Ухвала

від 18.06.2009 по справі 3/89

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/89

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"18" червня 2009 р.                                                                            Справа  № 3/89

За позовом  Відкритого акціонерного товариства «Рівень»

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Хубо»

про стягнення заборгованості за невиконання зобов'язань за договором поставки товару в розмірі 55359 грн. 34 коп.

                                                                                                           Суддя  Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник  Мариненко Т.С. (довіреність №0/111 від 23.04.2008 року) ;    

від відповідача : представник не з'явився.   

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

СУТЬ  СПОРУ :

Відкрите акціонерне товариство «Рівень»звернулось до  господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хубо»про стягнення заборгованості за невиконання зобов'язань за договором поставки товару в розмірі 55359 грн. 34 коп., з них 49000 грн. 00 коп. основний борг, 6359 грн. 34 коп. пеня. В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.  

          Відповідач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №4900407. Причин неявки в судове засідання не повідомив.

          Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами. Явка сторін визнавалась судом обов'язковою.     

          Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

06.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Рівень»(далі –Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хубо»(далі –Покупець) укладено Договір поставки товару №0030/08 (далі –Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався виготовити та поставити пиво, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах договору.  

На виконання умов Договору згідно видаткових накладних №8486 від 09.09.2008 року та №8137 від 06.08.2008 року Постачальник поставив відповідачу 100 КЕГів ємністю 50 літрів кожний пиво "Жигулівське" на суму 12500 грн. (крім того,  вартість КЕГів становить 50000 грн.) та 30 КЕГів на суму 3750 грн. (крім того, вартість КЕГів становить 15000 грн.).

Відповідно до п.4.8 Договору пиво відпускається при наявності зворотної тари КЕГа на момент його одержання; в разі згоди Постачальника пиво покупцеві може відпускатися без попереднього повернення тари (пляшки, корзини).

Пунктом 4.9. сторони погодили, що строк повернення КЕГів встановлюється в межах 10 днів з дня одержання пива.

За пиво відповідач розрахувався повністю та згідно накладної №23 від 09.09.2008 року повернув 23 КЕГи на суму 11500 грн., згідно накладної №98 від 18.02.2009 року повернув 6 КЕГів на суму 3000 грн.. Всього відповідачем повернуто 29 КЕГів із 130 отриманих з пивом КЕГів на суму 14500 грн.

Відповідач не повернув 101 КЕГ на суму 50500 грн.. Позивачем та відповідачем проведено звірку взаєморозрахунків за період з 01.06.2008 року по 01.05.2009 року. Відповідно до акту звіряння розрахунків від 01.05.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем користь позивача становить 50500,00 грн..

Пунктом6.2. Договору сторони погодили, що за несвоєчасне повернення КЕГів Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки КБУ від заставної суми тари, за кожен день прострочення повернення тари.

Відповідно до п. 6.2 Договору за несвоєчасне повернення КЕГів нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від заставної вартості тари (КЕГів) за кожний день прострочення їх повернення за період з 16.082008 року по 14.02.2009 року в розмірі 6359 грн. 34 коп.. Розрахунок пені перевірено судом та визнано вірним.  

Крім того, 18.05.2009 року згідно накладної №191, відповідач повернув 3 КЕГи на суму 1500 грн., таким чином, Відповідач не повернув 98 КЕГів на суму 49000 грн.. Загальна сума боргу за неповернену тару становить 49000 грн.. В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу перед позивачем за договором.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2 статті 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до п.2 статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п.1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З врахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 49000 грн. 00 коп. та пені в розмірі 6359 грн. 34 коп.  підтверджується матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хубо» (79000, м.Львів вул.Городоцька, 286,  р/р 260010102860 Про Кредит Банк, МФО 320984, код ЄДРПОУ 19169019) на користь Відкритого акціонерного товариства «Рівень» (33001, м.Рівне, вул. Коперніка, 9, код ЄДРПОУ 05513951, р/р 260056823 у РОФ АППБ «Аваль», МФО 333227) грошову заборгованість за невиконання зобов'язань за договором поставки товару в розмірі 49000 грн.00 коп , пеню в розмірі 6359 грн. 34 коп.,  553 грн. 59 коп. витрат по оплаті держмита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                           Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний «23»червня 2009 року