Рішення

від 24.06.2014 по справі 248/2816/14-ц

ХАРЦИЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

248/2816/14-ц

2/248/1091/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 р. Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Мурашової Н.А.,

при секретарі - Омельяненко Є.Є.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Рубан Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Шахтарськантрацит» в особі ВП «Шахтоуправління ім. 17 партз'їзду» про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що з вересня 2007 р. вона знаходилась у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3, вони мешкали однією родиною за адресою: АДРЕСА_1, мали спільний бюджет, вели спільне господарство. ОСОБА_3 виховував її доньку від першого шлюбу - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8., відносився до неї як до власної дитини. ІНФОРМАЦІЯ_6 р. ОСОБА_3 помер на робочому місці через множинні термічні опіки голови та тіла, в його гибелі вбачається вина підприємства, на якому він працював. Вважає, що внаслідок смерті чоловіка їй завдано глибокі моральні страждання, які виразились в тому, що вона важко перенесла його смерть, в неї порушився апетит та сон, в неї виникли певні життєві труднощі, оскільки вона та її донька втратили годувальника. Внаслідок цього вона змушена прикладати додаткових зусиль для організації свого життя. Просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю її та ОСОБА_3 з вересня 2007 р. по день його смерті, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 200 000,00грн.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала повністю, просить його задовольнити, додатково пояснила, що вона вважала ОСОБА_3 своїм чоловіком, а він її своєю дружиною, вони кохали один одного, разом проводили час, спільно вирішували усі питання сімейного життя, побуту, він добре ставився до її доньки від першого шлюбу, мали намір народити спільну дитину. Коли чоловік помер, вона знаходилась у шоковому стані, вона втратила дуже близьку, рідну людину, годувальника, вона не спала та не їла, постійно плаче, відчуває сильний душевний біль та страждання, її життя змінилось кардинально.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала повністю, просить його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав заяву з проханням розглядати справу у його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки на даний час підприємство є збитковим. Просить в позові відмовити.

Суд вважає можливим провести судове засідання у відсутність представника відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивача, її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_3 з 07.02.2014 р. по ІНФОРМАЦІЯ_6. знаходився у трудових відносинах з ДП «Шахтарськантрацит» в особі ВП «Шахтоуправління імені 17 партз'їзду» (арк..53-54)

Відповідно до актового запису про смерть № 178 від 21.02.2014 р. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 р., причина смерті: термічні опіки голови, шиї, тулуба, верхніх кінцівок, дихальних шляхів ІІІ А-Б ступеню, загальною площею 60% (арк..74).

Смерть ОСОБА_3 настала на підприємстві відповідача (арк..21)

Відповідно до акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, № 4 затверджених 01.04.2014 р., проведено розслідування нещасного випадку, який стався ІНФОРМАЦІЯ_6 р. о 08-22 годин з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, і встановлено, що цей нещасний випадок пов'язаний з виробництвом.

При цьому, причинами настання даного нещасного випадку є недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки, незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, територій, порушення трудової та виробничої дисципліни, незастосування засобів індивідуального захисту, особиста необережність потерпілого що дозволило робітнику самовільно проникнути у ізольовану виробку без ізолюючого саморятівника, доставити у підземні виробки сторонні предмети (запальничку) і скористатися нею (арк..55-69).

Згідно з інформацією відділу РАЦС Харцизького міського управління юстиції актовий запис про шлюб ОСОБА_3 відсутній (арк..73)

Позивач має доньку від шлюбу з ОСОБА_5 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк..16)

Шлюб між позивачем та ОСОБА_5 розірвано 16.11.1999р., що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (арк..15).

