Рішення

від 17.06.2014 по справі 910/8337/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8337/14 17.06.14

За позовом Державного підприємства «Палац спорту»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро ЛТД»

Про стягнення 205 721,09 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Асипенко Т.Ю. представник за довіреністю № 01-11/07 від 20.05.14.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Державного підприємства «Палац спорту» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро ЛТД» (далі - відповідач) про стягнення 205 721,09 грн., а саме: 181 310,00 грн. - основного боргу, 11 765,02 грн. - пені, 2 071,40 грн. - 3% річних, 10 574,67 грн. - збитків від інфляції.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем не сплачено в повному обсязі грошові кошти за Договором № 94 від 09.09.13. за надані послуги, що зумовило звернення Державного підприємства «Палац спорту» з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.14. порушено провадження у справі № 910/8337/14 та призначено її до розгляду на 29.05.14.

В зв'язку з неявкою в судове засідання 29.05.14. представника відповідача та невиконання сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження в даній справі, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 17.06.14., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 17.06.14. представником позивача було підтримано свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 17.06.14. повторно не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 910/8337/14.

В судовому засіданні 17.06.14. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.13. між позивачем (далі - Виконавець) та відповідачем (далі - Замовник) було укладено Договір № 94 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) у порядку та на умовах, визначених Договором, Виконавець зобов'язується під час підготовки і проведення 30.11.13. концерту закордонного виконавця (далі - Захід), за завданням Замовника за плату, надати послуги за наступним регламентом: 30 листопада 2013 р.: з 09.00 год. до 16.00 год. проведення монтажних робіт та репетицій; з 16.00 до 18.00 год. проведення саундчека; з 19.00 год. до 22.00 год. проведення Заходу; з 22.00 до 24.00 демонтаж обладнання.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 7.2 з 09.09.13. і діє до 31.12.13.

Відповідно до п. 1.2 Договору Виконавець під час підготовки і проведення Заходу надає Замовнику наступні послуги:

- розробка експлуатаційної схеми для розміщення глядачів;

- надання вихідних даних для розробки схеми підвісів апаратури і обладнання на колосниках сцени і до конструкцій стели залу для глядачів;

- проведення інструктажу осіб, які залучаються Замовником для охорони громадського порядку та виконавців під час проведення Заходу;

- інструктаж штатного та позаштатного обслуговуючого персоналу, задіяного на Заході у випадках передбачених чинним законодавством України;

- організація контрольно-пропускного режиму службового входу, вантажних воріт Палацу спорту;

- сприяння у розробці схем розводки та підключення обладнання, апаратури Замовника до електромережі Палацу спорту;

- забезпечення роботи технічного обладнання під час монтажних/демонтажних робіт та проведення Заходу;

- підйом/спуск апаратури і обладнання та декорацій, завезених Замовником на Захід;

- перевірка наявності та відповідності сертифікатів, актів перевірки електроізоляції обладнання та кабельно-провідникової продукції Замовника;

- надати місць підключення до електромереж Виконавця;

- розміщення інформаційних матеріалів про Захід на внутрішніх конструкціях Палацу спорту;

- контроль за станом санітарно-гігієнічного режиму, інженерних систем, систем оповіщення, технологічного устаткування Виконавця, безпосередньо перед проведенням Заходу;

- послуги з прибирання місць загального користування;

- забезпечення роботи протипожежного посту та надання засобів пожежогасіння;

- інформування учасників Заходу і глядачів про правила поведінки в Палаці спорту, додержання правил пожежної безпеки;

- забезпечення безперебійної роботи систем вентиляції та кондиціювання під час проведення Заходу;

- організація проведення демонтажних робіт.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість послуг, що надаються за цим Договором, є ціною Договору, та становить 130 000 грн. 00 коп. (сто тридцять тисяч грн. 00 коп.), враховуючи ПДВ-20% - 21 666,66 грн.

Оплата послуг за цим Договором здійснюється Замовником окремими траншами у такі терміни: протягом п'яти днів з моменту підписання Договору Замовник перераховує Виконавцю суму передоплати у розмірі 30 000,00 грн. 00 коп. (тридцять тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ-20% 5000,00 грн.; до 30 вересня 2013 року Замовник перераховує Виконавцю суму передоплати у розмірі 50 000 грн. 00 коп. (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ-20% 8 333,33 грн.; до 15 листопада 2013 року Замовник перераховує Виконавцю остаточну суму по цьому Договору в розмірі 50 000,00 грн. 00 коп. (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ-20% - 8333,33 грн. Сума означених траншів складає ціну Договору (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору вартість послуг, визначена в п. 3.1 не включає вартість додаткових послуг, яка визначається відповідно до цін та тарифів Виконавця, що діятимуть під час надання послуг та вказуватимуться в акті приймання-передачі послуг та надання додаткових послуг. Передача послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється актом, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом трьох робочих днів після фактичного надання послуг.

