Рішення від 18.06.2014 по справі 916/1374/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2014 р.Справа № 916/1374/14

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвій К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Шабалін В.Ю. за довіреністю № 2 від 03.04.2012р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ТК Рондо" до товариства з обмеженою відповідальністю „Агарті" про стягнення 18 328,97 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТК Рондо" (далі по тексту - ТОВ „ТК Рондо") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Агарті" (далі по тексту - ТОВ „Агарті") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 18 328,97 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 17 500,00 грн., пені в сумі 567,19 грн. та трьох відсотків річних в сумі 261,78 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № 05073 від 05.07.2013р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного товару.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень суду під розписку, проте в жодне судове засідання по даній справі представник відповідача не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. Оскільки ТОВ „Агарті" не було подано відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

05.07.2013р. між ТОВ „ТК Рондо" (Продавець) та ТОВ „Агарті" (Покупець) було укладено договір поставки № 05073, у відповідності до п.п. 1.1, 2.1 якого Продавець зобов'язався поставити узгодженими партіями Покупцеві продукцію, далі „товар", зазначену у додатках: видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити кожну партію товару. Кількість та вартість товару в окремій партії зазначається у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 05073 від 05.07.2013р. позивачем було передано у власність ТОВ „Агарті" товар на загальну суму 17 500,00 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією накладної № 16071 від 16.07.2013р., яка підписана представниками сторін та скріплена відповідними печатками підприємств.

Згідно з п. 3.6 договору поставки № 05073 від 05.07.2013р. розрахунки здійснюються на умовах відстрочки протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки партії товару на склад Покупця. Дата поставки товару визначається датою підпису накладної, або за письмовим узгодженням сторін іншим чином.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610-612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому, у випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, визначені договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не було здійснено оплати вартості товару, який є предметом договору поставки № 05073 від 05.07.2013р., що є порушенням покладених на відповідача умовами вказаної угоди грошових зобов'язань. В результаті викладеного, станом на момент вирішення даного спору у ТОВ „Агарті" утворилась прострочена заборгованість перед ТОВ „ТК Рондо" в сумі 17 500,00 грн.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „ТК Рондо" в частині стягнення з ТОВ „Агарті" заборгованості за придбаний товар в сумі 17 500,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості товару, придбаного за договором поставки № 05073 від 05.07.2013р., позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано ТОВ „Агарті" до сплати три відсотки річних в сумі 267,78 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із ТОВ „Агарті" на користь ТОВ „ТК Рондо" трьох відсотків річних в сумі 261,78 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 5.3 договору поставки № 05073 від 05.07.2013р. передбачено, що Продавець за прострочення поставки товару згідно з п. 3.1 договору сплачує Покупцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки поставки, за кожен день прострочки від вартості непоставленої партії товару.

З посиланням на п. 5.3 договору поставки № 05073 від 05.07.2013р. позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 567,19 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок вказаної штрафної санкції, господарський суд визнає його правильним та обґрунтованим, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із ТОВ „Агарті" на користь ТОВ „ТК Рондо" пені в сумі 567,19 грн. підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Агарті" перед ТОВ „ТК Рондо" в загальній сумі 18 328,97 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 17 500,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 261,78 грн. та пені в сумі 567,19 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Агарті" на користь ТОВ „ТК Рондо" суми основного боргу в розмірі 17 500,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 261,78 грн. та пені в сумі 567,19 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агарті" /65121, м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, буд. 32, кв. 87, код ЄДРПОУ 36110661, р/р 26009199569300 в АКІБ „Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ТК Рондо" /65063, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 3А, кв. 58, код ЄДРПОУ 36288539, р/р 26002387343 в АППБ „Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805/ суму основного боргу в розмірі 17 500 грн. 00 коп. /сімнадцять тисяч п'ятсот грн. 00 коп./, три відсотки річних в сумі 261 грн. 78 коп. /двісті шістдесят одна грн. 78 коп./, пеню в сумі 567 грн. 19 коп. /п'ятсот шістдесят сім грн. 19 коп./, судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп. /одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 23.06.2014р.

Суддя С.П. Желєзна