суму 97 608 грн. 31 коп.

За своєю правовою природою договір № 52/1 від 07.09.2012 є договором підряду.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заяви про них підряднику.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписань акта визнані судом обґрунтованими.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Так, відповідач як замовник прийняв відповідні роботи та підписав акт, але вартість підрядних робіт не здійснив.

Наведеними вище обставинами та матеріалами справи підтверджено та визнано відповідачем, що позивачем було виконано підрядних робіт на загальну суму 97 608 грн. 31 коп., що також підтверджено і актом звірення розрахунків від 01.02.2014 і вказана сума відповідачем не оплачена.

В той же час, згідно платіжних доручень відповідач мав намір оплатити виконані роботи, але не оплатив, як ним було зазначено, за відсутністю бюджетного фінансування.

Відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, передбаченого Договором. Відповідна позиція відповідає практиці застосування статті 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод. (Постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011).

Статтею 111-28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Так, Верховний Суд України у своїй Постанові від 15.05.2012 р. № 11/446 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал» до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи зазначив: «Частиною першою статті 530 ЦК передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Касаційний суд обґрунтовано відхилив заперечення МНС щодо не оплати продукції за відсутності бюджетних коштів на реєстраційному рахунку відповідача, оскільки на підставі Частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на 2009 рік, не виправдовує бездіяльність МНС і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.»

Крім того, з аналізу норми ст. 530 Цивільного кодексу України вбачається, що у випадках, коли строк (термін) виконання зобов'язання визначається вказівкою на подію, то це може бути лише подія, яка має неминуче настати. Умови (позиція) Відповідача ж про залежність проведення розрахунків за Договором в залежності від бюджетного фінансування чи надходження бюджетних коштів не є ні подією взагалі (оскільки залежить від волевиявлення осіб, а тому така є дією), та не є подією, яка має неминуче настати (оскільки її настання залежить від ряду суб'єктивних обставин, в тому числі волевиявлення інших (в тому числі Замовника) осіб, в тому числі від замовлення бюджетних коштів, від перерахунку таких тощо.

Відповідно до ст. 1 Бюджетного кодексу України, бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу. Між тим, спір у даній справі виник внаслідок невиконання договірних зобов'язань і відносини сторін у даній справі врегульовані, зокрема, нормами ГК України, ЦК України, які застосовуються судом до відносин сторін.

В той же час, прохання відповідача за листом щодо призупинення виконання позову судом відхиляється, оскільки нормами Господарського процесуального законодавства взагалі не передбачена така процесуальна дія.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги позицію Верховного Суду України слід зазначити, що станом на момент звернення до суду із даним позовом у позивача виникло право вимоги відповідної оплати за виконані роботи, а у відповідача виник обов'язок щодо належного виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В даному випадку, відповідачем було порушено зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт.

Відповідачем доказів оплати заборгованості не надано.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Зоринської міської ради Перевальського району Луганської області, м.Зоринськ Луганської області, вул. Леніна, буд. 8, код 04051785, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківське управління шахтобудмеханізації», м. Брянка, Луганської області, вул. Шахтарської дивізії, буд. 25, код 35825814, заборгованість в сумі 97 608 грн. 31 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1952 грн. 17 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 23.06.2014.

Суддя Т.А. Василенко