При цьому, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_7. (арк..17)

Відповідно до довідки ОСББ «Прогрес» від 17.03.2014 р. за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_6 - мати, ОСОБА_4 - донька, а також без реєстрації мешкав ОСОБА_3 Позивач ОСОБА_1 мешкала з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 однією сім'єю з вересня 2007р. по ІНФОРМАЦІЯ_6. (арк..19)

Аналогічні обставини викладені в акті №3 від 12.06.2014р., складеному представниками ОСББ «Прогрес» в присутності сусідів (арк..77)

Як вбачається з акту обстеження матеріально-побутових умов від 16.01.2013 р. вищевказаної квартири сім'я неповнолітньої ОСОБА_4 складається з трьох осіб: матері ОСОБА_1, вітчима ОСОБА_3 та самої ОСОБА_4 (арк..22)

Крім того, керівництвом ЗОШ № 2 12.06.2013р. винесена подяка батькам ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - за гідне виховання доньки (арк..23)

Згідно товарних чеків ОСОБА_3 придбав в різні періоди певні речі, адреса доставки яких вказана АДРЕСА_1 (арк.. 24-28)

На наданих суду фотознімках за різні періоди в різній обстановці зафіксовані позивач ОСОБА_1, ОСОБА_3, донька позивачки, її батьки, друзі.

Згідно товарного чеку від ІНФОРМАЦІЯ_6. сплачено за ритуальні послуги 17 550,00грн. (арк..78)

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він був знайомий з родиною ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в силу трудових відносин, вони тривалий час працювали разом на підприємстві «Мир окон». ОСОБА_1 та ОСОБА_3 познайомились на цьому підприємстві десь в травні 2007р., а потім стали мешкати разом однією родиною. Вони кохали один одного і ставились один до одного як подружжя. Усі на роботі сприймали їх як одну родину, вони мешкали за однією адресою на АДРЕСА_1. З ними мешкала і дитина ОСОБА_1 від першого шлюбу - донька ОСОБА_4. Він часто забирав і ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на роботу біля їх будинку, іноді дзвонив їм додому, а коли вони пішли з вказаного підприємства, він іноді у зв'язку з великою кількістю замовлень просив їх допомогти, і вони завжди приходили разом. ОСОБА_1 іноді отримувала зарплату за обох. Вони також зустрічались на корпоративах, святах, їх сприймали як родину. Коли ОСОБА_3 загинув, вони з співробітниками допомагали цій родині матеріально, він був на похороні, ОСОБА_1 організовувала похорон, була дуже схвильована.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з ОСОБА_1

ОСОБА_1 вже тривалий час, вони разом працювали на підприємстві «Мир окон». В 2007р. туди прийшов ОСОБА_3. Підприємство було невеликим, усі знали один одного, спілкувались і побачили, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникли почуття любові і вони спочатку зустрічались, а потім десь з вересня 2007р. стали мешкати разом, вели себе як подружжя, ОСОБА_3 приймав активну участь у вихованні доньки ОСОБА_1 від першого шлюбу. Вони часто спілкувались, навіть, коли ОСОБА_3 пішов працювати на шахту. Два роки тому він організував своє підприємство і ОСОБА_1 прийшла до нього працювати, вони продовжували спілкування і він достовірно знає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мешкали як сім'я. Іноді ОСОБА_3 приходив до них на підприємство і допомагав із замовленнями. Коли він дзвонив ОСОБА_1 по роботі, то слухалку іноді брав ОСОБА_3 і звав до телефону ОСОБА_1. Вони разом іноді їздили на футбол як вболівальники «Шахтаря», на відпочинок, риболовлю. ОСОБА_1 з ОСОБА_3 сприймали як одне ціле, у них були доброзичливі сімейні стосунки. Коли ОСОБА_1 повідомили про смерть ОСОБА_3, вона була на роботі і він бачив її стан, вона була в шоці, це був для неї удар, він особисто їздив на шахту для з'ясування обставин смерті ОСОБА_3, допомагав в організації похорон. У зв'язку зі смертю ОСОБА_3 ОСОБА_1 була в занадто пригніченому стані, втратила чоловіка, вона залишилась одна з дитиною, без матеріальної підтримки.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_1. ЇЇ сестра в 2007р. познайомилась на роботі з ОСОБА_3, з яким вони стали мешкати десь з восени 2007р. за адресою АДРЕСА_1, це квартира їх батьків, де ОСОБА_1 була зареєстрована. ОСОБА_3 мешкав без реєстрації. У ОСОБА_1 є донька від першого шлюбу, яку ОСОБА_3 сприйняв як рідну, вона вважала його своїм батьком, він активно приймав участь у її вихованні, ходив навіть на батьківські збори до школи, декілька разів він брав на роботі для неї путівку до літнього табору, вони відвозили її туди. Вони бажали народити спільну дитину. В квартирі, де вони мешкали, вони разом зробили ремонт, купували необхідне побутове обладнання, прилади, встановили двері. У них був спільний бюджет і вони разом вирішували усі питання. Відносини між ними були подружні, сімейні і дуже гарні, вони дійсно кохали один одного, ОСОБА_3 був добрим чоловіком та батьком, працював, щоб утримувати родину. Вони разом відпочивали, їздили на футбольні матчі, море. Загибель ОСОБА_3 стала для ОСОБА_1 шоком, ударом, вона до сих пір постійно плаче, він був для неї коханою рідною людиною. Тепер вона залишилась одна, їй тяжко і душевно і матеріально. Її життя повністю змінилось, слід покладатися тільки на себе.

