номер провадження справи 32/41/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2014 Справа № 908/1575/14
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелбуд КОМ 2010" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Урицького, буд. 2-А)
про стягнення 8461,70 грн.
Суддя Н.А. Колодій
Представники:
Від позивача: Ващаєв С.В., довіреність б/н від 01.04.2014 р.
Від відповідача: не з'явився
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелбудальянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелбуд КОМ 2010" про стягнення 8461,70 грн., які складаються з 6500 грн. основного боргу за договором поставки № МБА 28/13 від 25.03.2013 р., 161,70 грн. - 3 % річних та 1800 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.05.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1575/14, присвоєно номер провадження справи 32/41/14, з призначенням судового засідання на 11.06.2014 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.
Позивач в судовому засіданні 11.16.2014 р. підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та обґрунтовує їх ст. ст. 14, 22, 525, 526, 55, 610, 611, 612, 623, 625, 629 Цивільного кодексу України та умовами договору поставки № МБА 28/13 від 25.03.2013 р.
Представник відповідача в судове засідання 11.06.2014 р. не з'явився. Про причини неявки свого представника в судове засідання відповідач не повідомив, без поважних причин не виконав вимоги суду, витребувані судом матеріали не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.
Від відповідача повернулись ухвали суду від 14.05.2014 р. про порушення провадження по справі з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, юридичною адресою ТОВ "Мелбуд КОМ 2010" є: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Урицького, буд. 2-А, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1575/14.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
У засіданні суду 11.06.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
25.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелбудальянс" (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелбуд КОМ 2010" (відповідач по справі) було укладено договір поставки № МБА 28/13 (надалі - договір).
Згідно умов договору, позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача, цемент (далі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах зазначених у договорі (п. 1.1. договору).
Згідно зі ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які здійснюють підприємницьку діяльність.
Предметом (об'єктом) договору поставки є товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим та іншим споживанням Зокрема, це продукція, призначена для виробничого споживання (обладнання, матеріали тощо).
Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як і будь-який інший консенсуальний договір, він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо істотних умов. Цей договір є двостороннім, бо права та відповідні обов'язки виникають для обох сторін договору. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що одержану від постачальника продукцію покупець оплачує за погодженими цінами.
Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 4.1. договору, кількість товару, яку купує відповідач зазначається у видатковій накладній, яка оформлюється у момент передачі товару від позивача.
Відповідно до додатку № 1 до договору позивач поставляє та передає у власність відповідача в період з 25 березня по 31 грудня2013 р. партію товар, що має наступні характеристики: ПЦ ІІ /А-Ш-400 виробництва ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна", склад у м. Мелітополі, ціна за од. виміру грн.. (із врахуванням ПДВ) складає 1200. Кількість товару по кожному вище найменуванню визначається відповідачем самостійно в порядку, вказаному в р. 5 договору.
Позивач на виконання умов договору передав відповідачу товар на загальну суму 43200,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: № 197 від 01.04.2013 р., № 243 від 15.04.2013 р., № 764 від 29.08.2013 р., № 779 від 03.09.2013 р., № 794 від 05.09.2013 р., № 203 від 02.04.2013 р., № 215 від 04.04.2013 р., № 218 від 04.04.2013 р., № 220 від 08.04.2013 р., № 235 від 11.04.2013 р., № 224 від 09.04.2013 р., № 770 від 02.09.2013 р. (копії містяться в матеріалах справи).
Відповідно п. 3.2 договору, оплата товару здійснюється відповідачем в продовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту передання йому товарів.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті продукції виконав частково 36700 грн., внаслідок цього у нього виникла заборгованість в сумі 6500 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 6500 грн., доказів її погашення не надав та визнав актом звірки існуючий борг, то вимога позивача про стягнення 6500 грн. основного боргу підлягає задоволенню.
У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання позивачем заявлена вимога про стягнення з боржника 161,70 грн. - 3 % річних.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимога позивача про стягнення 161,70 грн. - 3 % річних є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1800 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У п. 6.2. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання відповідачем зобов'язань із оплати ціни товару, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від суми, сплату якої ним прострочено, в продовж трьох календарних днів, з моменту прострочення виконання відповідного зобов'язання.
Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що вимога позивача про стягнення 1800 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Таким чином позов слід задовольнити.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2014 р. між позивачем у справі - ТОВ "Мелбудальянс" та Ващаєвим С.В. (адвокатом, який діє на підставі свідоцтва) було укладено договір б/н для надання правової допомоги (послуг адвоката).
Сплата гонорару адвокату визначена в акті прийому - передачі виконаних робіт до договору, загальна вартість наданої правої допомоги складає 1500 грн.
Доказом виконання оплати позивачем послуг адвоката є прибутковий касовий ордер б/н від 01.04.2014 р. на суму 1500,00 грн. (копія ордеру міститься в матеріалах справи).
Суд вважає заявлені вимоги про стягнення витрат на адвокатські послуги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелбудальянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелбуд КОМ 2010" про стягнення 8461,70 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелбуд КОМ 2010" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Урицького, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 38070163) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелбудальянс" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Леніна, буд. 129, кв. 58, код ЄДРПОУ 34028118) 6500 (шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 161 (сто шістдесят одна) грн. 70 коп. - 3 % річних, 1800 (одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп. штрафу, 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "13" червня 2014 р.
Суддя Н.А. Колодій
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2014 |
Оприлюднено | 26.06.2014 |
Номер документу | 39386343 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Колодій Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні