номер провадження справи 10/39/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.05.2014 Справа № 908/1395/14
до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність - Сервіс" (69068, м. Запоріжжя, вул. Офіцерська, буд. 32)
про стягнення 2 438 259,99 грн.
Суддя: Алейникова Т.Г.
Представники сторін:
від позивача - Фісун В.В., на підставі довіреності № 049/14 від 14.04.2014 р.;
від відповідача - Остопарченко Л.В., на підставі довіреності від 20.05.2014 р.;
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглядається позовна заява Приватного підприємства "Лірен", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність - Сервіс", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за Договором поставки № 15-08/12 від 15.08.2012 р. в розмірі 2 438 259,99 грн., яка складається з основного боргу в сумі 2 305 340, 40 грн., пені в розмірі 108 646, 98 грн., 3 % річних в розмірі 24 272, 61 грн.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 24.04.2014 р., справу 908/1395/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.
Ухвалою господарського суду від 25.04.2014 р. порушено провадження у справі № 908/1395/14. Справі присвоєно номер провадження 10/39/14, її розгляд призначено на 21.05.2014 р.
У судовому засіданні 21.05.2014 р. представник позивача наддав до суду заяву, в якій просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату для надання додаткових доказів по справі. Представник відповідача у судовому засіданні 21.05.2014 р. відзив не надав.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.
У зв'язку із ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву та для отримання всіх необхідних документів по справі, судом було відкладено розгляд справи на 28.05.2014 р. на 10 год. 00 хв.
Представник позивача в судове засіданні надав заяву, в якій зазначив, що після звернення позивача із позовом до суду, відповідач частково погасив заборгованість в сумі 1 190 000.00 гривень, в тому числі платіжними дорученнями:
- № 27 від 29.04.2014 р. на суму 50 000, 00 гривень;
- № 1320 від 30.04.2014 р. на суму 50 000, 00 гривень;
- № 1363 від 07.05.2014 р. на суму 50 000, 00 гривень;
- № 1493 від 21.05.2014 р. на суму 89 098, 96 гривень;
- № 1492 від 21.05.2014 р. на суму 411 323, 76 гривень;
- № 1500 від 22.05.2014 р. на суму 50 000,00 гривень;
-№ 1501 від 22.05.2014 р. на суму 192 374, 40 гривень;
- № 1502 від 22.05.2014 р. на суму 257 202, 88 гривень;
- № 1546 від 26.05.2014 р. на суму 40 000, 00 гривень.
Таким чином, на день розгляду справи по суті, спір в частині стягнення з позивача 1190 000, 00 гривень - відсутній.
З урахуванням проведених відповідачем платежів, розмір основного боргу відповідача на час розгляду справи по суті склав 1 115 340, 40 гривень.
Крім вищезазначеного, позивач в своїй заяві відмовляється від стягнення з ТОВ «Співдружність-Сервіс» 108 646, 98 гривень пені, 24 272, 61 гривень - 3% річних та просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 1115 340, 40 гривень.
Представник відповідача в судове засідання 28.05.2014 р. надав заяву про розстрочку виконання рішення суду.
У судовому засіданні 28.05.2014 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представників сторін справа була розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
15 серпня 2012 року між Приватним підприємством «Лірен» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Співдружність-Сервіс» було укладено договір поставки № 15-08/12, відповідно до умов якого ПП «Лірен» зобов'язалося передати у власність ТОВ «Співдружність-Сервіс» металопрокат та інші товари на умовах встановлених договором, а ТОВ «Співдружність-Сервіс» в свою чергу зобов'язалося прийняти та оплатити зазначений товар.
В рамках укладеного договору, відповідно до узгоджених сторонами специфікацій, позивач поставив на адресу відповідача товар на суму 2 376 788, 64 гривень, в тому числі по видатковим накладним:
- № РН-073 від 13.11.2013 р. на суму 632772, 00 грн. (специфікація № 37 від 30.10.2013р.);
- № РН-074 від 13.11.2013 р. на суму 139098, 96 грн. (специфікація № 38 від 30.10.2013р.);
- № РН-075 від 13.11.2013 р. на суму 444305, 40 грн. (специфікація № 39 від 30.10.2013р.);
- № РН-076 від 22.11.2013 р. на суму 192374, 40 грн. (специфікація № 41 від 18.11.2013 р.);
- № РН-081 від 27.12.2013 р. на суму 235025, 40 грн. (специфікація № 45 від 18.12.2013 р.);
- № РН-003 від 20.02.2014 р. на суму 733212, 48 грн. (специфікація № 42 від 05.12.2013 р.).