Пунктом 3.5 Договору сторони погодили, що підписання акту Замовником є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Додатковою угодою № 1 від 25.11.13. до Договору сторони погодили, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується під час організації підготовки і проведення 29 та 30 листопада 2013 року концерту закордонного виконавця (далі -Захід), за завданням Замовника за плату, надати послуги за наступним регламентом: 29листопада 2013року з 22:00 до 24:00 завезення обладнання, проведення монтажних робіт (монтажна ніч); 30 листопада 2013року з 00:00 до 16:00 завезення обладнання, проведення монтажних робіт (монтажна ніч); з 16:00 до 18:00 проведення саундчеку; з 18:00 до 21:00 проведення Заходу; з 21:00 до 24:00 проведення демонтажних робіт, вивезення обладнання Замовника (п. 1.1 Договору).

Вартість послуг, що надаються за цим Договором є ціною Договору та становить 170 000 грн. 00 коп. (сто сімдесят тисяч грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ-20% - 28 333,33 грн. (п. 3.1 Договору).

Оплата послуг за цим Договором здійснюється Замовником окремими траншами у такі терміни: протягом п'яти днів з моменту підписання Договору Замовник перераховує Виконавцю суму передоплати у розмірі 30 000,00 грн. 00 коп. (тридцять тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ-20% - 5000,00 грн.; до 30 вересня 2013 року Замовник перераховує Виконавцю суму передоплати у розмірі 50 000 грн. 00 коп. (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ-20% - 8333,33 грн.; до 15 листопада 2013 року Замовник перераховує Виконавцю остаточну суму по цьому Договору в розмірі 90 000,00 грн. 00 коп. (дев'яносто тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ-20% - 15 000,00 грн. Сума означених траншів складає ціну Договору. Днем платежу у всіх випадках вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (п. 3.2 Договору).

Додатковою угодою № 2 від 01.12.13. до Договору сторони погодили перелік додаткових послуг, які надаються Виконавцем та сплачуються Замовником: технічний нагляд за виконанням робіт на стелі залу для глядачів, підвіс електро/ручних лебідок, частковий демонтаж перекриття стелі , встановлення розподільних щитів, підвіс елементів декорацій, використання турнікетної системи пропуску глядачів, організація тимчасового бездротового доступу до мережі Інтернет, організація онлайн-трансляції заходу, показ інформації на чотирьохсторонньому екрані, демонтаж окремих секцій 1-4 рядів, надання додаткових меблів: столи. Вартість вказаних послуг сторонами погоджено в розмірі 61 310,00 грн., які Замовник зобов'язався оплатити до 06.12.13.

Спір у справі виник в зв'язку з неоплатою відповідачем наданих послуг за Договором.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Між сторонами було підписано та скріплено печатками акт від 02.12.13. приймання-передачі послуг до Договору, відповідно до якого вартість наданих Виконавцем послуг складає 321 310,00 грн., з яких відповідачем було сплачено 50 000,00 грн.

Крім того, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 01-12/12 від 24.02.14. з вимогою сплатити наявну заборгованість.

Відповіді на вказану претензію та доказів оплати заборгованості матеріали справи не містять. Вказаного відповідачем не спростовано.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним послуги однак не оплатив їх вартості, грошові кошти в розмірі 181 310,00 грн. (231 310,00 грн. - 50 000,00 грн.) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що Замовник в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим заборгованість останнього становить 181 310,00 грн., яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежам позивач на підставі п. 4.8 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 11 765,02 грн. - пені.

Пунктом 4.8 Договору сторони передбачили, що при порушенні Замовником строку оплати послуг, він зобов'язаний на вимогу Виконавця сплатити пеню в розмірі 0,5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день затримки платежу.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки (п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання та на підставі викладеного вище здійснено перерахунок пені та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11 765,02 грн. - пені, що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 2 071,40 грн. - 3% річних та 10 574,67 грн. - збитків від інфляції.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

За перерахунком суду, розмір 3% річних становить 2 071,40 грн. та збитків від інфляції 10 574,67 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, відповідачем не оспорено розрахунки пені, збитків від інфляції та відсотків річних.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро ЛТД» (0421,, м. Київ, вул. Приозерна, б. 10-А, кв. 99; ідентифікаційний код 37949781) на користь Державного підприємства «Палац спорту» (01001, м. Київ, Спортивна Площа, б 1; ідентифікаційний код 37193349) 181 310 (сто вісімдесят одну тисячу триста десять) грн. 00 коп. - основного боргу, 11 765 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 02 коп. - збитків від інфляції, 2 071 (дві тисячі сімдесят одну) грн. 40 коп. - 3% річних, 4 114 (чотири тисячі сто чотирнадцять) грн. 41 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.06.14.

Суддя Т.М. Ващенко