Рішення

від 11.06.2014 по справі 910/7241/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7241/14 11.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»

до 1) Приватного агропромислового підприємства «Зоря»

2) Приватного підприємства «Хімагромаркетинг 2000»

про стягнення 10 924, 64 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Вольницький С.С.

від відповідача 1: не з'явились

від відповідача 2: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного агропромислового підприємства «Зоря» та Приватного підприємства «Хімагромаркетинг 2000» про стягнення солідарно заборгованості за договором поставки № АП-18-0228 від 09.08.2013 р. у розмірі 7 333, 32 грн., а також 2 073, 42 грн. - відсотки річних від простроченої суми, 417, 90 грн. - пені, та 1 100, 00 грн. - штрафу в розмірі 15 %. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 грошових зобов'язань перед позивачем за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2014 р. порушено провадження у справі № 910/7241/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.05.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити.

Відповідачі на виклик суду не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

При цьому суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачам на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу відповідачів та отримані представниками відповідачів, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідачів не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 11.06.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» та Приватним агропромисловим підприємством «Зоря» укладено договір поставки № АП-18-0228, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти та оптанти товар - засоби захисту рослин вартістю 7 333, 32 грн., яка може змінюватися та є узгодженою сторонами і не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору.

Згідно п. 2.1. договору відповідач 1 зобов'язаний сплатити позивачеві вартість товару, зазначену в пункті 1.2. договору, в наступні строки: - не пізніше 20 серпня 2013 року 1 466, 66 грн. та не пізніше 01 листопада 2013 року. - 5 866, 66 грн.

Відповідно до п. 4.5. договору підписання відповідачем 1 видаткової накладної підтверджує отримання останнім всіх передбачених п. 4.3. цього договору документів.

Згідно п. 5.2. договору відповідач 1 відповідає за несвоєчасну оплату товару й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 5.3. договору сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно бути виконане.

Відповідно до п. 5.4. договору у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі 15 % від ціни договору.

Згідно п. 5.5. договору сторони прийшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її у розмірі 40 % річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений відповідачем та 96 % річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів.

Відповідно до п. 7.1. договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2015 р., а в частині розрахунків - до повного виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № АП-18-0228 від 09.08.2013 р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 7 333, 32 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПА-18-0285 від 14.08.2013 р.

14.08.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» та Приватним підприємством «Хімагромаркетинг 2000» укладено договір поруки відповідно до якого Приватне підприємство «Хімагромаркетинг 2000» поручилось перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» за виконання обов'язків Приватного агропромислового підприємств «Зоря» за договором № АП-18-0228 від 09.08.2013 р.

Відповідно до п. 1.2. вищевказаного договору у разі порушення відповідачем 1 основного договору відповідач 1 та відповідач 2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Згідно п. 1.3. вищевказаного договору обсяг відповідальності відповідача 2 перед позивачем за цим договором включає сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат позивача тощо.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідачем порушено умови договору № АП-18-0228 від 09.08.2013 р. в частині оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 7 333, 32 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Таким чином, виходячи з умов договору № АП-18-0228 від 09.08.2013 р. строк виконання відповідачем 1 зобов'язань щодо оплати поставленого товару є таким, що настав.

У відповідності до ч. 1 ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Як встановлено ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з приписами ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі правом надання відзиву на позов не скористались, доказів оплати вартості поставленого товару не надали.

Таким чином, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оскільки наявними у справі документами підтверджується надання позивачем послуг та їх прийняття відповідачем, враховуючи, що відповідачем 1 заявлені до нього вимоги не спростовано та не надано суду доказів належного виконання ним зобов'язань перед позивачем за договором № АП-18-0228 від 09.08.2013 р., з огляду на те, що Приватне підприємство «Хімагромаркетинг 2000» поручилось за виконання Приватним агропромисловим підприємством «Зоря» зобов'язань за договором № АП-18-0228 від 09.08.2013 р., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» про стягнення з відповідачів солідарно 7 333, 32 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів 2 073, 42 грн. - відсотків річних від простроченої суми, 417, 90 грн. - пені, та 1 100, 00 грн. - штрафу в розмірі 15 %.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тож, приймаючи до уваги, що відповідачем 1 допущено прострочення оплати вартості отриманого від позивача товару, з огляду на те, що Приватне підприємство «Хімагромаркетинг 2000» поручилось перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» за виконання обов'язків Приватного агропромислового підприємств «Зоря» за договором № АП-18-0228 від 09.08.2013 р., суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про застосування грошових санкцій та притягнення відповідачів до відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача, який зроблено за період з 02.11.2013 р. (дата виникнення прострочення) до 10.04.2014 р. (дата, визначена позивачем самостійно) становить 417, 90 грн., відсотки річних від простроченої суми - 2 073, 42 грн.

Штраф за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 15 % становить 1 100, 00 грн.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, судом встановлено, що вищевказані розрахунки здійснені арифметично вірно та не перевищують розрахунок суду.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Приватного агропромислового підприємства «Зоря» (47633, Тернопільстка обл.. Козівський район, с. Городище, код ЄДРПОУ 31104431) та Приватного підприємство «Хімагромаркетинг 2000» (02160, м. Київ, пр. Воззєднання, 15, код ЄДРПОУ 30369454), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, вул. Возз'єднання, 15, ЄДРПОУ 30262667) заборгованість у сумі 7 333, 32 (сім тисяч триста тридцять гри грн. 32 коп.) грн., 417, 90 (чотириста сімнадцять грн. 90 коп.) грн. - пені, відсотки річних від простроченої суми у розмірі 2 073, 42 (дві тисячі сімдесят три грн. 42 коп.) грн., 1 100, 00 (одна тисяча сто грн. 00 коп.) грн. - штрафу та 1 827, 00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 16.06.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.