Зазначений товар був прийнятий ТОВ «Співдружність-Сервіс» на підставі доручень
№ 680 від 07.11.2013 р., № 679 від 07.11.2013 р., № 678 від 07.11.2013 р., № 698 від 18.11.2013 р., № 800 від 24.12.2013 р., № 90 від 20.02.2014 р., без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості товару.
На оплату поставленого товару ТОВ «Співдружність-Сервіс» були виставлені рахунки № СФ-096 від 30.10.2013 р., № СФ-097 від 30.10.2013 р., № СФ-098 від 30.10.2013 р., № СФ-100 від 18.11.2013 р., № СФ-108 від 18.12.2013 р., № СФ-006 від 20.02.2014 р.
Згідно п. 4.1. договору, оплата кожної партії товару здійснюється протягом 30-ти банківських днів з моменту підписання накладної про прийняття товару. Згідно п. 4.3. договору, сторони можуть встановити інший порядок оплати товару шляхом підписання додаткової угоди.
Підписуючи специфікації, на кожну партію товару що поставлявся, сторони змінювали порядок розрахунків.
Сторонами договору були встановлені наступні строки оплати за поставлений товар:
- по видатковій накладній № РН-073 від 13.11.2013 р. - передоплата 40%, остаток 60% по факту готовності до відвантаження;
- по видатковій накладній № РН-074 від 13.11.2013 р. - передоплата 40%, остаток 60% по факту готовності до відвантаження;
- по видатковій накладній № РН-075 від 13.11.2013 р. - передоплата 40%, остаток 60% по факту готовності до відвантаження;
- по видатковій накладній № РН-076 від 22.11.2013 р. - передоплата 40%, остаток 60% по факту готовності до відвантаження;
- по видатковій накладній № РН-081 від 27.12.2013 р. - передоплата 40%, остаток 60% по факту готовності до відвантаження;
- по видатковій накладній № РН-003 від 20.02.2014 р. - передоплата 40%, остаток 60% по факту готовності до відвантаження.
З урахуванням узгоджених умов, відповідач повинен був провести оплату за кожну поставлену партію товару не пізніше наступного дня після його отримання.
Проте даний обов'язок відповідач не виконав.
Платіжними дорученнями № 1250 від 18.04.2014 р., № 1277 від 23.04.2014 р., відповідач лише частково оплатив товар поставлений по видатковій накладній № РН-073 від 13.11.2013 р, в сумі 71 448, 24 гривень.
Таким чином, неоплаченим в сумі 561 323, 76 гривень є товар поставлений по видатковій накладній № РН-073 від 13.11.2013 р.
Повністю неоплаченим є товар поставлений по видатковим накладним № РН-074 від 13.11.2013 р. на суму 139098, 96 грн., РН-075 від 13.11.2013 р. на суму 444305, 40 грн., РН-076 від 22.11.2013 р. на суму 192374, 40 грн., РН-081 від 27.12.2013 р. на суму 235025, 40 грн. та РН-003 від 20.02.2014 р. на суму 733212, 48 грн.
На день подання позову до суду заборгованість відповідача за поставлений товар по договору № 15-08/12 від 15.08.2012 р. складає 2 305 340, 40 гривень.
Відповідно до вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином відповідачем порушено норму ст. 712 ЦК України, та умови укладеного договору.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповід но до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п.9.3. Договору, в разі порушення Покупцем умов оплати товару, останній сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, що складає 108 646,98 гривень.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, що складає 24 272, 61 гривень.
Всього на час подання позову до суду заборгованість з урахуванням суми основного боргу, пені та 3% річних, склала 2 438 259, 99 гривень.
Позивач з метою досудового врегулювання спору, направив відповідачу вимогу про оплату товару від 14.04.2014 р. № 045/14, однак відповідач залишив вимогу без відповіді. Заборгованість за поставлений товар на час подання позовної заяви до суду не погасив.
28.05.2014 р. представник позивача в судове засіданні надав заяву, в якій зазначив, що після звернення позивача із позовом до суду, відповідач частково погасив заборгованість в сумі 1 190 000.00 гривень.
Отже, на день розгляду справи по суті, спір в частині стягнення з позивача 1190 000, 00 гривень - відсутній.
З урахуванням проведених відповідачем платежів, розмір основного боргу відповідача на час розгляду справи по суті склав 1 115 340, 40 гривень.
