Рішення

від 18.06.2014 по справі 904/3234/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.06.14р. Справа № 904/3234/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан", Дніпропетровська обл., с.Катеринівка

про стягнення 1 008 887,61 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від позивача: Богун С.П., довіреність №153/14 від 24.03.204 року, представник;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан", в якій просить суд:

- з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові суми, що належать Відповідачу на поточних рахунках №26003060764837, №26045060000065, №26053060734185 у ПАТ "А-БАНК", МФО 307770; №2603000008182, №26009000006003 у ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614; №26003134191001, №2607134191001 у ПАТ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299 у розмірі позовних вимог;

- стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за Кредитним договором у розмірі 1008887,61 грн.;

- судові витрати покласти на Відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Кредитним договором № 010/Р4-01-07-1/131 від 30.09.2013 року, в частині повного та своєчасного розрахунку.

Заява Позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать Відповідачу обґрунтована тим, що у зв'язку з кризовими явищами в економіці України вартість предмету застави знизилась і на сьогоднішній час не покриває повної суми заборгованості за Кредитним договором.

Ухвалою господарського суду від 14.05.2014 року порушено провадження у справі № 904/3234/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2014 року розгляд справи відкладено на 18.06.2014 року.

Від відповідача 17.06.2014 року до господарського суду надійшла заява факсимільним зв'язком про відкладення розгляду справи.

Відповідач не скористався наданим йому правом на участь представника у судовому засіданні, про день, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судові засідання 02.06.2014 року та 18.06.2014 року не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.69-76).

Відповідно до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Відзиву на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Сапсан" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - Кредитор, Позивач) та Товариством з обмеженою Відповідальністю "Сапсан" (далі - Позичальник, Відповідач) був укладений Кредитний договір №010/Р4-01-07-1/131 (далі-Кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти (далі - кредит) в формі Невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 899992,44 грн., а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит на суму 899992,44 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 30.09.2013 року (а.с.27).

Частиною першою ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.5.1, 5.2 кредитного договору Відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування в порядку та строки згідно з Графіком зменшення ліміту невідновлювальної кредитної лінії (Додаток №1 до Кредитного договору).

Відповідно до ч.1 додатку 1 до кредитного договору сторони встановлюють, що погашення за кредитним договором №010/Р4-01-07-1/131 від 30.09.2013 року повинно здійснюватись позичальником згідно до встановленого графіку зменшення ліміту невідновлюваної кредитної лінії за період з 30.09.2013 року по 28.11.2013 року - 899992,44 грн., 29.11.2013 року - 0,00 грн. (а.с.19).

Відповідно до п.1.2 кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 29.11.2013 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов'язання в строк, що передбачений умовами Договору.

Позивачем було направлено досудову вимогу №140-9-1-00/16-291 від 31.03.2014 року про погашення заборгованості за кредитним договором №010/Р4-01-07-1/131 від 30.09.2013 року з вимогою погасити кредит (основне зобов'язання) та інших нарахувань за ним. Також, у вимозі Відповідача було попереджено, що у разі невиконання своїх зобов'язань, Позивач має право стягнути з Відповідача в примусовому порядку, окрім суми заборгованості за Кредитним договором, суми всіх збитків завданих Позивачу через неналежне виконання Відповідачем умов Кредитного договору, а також звернути стягнення на майно, кошти та всі інші активи, що належать Відповідачу на праві власності, незважаючи на терміни, коли вони були придбані, а також стягнути з Відповідача витрати за розгляд справи у суді (а.с.28).

Дана вимога була отримана відповідачем 03.04.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.31).

Відповідач зобов'язання по поверненню наданого кредиту не виконав, доказів погашення заборгованості по поверненню кредиту у сумі 899992,44 грн. на момент розгляду спору не надав.

На підставі викладеного, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по поверненню кредиту на вищевказану суму, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 Кредитного договору за прострочення будь-яких грошових зобов'язань за цим договором Позичальник сплачує Кредитору пеню, в відсотках річних від суми простроченого платежу, в розмірі Sх2 (де «S» - облікова ставка Національного банка України, що діяла в період за який сплачується пеня). Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним.

Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 14.04.2014 року заборгованість по процентам складає 63689,88 грн., пеня за порушення строків повернення основного боргу складає 43914,70 грн., пеня за порушення строків сплати відсотків складає 1290,59 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.84), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по процентам за несвоєчасне погашення тіла кредиту у розмірі 63698,88 грн., пені за порушення строків повернення основного боргу у розмірі 43914,70 грн. та пені за порушення строків сплати відсотків у розмірі 1290,59 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним Договором між Відповідачем та Позивачем 30.09.2013 року був укладений Договір застави сільськогосподарської техніки №12/Р4-01-07-1/780, який 30.09.2013 року був посвідчений державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори Гордієнко І.В. за реєстровим №1539, за яким в заставу Позивачеві було надане рухоме майно - сільськогосподарську техніку.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України: в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п.1.4 договору застави від 30.09.2013 року №12/Р4-01-07-1/780 вартість предмета застави була визначена сторонами в розмірі 1 173 600,00 гривень.

Посилання позивача на те, що у зв'язку з кризовими явищами в економіці України вартість предмету застави знизилась і на сьогоднішній час не покриває повної суми заборгованості за Кредитним договором є необґрунтованим, оскільки позивач не надав належних доказів зниження вартості предмету застави і не наводить співвідношення такого зниження до суми заборгованості.

Крім того, позивач не навів суду вмотивованих обґрунтувань, які вказували б на необхідність застосування заходів забезпечення позову.

Приймаючи до уваги наявність заставленого майна, яким забезпечено кредитні зобов'язання, суд не знаходить підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові суми, що належать Відповідачу на поточних рахунках №26003060764837, №26045060000065, №26053060734185 у ПАТ "А-БАНК", МФО 307770; №2603000008182, №26009000006003 у ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614; №26003134191001, №2607134191001 у ПАТ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299 у розмірі позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові суми, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сапсан" на поточних рахунках №26003060764837, №26045060000065, №26053060734185 у ПАТ "А-БАНК", МФО 307770; №2603000008182, №26009000006003 у ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614; №26003134191001, №2607134191001 у ПАТ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299 у розмірі позовних вимог - відмовити.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан" (52613, Дніпропетровська обл., с. Катеринівка, вул. Радянська, буд.9, ідентифікаційний номер 21895120) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лескова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 4Д, код ЄДРПОУ 19358201) 899992,44 грн. - заборгованість за кредитом, 63689,88 грн. - проценти за користування кредитом, 45205,29 грн. - пеню.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.06.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин