Рішення

від 16.06.2014 по справі 914/1396/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2014 р. Справа № 914/1396/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "50х50", м.Миколаїв Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбетон", м.Львів

про: стягнення 351 666,06 грн.,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: Борачок В.М. - представник (довіреність від 23.04.14р.);

від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 16.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю " 50х50" (м.Миколаїв Львівської області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбетон" (м.Львів) про стягнення 351 666,06 грн.

Позовні вимоги обгрутовані невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо оплати отриманої продукції.

Ухвалою суду від 18.04.14 року порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 21.05.14р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано участь повноважних представників сторін в судове засідання.

Позивач участь повноважного представника в судове засідання 21.05.2014 року забезпечив, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №2566/14 від 21.05.2014 року) та докази часткового погашення відповідачем суми заборгованості.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Розгляд справи судом відкладено на 05.06.2014 року.

Позивач участь повноважного представника в судове засідання 05.06.2014 року забезпечив, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №2813/14 від 03.06.2014 року) та докази часткового погашення відповідачем суми заборгованості.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

В судове засідання 16.06.2014 р. представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав.

Конверти відправлялись відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, що відповідає даним, зазначеним у Витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 16.05.2014 р.

Як зазначено у п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

17.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "50х50" (продавцем згідно договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарантбетон" (покупцем згідно договору) було укладено договір купівлі-продажу ПР-26, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити цемент та інші будівельні матеріали (товар) та послуги у кількості, асортименті, терміни і за ціною відповідно до умов даного договору та додатково погоджених специфікацій, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.1 договору, ціна на товар, який відвантажується, встановлюється за згодою сторін шляхом оформлення специфікації або додаткової угоди, які є невід'ємною частиною даного договору.

Оплата покупцем за товар проводиться коштами на умовах 100% попередньої оплати на поточний рахунок продавця. До окремих поставок за умови попернього погодження можливе відтермінування оплати товару до 15-ти календарних днів з моменту відвантаження ( п. 4.2 договору).

Всього відвантажено цементу на суму 835 071 грн. Відповідач провів часткову оплату отриманого товару.

Неоплаченою залишається відвантажена продукція по накладних: № 1513 від 22.08.2013 року на суму 30000,00 грн. (залишок суми заборгованості згідно вказаної накладної 24 404 грн.), № 1527 від 23.08.2013 року на суму 30000,00 грн., № 1750 від 07.09.2013 року на суму 22125,00 грн., № 1603 від 28.08.2013 року на суму 30000,00 грн., № 2113 від 11.10.2013 року на суму 27500,00 грн., № 2271 від 28.10.2013 року на суму 22125,00 грн., № 2298 від 30.10.2013 року на суму 6240,00 грн., № 2316 від 01.11.2013 року на суму 3120,00 грн., № 2352 від 05.11.2013 року на суму 2080,00 грн., № 2378 від 07.11.2013 року на суму 30000,00 грн., № 2377 від 07.11.2013 року на суму 2080,00 грн., № 2408 від 12.11.2013 року на суму 30000,00 грн., № 2469 від 20.11.2013 року на суму 30000,00 грн., № 2518 від 28.11.2013 року на суму 30000,00 грн. та № 2537 від 02.12.2013 року на суму 30000,00 грн.

Станом на час подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складала 319674,00 грн. На дану суму позивачем було нараховано 4384,97 грн. 3% річних, 16993,66 грн. пені та 10613,43 грн. інфляційних втрат.

21.05.2014 р. та 03.06.2014 року позивачем подано заяви про зменшення суми позову. Відповідно до заяви від 03.06.2014 р., зважаючи на часткову оплату відповідачем боргу, позивач просить стягнути із відповідача 254674 грн. основного боргу, 4384,97 грн. 3% річних, 16993,66 грн. пені та 10613,43 грн. інфляційних втрат.

Докази оплати боргу в заявленій сумі в матеріалах справи відсутні.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 Цивільного кодексу України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин.

Між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач здійснив поставку товару відповідачу, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарантбетон" зобов'язалось провести повну його оплату.

Як визначено п. 4.2 договору, оплата покупцем за товар проводиться коштами на умовах 100% попередньої оплати на поточний рахунок продавця. До окремих поставок за умови попер нього погодження можливе відтермінування оплати товару до 15-ти календарних днів з моменту відвантаження.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Сторони передбачили можливе відстрочення платежу на 15 днів (п.4.2 договору).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, датою здійснення позивачем останньої поставки відповідачу є 02.12.2013 року.

Із врахуванням викладеного, зважаючи на прострочення платежу за отриманий товар, позивачем нараховано 4384,97 грн. 3% річних, 10613,43 грн. інфляційних втрат та 16993,66 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. А ч. 1 ст. 548 зазначає, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У п. 5.2 договору № ПР-26 від 17.05.2013 року сторони визначили, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, згідно умов даного договору, він сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день протермінування.

Як вбачається із представленого суду розрахунку, позивач враховував 15 - денне відстрочення оплати товару при нарахуванні пені, інфляційних втрат та річних.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов підставний, обґрунтований поданими доказами, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаранбетон" (79058, м. Львів, проспект Чорновола, 67, ідентифікаційний код 38582513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "50х50" (81600, м. Миколаїв Львівської області, вул. Болоня, 22, ідентифікаційний код 32991624) 254674,00 грн. основного боргу, 4384,97 грн. - 3% річних, 16993,66 грн. пені, 10613,43 грн. інфляційних втрат та 5733,32 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 20.06.2014 р.

Суддя Король М.Р.