Крім вищезазначеного, позивач в своїй заяві відмовився від стягнення з ТОВ «Співдружність-Сервіс» 108 646, 98 гривень пені, 24 272, 61 гривень - 3% річних та просив стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 1115 340, 40 гривень та припинити провадження у справі
Представник відповідача в судове засідання 28.05.2014 р. надав заяву про розстрочку виконання рішення суду. Свою заяву представник відповідача обґрунтовує тим, що сьогодні його підприємство перебуває у тяжкому фінансовому становищі. Складне фінансове становище обумовлено низьким рівнем розрахунків контрагентів перед підприємством за поставлені товари. Наявність значної дебіторської заборгованості в свою чергу призводить до збільшення кредиторської заборгованості. Суд заяву представника відповідача про розстрочку виконання рішення суду прийняв та задовольнив, розстрочивши виконання рішення суду на 3 місяці, стягуючи суму основного боргу в розмірі 1 115 340, 40 грн. наступним чином:
- до 30.06.2014 р. - 371 780, 00грн.;
- до 31.07.2014 р. - 371 780, 00 грн.;
- до 31.08.2014 р. - 371 780, 40 грн.
У порушення зазначених норм закону та умов Договору відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не погасив необхідні кошти для погашення заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 193 Господарського кодексу України, встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, в тому числі, є його невиконання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність-Сервіс", м. Запоріжжя. в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань за умовами укладеного договору поставки № 15-08/12 від 15.08.2012 р.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором поставки № 15-08/12 від 15.08.2012 р. становить 1 115 340, 40 грн. основного боргу.
Факт порушення відповідачем умов договору поставки № 15-08/12 від 15.08.2012 р., а також факт заборгованості в сумі 1 115 340, 40 грн., за договором, підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Приватного підприємства "Лірен", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність - Сервіс", м. Запоріжжя про стягнення суми основного боргу за Договором поставки № 15-08/12 від 15.08.2012 р. в розмірі 1 115 340, 40 грн.
Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України прийняти відмову від позовних вимог позивача по стягненню з ТОВ «Співдружність-Сервіс» 108 646, 98 гривень пені, 24 272, 61 гривень - 3% річних та припинити провадження у справі в цій частині позову.
Провадження у справі № 908/1395/14, в частині стягнення з відповідача 1 190 000, 00 гривень основного боргу, припинити по п 1-1 ст.80 ГПК України 108 646, 98 гривень пені, 24 272, 61 гривень 3% річних - припинити відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.
Розстрочити виконання рішення суду на 3 місяці, про стягнення основної заборгованості в розмірі 1 115 340, 40 грн. стягуючи:
- до 30.06.2014 р. - 371 780, 00грн.;
- до 31.07.2014 р. - 371 780, 00 грн.;
- до 31.08.2014 р. - 371 780, 40 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається частково на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.
Керуючись ст. 44, 49, п 1-1, 4 ст. 80, 82, п. 3 ст. 83, 84, ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватного підприємства "Лірен", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність - Сервіс", м. Запоріжжя в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 115 340, 40 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність - Сервіс" (69068, м. Запоріжжя, вул. Офіцерська, буд. 32, код ЄДРПОУ 31278992) на користь Приватного підприємства "Лірен" (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 82 - б, кв. 18, код ЄДРПОУ 13629231)- суму основного боргу в розмірі - 1 115 340 (один мільйон сто п'ятнадцять тисяч триста сорок) грн. 40 коп. та 22 309 (двадцять дві тисячі триста дев'ять) грн. 20 коп. - судового збору.
Видати наказ.
Прийняти відмову від позовних вимог позивача в частині стягнення з ТОВ «Співдружність-Сервіс» 108 646, 98 гривень пені, 24 272, 61 гривень - 3% річних та припинити провадження у справі в цій частині позову.
Провадження у справі № 908/1395/14, в частині стягнення з відповідача 1 190 000, 00 гривень основного боргу припинити.
Розстрочити виконання рішення суду на 3 місяці, про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 1 115 340, 40 грн. стягуючи:
- до 30.06.2014 р. - 371 780, 00грн.;
- до 31.07.2014 р. - 371 780, 00 грн.;
- до 31.08.2014 р. - 371 780, 40 грн.
Суддя Т.Г. Алейникова
Рішення підписане 0 2.06.2014 р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2014 |
Оприлюднено | 26.06.2014 |
Номер документу | 39377631 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Алейникова Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні