Рішення

від 17.06.2014 по справі 905/2610/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 17.06.2014                                                                                                      Справа № 905/2610/14                                Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Займак Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “DIG”, м.Донецьк до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексіменерго” Паливно-Енергетична Компанія , м.Донецьк про стягнення  штрафних санкцій за несвоєчасну сплату товару за Договором постачання №2/09 від 01.09.2011р. від 18.03.2014р.у розмірі 15878,37 грн.,- За участю представників сторін: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “DIG”, м.Донецьк  (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексіменерго” Паливно-Енергетична Компанія , м.Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення  штрафних санкцій за несвоєчасну сплату товару за Договором постачання №2/09 від 01.09.2011р. від 18.03.2014р.у розмірі 15878,37 грн. В обґрунтування позовних вимог Позивач, посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №2/09 від 01.09.2011р., а саме на несвоєчасну оплату за отриманий товар. Пунктом 5.2 вищенаведеного Договору, встановлено, що у випадку порушення строків діючого Договору Покупець сплачує неустойку у розмірі 0,5 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки. Враховуючи вищевикладене, Позивачем нарахована пеня у розмірі 15878,37грн. Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст. 22, ст.ст.54-57,64,84 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.526,692 Цивільного кодексу України. На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір поставки №2/09 від 01.09.2011р.,специфікація/А від 01.12.2013р., специфікація від 01.12.2013р., додаткова угода від 01.04.2012р., додаткова угода від 18.10.2013р., додаткову угоду від 01.09.2011р., додаткову угоду від 01.12.2013р., лист №03/12 від 03.12.2013р., додаткова угода від 31.12.2012р.,лист №16-01/14 від 12.01.2014р.,претензія №16-03/14 від 18.03.2014р.,лист №14/25-03 від 25.03.2014р.,акти звірки, довіреність  №205 від 01.12.2013р., видаткову накладну №1257 від 02.12.2013р.,видаткову накладну №1256 від 02.12.2013р., видаткову накладну №1269 від 03.12.2013р., видаткову накладну №1260 від 03.12.2013р., видаткову накладну №1259 від 03.12.2013р.,видаткову накладну №1263 від 04.12.2013р.,виписки з особового рахунку, правоустановчі документи  Позивача. Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 28.05.2014р. 21.05.2014р. Позивач надав додаткові пояснення до позовної заяви №20/05-14с від 20.05.2014р. 21.05.2014р. Представник Відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву в якому не визнає позовні вимоги. У зв'язку з нез'явленням сторін, з метою надання прав на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі, розгляд справи відкладався судом з 28.05.2014р. на 17.06.2014р. Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ: 01 вересня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “DIG”, м.Донецьк (Постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексіменерго” Паливно-Енергетична Компанія , м.Донецьк  (Покупець) укладений договір №2/09 (далі-Договір). Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується у порядку та на умовах діючого Договору передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (Товар). Відповідно до пункту 1.2  Договору кількість, найменування, вартість поставки обговорюються у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору. Загальна сума по  Договору визначається шляхом підсумовування усіх специфікацій, що є невід'ємною частиною цього Договору, включає ПДВ 20%. Строки та умови поставки продукції зазначаються у Договорі. Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими особами  та діє до  31 грудня 2012р. Сторонами узгоджено Додаткову угоду до Договору поставки №2/09 від 01.09.2011р. від 01.12.2013р. якою п.3.4 Договору виклали у наступній редакції: «Рахунки по даному Договору здійснюються по факту отримання Товару у безготівковій формі шляхом перерахування грошових кошті на поточний рахунок Постачальника протягом  5 (п'яти) банківських днів, з моменту передачі товару Покупцю, якщо інше не узгоджено   в Специфікаціях, що є невідємною частиною Договору.» Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).     Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України,  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.   Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності. Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення. Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. На виконання  умов Договору поставки  №2/09 від 01.09.2011р.(а.с.12-13)Позивачем був поставлений товар Відповідачу за видатковими накладними: №1257 від 02.12.2013р., №1256 від 02.12.2013р., №1269 від 03.12.2013р., №1260 від 03.12.2013р., №1259 від 03.12.2013р., №1263 від 04.12.2013р.(а.с. 45-50).  