Рішення

від 16.06.2014 по справі 913/1395/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

16 червня 2014 року Справа № 913/1395/14

Провадження № 6/913/1395/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківське управління шахтобудмеханізації», м. Брянка Луганської області

до відповідача Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Кіровської міської ради , м. Кіровськ Луганської області

про стягнення 99 972 грн. 85 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Бородіна А.А.

У засіданні брали участь :

від позивача - Фомін А.В., директор, дов. № 57 від 24.02.2014;

від відповідача - не прибув;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості в сумі 99 972 грн. 85 коп. за договором підряду № 15 від 06.08.2012 на виконання робіт.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за юридичною адресою - Луганської області, м. Кіровськ, вул. Партз'їзду, буд. 7, про що свідчить і відмітка органу поштового зв'язку на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, а саме ухвали суду від 29.05.2014.

При цьому, відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Так, вказана відмітка підтверджує належне відправлення копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Враховуючи, що в ухвалі суду від 29.05.2014 суд не визнавав явку сторін обов'язковою, участь в судовому засіданні відповідно до ст. 22 ГПК України є правом сторін.

В даному випадку, відповідач мав можливість скористатися своїм правом на участь у судових засіданнях та правом надавати відповідні пояснення або заперечення. При цьому, суд не вбачає перешкод для розгляду справи і відсутність представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд приступив до розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.

06.08.2012 року між сторонами у справі було укладено договір № 15 на виконання робіт (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався виконати на користь відповідача певні підрядні роботи, а відповідач - прийняти та оплатити виконані роботи на умовах договору.

Згідно п. 2.1 договору сторонами була узгоджена договірна ціна згідно кошторису у розмірі 99 972 грн. 85 коп.

Згідно п. 4.1 договір № 15 від 06.08.2012 діє до 31 грудня 2012, але в будь-якому випадку до закінчення розрахунків за договором.

Згідно п. 10.2 договору фінансування робіт проводиться згідно асигнувань поточного року за фактично виконані роботи згідно актів форми КБ-2, КБ-3.

На виконання умов договору позивачем було виконано та передано, а відповідачем прийнято роботи згідно акту форми КБ-2в за серпень 2012 року, довідки КБ-3 на суму 99 972 грн. 85 коп.

Відповідачем виконані роботи в повному обсязі оплачені не були, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість в сумі 99 972 грн. 85 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Оскільки відповідачем заборгованість в добровільному порядку не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом, який обґрунтовує посиланням на норми ст. ст. 536, 612, 875 України та інші. Також позивач вважає, що положення в договорі щодо фінансування оплати виконаних робіт за рахунок бюджетних коштів не звільняє відповідача від виконання зобов'язань за договором та посилається, в тому числі, і на Постанову Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/44.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

06.08.2012 між УЖКГ та КБ виконкому Кіровської міськради Луганської області (замовник, відповідач у справі) і ТОВ «Брянківське управління шахтобудмеханізації» (генпідрядник, позивач у справі) було укладено договір № 15.

За умовами вказаного договору генпідрядник прийняв на себе зобов'язання з виконання робіт з поточного ремонту автомобільної дороги по вул. Некрасова, м. Кіровськ Луганської області.

Так, ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п. 2.1 ціна договору визначається кошторисом та становить 99 972 грн. 85 коп. Кошториси і розрахунки договірної ціни є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 4.1 договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013 з урахування додаткової угоди до договору, але в будь-якому випадку до закінчення розрахунків за договором.

Згідно п. 10 договору джерело фінансування робіт - місцевий бюджет згідно асигнувань поточного року за фактично виконані роботи на підставі форми КБ-2в, КБ-3.

Згідно п. 13.3 договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість форми КБ-2в, КБ-3.

Згідно п. 4.2 договору, датою завершення робіт вважається дата їх прийняття.

На виконання умов договору позивачем було виконано та передано, а відповідачем прийнято роботи згідно акту форми КБ-2в за жовтень 2012, довідки КБ-3 на суму 99 972 грн. 85 коп.

За своєю правовою природою договір № 15 від 06.08.2012 є договором підряду.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заяви про них підряднику.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписань акта визнані судом обґрунтованими.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Так, відповідач як замовник прийняв відповідні роботи та підписав акт, але вартість підрядних робіт не здійснив.

Згідно ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В даному випадку, умовами договору № 15 попередня оплата не передбачена, а вартість робіт складає 99 972 грн. 85 коп. і саме роботи на вказану суму були прийняті відповідачем без доповнень та зауважень згідно акту за серпень 2012 року.

Наведеними вище обставинами та матеріалами справи, в тому числі і актом звірення розрахунків від 01.05.2014 підтверджено та не оспорено відповідачем, що позивачем було виконано підрядних робіт на загальну суму 99 972 грн. 85 коп. і вказана сума відповідачем не оплачена.

При цьому, відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, передбаченого Договором. Відповідна позиція відповідає практиці застосування статті 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод. (Постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011).

Статтею 111-28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Так, Верховний Суд України у своъй Постанові від 15.05.2012 р. № 11/446 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал» до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи зазначив: «Частиною першою статті 530 ЦК передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Касаційний суд обґрунтовано відхилив заперечення МНС щодо не оплати продукції за відсутності бюджетних коштів на реєстраційному рахунку відповідача, оскільки на підставі частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на 2009 рік не виправдовує бездіяльність МНС і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.»

Крім того, з аналізу норми ст. 530 Цивільного кодексу України вбачається, що у випадках, коли строк (термін) виконання зобов'язання визначається вказівкою на подію, то це може бути лише подія, яка має неминуче настати. Умови (позиція) Відповідача ж про залежність проведення розрахунків за Договором в залежності від бюджетного фінансування чи надходження бюджетних коштів не є ні подією взагалі (оскільки залежить від волевиявлення осіб, а тому така є дією), та не є подією, яка має неминуче настати (оскільки її настання залежить від ряду суб'єктивних обставин, в тому числі волевиявлення інших (в тому числі Замовника) осіб, в тому числі від замовлення бюджетних коштів, від перерахунку таких тощо.

Відповідно до ст. 1 Бюджетного кодексу України, бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу. Між тим, спір у даній справі виник внаслідок невиконання договірних зобов'язань і відносини сторін у даній справі врегульовані, зокрема, нормами ГК України, ЦК України, які застосовуються судом до відносин сторін.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги позицію Верховного Суду України, слід зазначити, що станом на момент звернення до суду із даним позовом у позивача виникло право вимоги відповідної оплати за виконані роботи, а у відповідача виник обов'язок щодо належного виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В даному випадку, відповідачем було порушено зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт.

Відповідачем доказів оплати заборгованості не надано.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва виконкому Кіровської міської ради, м. Кіровськ Луганської області, вул. 23 Партз'їзду, буд. 7, код 04011615, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківське управління шахтобудмеханізації», м. Брянка Луганської області, вул. Шахтарської дивізії, буд. 25, код 35825814, заборгованість в сумі 99 972 грн. 85 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 999 грн. 46 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 23.06.2014.

Суддя Т.А. Василенко