Постанова

від 23.06.2014 по справі 812/3702/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3702/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Ровеньках Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6855,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Ровеньках Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6855,98 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що фізична особа -підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради 10.04.2000 за № 2 389 017 0000 002451 та взято на облік як платника податків в державній податковій інспекції у м. Ровеньках Головного управління Міндоходів у Луганській області з 10.04.2000р. за № 77.

ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) порушує п.49.2. ст.49 Податкового кодексу України. ФОП ОСОБА_1 з 2011 року по теперішній час працює і отримує доходи від Ровеньківського МВ ГУ МВС України у Луганській області при цьому не надає податкові декларації отримані доходи і не сплачує податки з отриманих доходів, явно ігнорує податкові вимоги про сплату податкових зобов'язань, які були розраховані податковим органом, за результатами документальної перевірки.

Податковий борг фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 станом на 19.05.2014 р. складає 6 855,98 грн., який виник в результаті несплати донарахованих податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, згідно акту перевірки від 16.12.2013р. № 206/1702/НОМЕР_1, податкове повідомлення-рішення від 27.01.2014р. № 000091702, розрахунок пені Додаток № 6 від 16.12.2013 р.

Позивач просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (94788, АДРЕСА_1, р. номер НОМЕР_1, ФІЛІЯ ЛУГАНСЬКОГО ОБЛАСНОГО АТ ОЩАДБАНКУ М.ЛУГАНСЬК, МФО 304665, номер рахунку: НОМЕР_2) в доход місцевого бюджету (р/р 33217800700059, код платежу 11010100, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ м. Ровеньки, код 37953384 (місцевий бюджет) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб сумі 6 855,98 грн. (в т.ч.- 4 640,90 грн. - основний платіж, 1 840,23 грн. - штрафні санкції, пеня -374,85 грн.).

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не прибув, розгляд справи просив проводити без участі представника позивача.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернувся конверт, в якому відповідачу було надіслано повістку про виклик до суду з позначкою «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 цього пункту, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Зі статті 177 Податкового кодексу України вбачається, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу (п. 177.1).

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (177.2.).

Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи (п.177.5.).

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада) (п.п.177.5.1.).

У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до контролюючого органу подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати (п.п177.5.3.).

Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п.п177.11.).

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради 10.04.2000 за № 2 389 017 0000 002451 та взято на облік як платника податків в державній податковій інспекції у м. Ровеньках Головного управління Міндоходів у Луганській області з 10.04.2000р. за № 77 (а.с.7-10).

Контролюючим органом у відношенні відповідача на підставі повідомлення від 03.12.2013 № 140 та наказу від 03.12.2013 № 226 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності надання податкової декларації про майновий стан і доходи, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 (а.с.11-1).

За результатами вищевказаної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 16.12.2013 № 206/1702/НОМЕР_1, який було надіслано на адресу відповідача (а.с.20-37).

На підставі акту перевірки від 16.12.2013 № 206/1702/НОМЕР_1 контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 27.01.2014 № 000091702, яким нараховано відповідачу за основним платежем 4640,90 грн., штрафні санкції - 1840,23 грн., яке надіслано на адресу відповідача (а.с.38-41).

Отже, податковий борг фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 складає 6 855,98 грн., який виник в результаті несплати донарахованих податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб (а.с.6).

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України та з метою погашення податкового боргу контролюючим органом у відношенні відповідача виставлено податкову вимогу № 24-25 від 04.03.2014 року, яку було надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Конверт з зазначеною вимогою повернувся на адресу контролюючого органу (а.с.42,43).

Відповідачем не надано до суду доказів щодо оскарження вищевказаної податкової вимоги, тому суд вважає, що дана податкова вимога є чинною та підлягає виконанню.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Зокрема, відповідно ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем у відношенні до відповідача було виставлено податкову вимогу № 24-25 від 04.03.2014 року, яка надіслана відповідачу 04.03.2014 року. Тобто 60 днів з моменту надіслання (вручення) минуло, відповідачем вищезазначена вимога не оскаржена, не скасована та є такою, що підлягає виконанню.

Таким чином, з викладеного вбачається, що органом доходів і зборів при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 128, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Ровеньках Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6855,98 грн., - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (94788, АДРЕСА_1, р. номер НОМЕР_1, ФІЛІЯ ЛУГАНСЬКОГО ОБЛАСНОГО АТ ОЩАДБАНКУ М.ЛУГАНСЬК, МФО 304665, номер рахунку: НОМЕР_2) в доход місцевого бюджету (р/р 33217800700059, код платежу 11010100, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ м. Ровеньки, код 37953384 (місцевий бюджет) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб сумі 6855,98 грн. (шість тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять гривень 98 коп.), у тому числі : 4640,90 грн. (чотири тисячі шістсот сорок гривень 90 коп.) - основний платіж, 1840,23 грн. (одна тисяча вісімсот сорок гривень 23 коп.) - штрафні санкції, пеня -374,85 грн. (триста сімдесят чотири гривні 85 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Т.І. Ковальова