Згідно ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення юридичних фактів, зокрема, факту спільного проживання однією сім'єю.

Згідно ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Оцінивши обставини справи та надані сторонами докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає встановленим та доведеним факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім'єю з вересня 2007 р. по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_6 р., оскільки вони проживали за однією адресою в одній квартирі, незважаючи на те, що був зареєстрований за іншою адресою, що не суперечить вимогам Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Вказані особи вважали себе членами однієї родини - дружиною та чоловіком, їх відносини будувались на почуттях любові, поваги один до одного, спільності інтересів, вони мали взаємні права та обов'язки, піклувалися та дбали один про одного, ОСОБА_3 відносився до доньки ОСОБА_1 як до власної дитини, займався її вихованням, за що отримав подяку керівництва школи, де навчається дитина. Дитина вважала його своїм батьком. Вони також вели спільне господарство, зокрема, спільно утримували житло, де мешкали, придбали предмети побуту та інше майно, мали спільний організований побут, спільний бюджет, спільно відпочивали. Сторонні особи сприймали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як сім'ю. Суд вважає, що у відносинах позивача з померлим ОСОБА_3 вбачаються ознаки сім'ї і ці відносини носили постійний, тривалий і систематичний характер.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами - документами та поясненнями свідків. Досліджені докази є взаємопов'язаними, пояснення свідків логічними та послідовними, сумнівів у їх достовірності у суду немає, вони є належними та допустимими, тому суд приймає їх за основу при винесенні рішення.

Від встановлення факту спільного проживання однією сім'єю позивача з померлим ОСОБА_3 залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав позивача, зокрема, право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю фізичної особи. Можливості встановити цей факт в позасудовому порядку немає.

За вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінку щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно із постановою Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах по відшкодуванню моральної (немайнової шкоди)» від 31.03.1995р. під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру унаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу завданих позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідачів та інших обставин.

Відповідно до ч.3 ст.153 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин механізмів, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Ст.158 КЗпП України передбачено, що власник зобов'язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, засобів механізації та автоматизації виробництв, позитивного досвіду з охорони праці.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до ст.13 цього закону роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Ст..3 Конституції України встановлено, що людина її життя і здоров"я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Вирішуючи спір щодо відшкодування позивачу моральної шкоди, оцінивши обставини справи та надані суду докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що в результаті смерті ОСОБА_3, з яким позивач тривалий час проживала однією сім'єю, що було встановлено судом, позивачу з вини відповідача спричинено моральну шкоду, яка виразились у душевних стражданнях, яких позивач зазнала в результаті протиправної поведінки відповідача щодо члена своєї сім'ї, зокрема, безпосередньо в результаті його гибелі на виробництві під час виконання трудових обов'язків, що визнано відповідачем як нещасний випадок на виробництві, який стався, в т.ч., і з вини певних посадових осіб відповідача, які неналежним чином забезпечили безпеку проведення підземних робіт, досконалість виробничого процесу, дотримання трудової дисципліни тощо.

