Рішення

від 18.06.2009 по справі 5/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"18" червня 2009 р.                                                                            Справа  № 5/108

За  позовом   Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Рівненської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг"

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос МТС"

про стягнення в сумі 82 378 грн. 11 коп.

                                                                                                              Суддя  

Представники:

Від позивача  :  Левчук О.В. дов. у справі

Від відповідача :  Темченко С.В. дов. у справі

Ст.ст.20, 22 ГПК України роз`яснені.    

СУТЬ СПОРУ:   Заступник прокурора  м.Рівне в інтересах держави в особі Відритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»в особі Рівненської філії НАК «Украгролізинг»звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос МТС»про стягнення   заборгованості за договором лізингу в розмірі 82 378 грн. 11 коп., з них: 67 612 грн. 92 коп. –основного боргу, 5 979 грн. 12 коп. –пені, 3 305 грн. 78 коп. - індексації, 747 грн. 39 коп. - 3% річних, 4 732 грн. 90 коп. - штрафу.  

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги  в повному обсязі.    

Відповідач у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в сумі основного боргу в розмірі 67 612 грн. 92 коп. Просить зменшити суму штрафних санкцій на 50 відсотків, відхилити позовні вимоги в частині стягнення 3 305 грн. 78 коп. - індексації та  747 грн. 39 коп. - 3% річних, розстрочити виконання рішення на  шість місяців.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін,  вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,  суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Украгролізинг»(Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос МТС»(Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу №17-04-769 ФЛ.

Відповідно до п.1.1. Договору Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до Договору «Кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», за  умови сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів, черговість, розмір і строки сплати яких встановлюються графіком сплати лізингових платежів.

Відповідно до 2.1. Договору Лізингодавець зобов'язався на письмове замовлення Лізингоодержувача для потреб останнього купити у Постачальника предмет лізингу за рахунок коштів Державного бюджету України згідно Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року №1904 «Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу».

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між Сторонами та Постачальником, що укладається у 5-ти (п'яти) автентичних примірниках.

Відповідно до п.3.5.2.Договору Лізингоодержувач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі згідно погодженого з Лізингодавцем  графіку сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

Згідно пункту 4.1. Договору з моменту одержання предмета лізингу Лізингоодержувач за користування останнім сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування частини вартості Предмета лізингу та суму щорічної винагороди за переданий у фінансовий лізинг Предмет лізингу в розмірі семи відсотків невідшкодованої вартості Предмета лізингу. Черговість  сплати  лізингових  платежів  кратна  шести місяцям.  

Розмір лізингових платежів, їх склад та строк оплати встановлюються додатком до Договору «Графік сплати лізингових платежів»(п.4.2. Договору).

Договір вступає в дію з моменту укладення  і діє до повного виконання сторонами положень договору. Договір підписано керівниками підприємства НАК «Украгролізинг»та ТОВ «Колос МТС», скріплено відбитками їх печаток.

На виконання умов Договору відповідачу передано зернозбиральний комбайн "ДОН-1500Б" з навісним обл., що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 26.08.2004р. № 10.

За час дії договору ТОВ «Колос МТС» сплачено 449 935 грн. 68 коп. в рахунок погашення основного боргу.

Умови договору виконуються відповідачем неналежним чином; так платіж, який наступив 26.08.2008 року в сумі 50 616 грн. 00 коп., сплачено 03.09.08 р.  в розмірі 33 619 грн. 08 коп., заборгованість становить 16 996 грн. 92 коп. , 25.02.09 року платіж в сумі 50 616 грн. 00 коп. не сплачено.  Загальна заборгованість за договором становить - 67 612 грн. 92 коп.  

13.03.2009 року на адресу ТОВ «Колос МТС»направлено претензію, однак на день розгляду справи заборгованість відповідачем несплачена.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно ч.ч.1,3 ст.292 ГК України, лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, визначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Відповідно до умов договору лізингоодержувач зобов'язаний використовувати обладнання, що передано йому у фінансовий  лізинг, за його цільовим призначенням до закінчення строку дії договору лізингу, після чого обладнання підлягає викупу у лізингодавця за залишковою вартістю.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні, а тому позовні вимоги про стягнення  67 612 грн. 92 коп.   заборгованості заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Пунктом 7.1 Договору визначено відповідальність лізингоодержувача при порушенні зобов'язань по сплаті лізингових платежів у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення від несплаченої суми.

Враховуючи викладене, позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення за період з 04 вересня 2008 року по 25 травня 2009 року, сума якої складає 5 979 грн. 12 коп.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки у договорі немає спеціальної вказівки на період, за який стягуються штрафні санкції, суд стягує з відповідача пеню тільки за півроку від моменту, коли відбулося фактичне порушення виконання зобов`язання у сумі 5 040 грн. 34 коп.

Згідно зі ст.625   Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з част.2 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за прострочення виконання зобов'язання  понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Оскільки прострочення відповідача по сплаті лізингових платежів має місце, то позовні вимоги про стягнення  3 % річних у сумі 747 грн. 39 коп., суми індексації основного боргу у розмірі 3 305 грн. 78 коп. та штрафу у сумі 4 732 грн. 90 коп. є підставними та підлягають задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача .  

Стосовно клопотання позивача про зменшення суми штрафних санкцій на 50 відсотків суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Відповідно до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення,  має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

При зменшенні розміру неустойки слід перевірити винятковість випадку, що дозволяє застосувати дану норму закону, а саме: врахувати ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, всупереч вказаним статтям, відповідач, звернувшись до суду із проханням зменшити розмір штрафних санкцій на 50%, не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності; не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та не обґрунтував інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення  задоволенню не підлягає, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос МТС»не зазначено обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим і, як зазначено вище, не надано доказів винятковості обставин.  

На підставі ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос МТС» (35715, Рівненська обл., Здолбунівський район, с. Урвенна, вул.Зелена, 1а; код ЄДРПОУ 32922985) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»в особі Рівненської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»(вул. Словацького, 4/6, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 25931001) 67 612 грн. 92 коп. –основного боргу, 5 040 грн. 34 коп. –пені, 3 305 грн. 78 коп. - індексації, 747 грн. 39 коп. - 3% річних, 4 732 грн. 90 коп. - штрафу

3. Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю «Колос МТС» (35715, Рівненська обл., Здолбунівський район, с. Урвенна, вул.Зелена, 1а; код ЄДРПОУ 32922985)  в доход державного бюджету України 814 грн.39 коп. державного мита.

4. Стягнути з  Товариства  з обмеженою відповідальністю «Колос МТС» (35715, Рівненська обл., Здолбунівський район, с. Урвенна, вул.Зелена, 1а; код ЄДРПОУ 32922985)  в доход державного бюджету України 308 грн.94 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

6.Відмовити у стягненні 938 грн. 78 коп. пені.

   Суддя                                                                

підписано "18" червня 2009 р.