Товар зі сторони Відповідача , відповідно до відмітки на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача. Судом встановлено, що остаточний розрахунок за товар отриманий Відповідачем за Товар мав бути здійснений: за видатковою накладною №1257 від 02.12.2013р. не пізніше 10.12.2013р.; за видатковою накладною №1256 від 02.12.2013р. не пізніше 10.12.2013р.; за видатковою накладною №1269 від 03.12.2013р. не пізніше 11.12.2013р.; за видатковою накладною №1260 від 03.12.2013р. не пізніше 11.12.2013р.; за видатковою накладною №1259 від 03.12.2013р. не пізніше 11.12.2013р.; за видатковою накладною №1263 від 04.12.2013р. не пізніше 12.12.2013р.; 06.12.2013р. Відповідач здійснив  часткову оплату за Договором у розмірі 2000000,00 грн.,  таким чином повністю оплативши товар   за видатковими накладними: № 1260 від 03.12.2013р. на суму 452,504,27 грн., №1269 від 03.12.2013р. на суму 116716,83 грн.,та частково за товар згідно  видатковій  накладній №1263 від 03.12.2013р. на суму 1430778,90 грн. Станом на 12.12.2013р. у Відповідача існувала заборгованість за товар поставлений за видатковою накладною №1263 від 04.12.2013р. у розмірі 69233,96 грн. Таким чином,як вбачається з фактичних обставин справи, Відповідач зобов'язань за Договором поставки №2/09 від 01.09.2011р.,  у встановлені Договором строки не виконав. Між Позивачем та Відповідачем неоднарозово здійснювали звірки взаємних розрахунків без зауважень, за підписами повноважних представників обох сторін та скріплениними  печатками підприємств. Позивач звертався до Відповідача з листом з  метою сплати заборгованості у розмірі 69233,96 грн. за Договором поставки №2/09 від 01.09.2011р. Відповідач погашення заборгованості здійснив з прострочкою за видатковою накладною №1263 від 04.12.2013р., а саме: 20.01.2014р. перерахував частину заборгованості у  сумі 23000,00 грн., 28.01.2014р. перерахував частину заборгованості у сумі 39000,00 грн., 19.02.2014р. перерахував частину заборгованості у сумі 7233,96 грн. Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача штрафних санкцій за порушення строків оплати отриманої продукції в розмірі 15878,37 грн. Пунктом 5.2 Договору №2/09 від 01.09.2011р. встановлено, що у випадку порушення строків оплати по Договору Покупець сплачує неустойку у розмірі 0,5 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки. Відповідачу було пред`явлено Претензію №16-03/14 від 18.03.2014р., у якій Позивач наполягає на стягненні  штрафних санкцій за несвоєчасну оплату Товару за  Договором поставки №2/09 від 01.09.2011р. в розмірі 15878,37 грн. Відповідач, відреагував  на Претензію№16-03/14 від 18.03.2014р Позивача, та просив відізвати Претензію по сплаті неустойки за прострочку Товару в розмірі 15878,37 грн. Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому стверджує, що позовні вимоги є безпідставними, оскількі  не відповідають нормам матеріального права України, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.ст.216– 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, право Позивача вимагати сплати штрафних санкцій у вигляді пені за прострочення виконання грошових зобов'язань Відповідачем, передбачених Договором є способом захисту його майнових прав та інтересів. Позивачем наданий арифметичний розрахунок пені за період з 12.12.2013р. по 19.01.2014р. на суму основного боргу 69233,96 грн., з 20.01.2014р. по 27.01.2014р. на суму основного боргу 46233,96 грн., 29.01.2014р. по 19.02.2014р. на суму основного боргу 7233,96 грн. на суму основного боргу 15878,37 грн. Судом встановлено, що Позивачем було невірно визначено період нарахування пені за Видатковою накладною №1263 від 04.12.2013р на суму 7233,96 грн. Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Враховуючи положення п.3.4 Договору остаточний розрахунок за товар Відповідачем мав бути здійснений не пізніше 11.12.2013р. Крім того, судом встановлено, що Позивачем під час розрахунку штрафних санкцій, не врахувано положення ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Суд, перевіривши наданий  Позивачем арифметичний розрахунок пені, враховуючи вимоги ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 1455,70 грн., а саме: за період 12.12.2013р. по 19.01.2014р. на суму основного боргу 69233,96грн.,  у розмірі 961,69грн.; за період з 20.01.2014р. по 27.01.2014р. на суму основного боргу 46233,96грн. у розмірі 131,74грн., 28.01.2014р. по 18.02.2014р. на суму основного боргу 7,223,96грн. у розмірі 362,27грн Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,- ВИРІШИВ: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “DIG”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексіменерго” Паливно-Енергетична Компанія , м.Донецьк про стягнення  штрафних санкцій за несвоєчасну сплату товару за Договором постачання №2/09 від 01.09.2011р. від 18.03.2014р.у розмірі 15878,37 грн. - задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексіменерго” Паливно-Енергетична Компанія , м.Донецьк (83007,Донецька область, м.Донецьк, вул.Жмури, б.1, код ЄДРПОУ 30597632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “DIG”, м.Донецьк (83059, Донецька область, м.Донецьк, пр.Ілліча, б.111, код ЄДРПОУ 32610225) штрафних санкцій за несвоєчасну сплату товару за Договором постачання №2/09 від 01.09.2011р. від 18.03.2014р. в розмірі 1455,70 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 167,50 грн. У судовому засіданні 17 червня 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 23 червня 2014 року. Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.                      Суддя                                                                                                         Я.С. Мирошниченко