Позивач важко перенесла втрату коханої рідної людини, знаходилась в шоковому стані від почуття безповоротної втрати свого чоловіка, в неї порушився апетит та сон, виникли певні життєві труднощі, порушився звичний уклад життя, вона позбавилась моральної та матеріальної

підтримки, вона та донька втратили годувальника. ОСОБА_3 помер у віці лише 29 років, міг ще тривалий час надавати допомогу позивачу та її доньці. Внаслідок цього позивач змушена прикладати додаткових зусиль для організації укладу свого життя.

Виходячи з того, що життя людини є найвищою цінністю, суд вважає, що за будь-яких обставин смерть рідної людини спричиняє значні, глибокі, тривалі моральні страждання.

Тому заявлення позивачем вимог про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в результаті смерті члена її сім'ї, є обґрунтованим.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд відповідно до ст. 23 ЦК України враховує характер правопорушення, глибину фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступень вини заподіювача та інші суттєві обставини. Зокрема, бере до уваги істотність та тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках позивача, пов'язаних з безповоротною втратою рідної людини, позбавлення її моральної та матеріальної підтримки чоловіка, який був молодим, працездатним, уважним та люблячим, що, на думку суду, спричинило позивачу глибокі, тривалі душевні страждання, значно змінило її звичний уклад життя і вона вимушена докладати значних додаткових зусиль для організації свого життя, побуту.

Враховуючи принципи розумності і справедливості, ту обставину, що нещасний випадок з ОСОБА_3 стався в т.ч. і з його особистої необережності, і те, що моральна шкода є умовним поняттям і її визначення не піддається математичним формулам, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 60000,00 грн., задовольнивши позов в цій частині частково.

Вказану позивачем суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 200000,00 грн. суд вважає перебільшеною і такою, що визначена нею без урахування вимог ст. 23 ЦК України.

При постановленні рішення суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, викладені в запереченнях, щодо відсутності джерела для сплати моральної шкоди в силу збиткового стану підприємства, оскільки вважає, що ці обставини не передбачені діючим законодавством як підстава для звільнення винної особи від відшкодування моральної шкоди. Ніяких доказів на підтвердження відсутності своєї вини в заподіянні позивачу моральної шкоди або інших правових підстав для її стягнення відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.3 Конституції України, ст.23,1167,1168 ЦК України, ст. 3 СК України, ст.153,158 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст. 10,11,60,61,88,212-215,218,256 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ДП «Шахтарськантрацит» в особі ВП «Шахтоуправління ім.17 партз'їзду» про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з вересня 2007 р. по ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягнути з ДП «Шахтарськантрацит» в особі ВО «Шахтоуправління ім.17 партз'їзду» (86203, м. Шахтарськ, вул. Радищева, 7, р/р 26009300404813 в Шахтарському відділенні № 6687 АТ «Ощадбанк» України в м. Харцизьку Донецької області, ЄДРПОУ 35879110, МФО 335106, ІПН 322995105272) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ур. м.Харцизьку Донецької області, РНОКПП НОМЕР_2, моральну шкоду в сумі 60 000,00грн. (шістдесят тисяч гривень 00 копійок)

Стягнути з ДП «Шахтарськантрацит» в особі ВО «Шахтоуправління ім.17 партз'їзду» (86203, м. Шахтарськ, вул. Радищева, 7, р/р 26009300404813 в Шахтарському відділенні № 6687 АТ «Ощадбанк» України в м. Харцизьку Донецької області, ЄДРПОУ 35879110, МФО 335106, ІПН 322995105272) на користь держави (р/р 31218206700088 в ГУДКСУ у Донецькій області,

МФО 834016 , код ЄРДПОУ 37980439 , отримувач: УДКС в м.Харцизьку, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, - в той же строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: