Постанова

від 12.06.2014 по справі 820/3520/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 р. Справа № 820/3520/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін: позивача - Чириманової А.О., відповідача - Лук`янцева С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2014р. по справі № 820/3520/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" (далі по тексту - позивач, ТОВ "НВП "Укр-Ленд") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000882201 від 18.09.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2014р. по справі №820/3520/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000882201 від 18.09.2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неправильність дослідження доказів і встановлення обставин у справі, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2014р. по справі № 820/3520/13; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "НВП "Укр-Ленд" відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі та в судовому засіданні зазначив про порушення судом першої інстанції, зокрема, вимог ст.159 КАС України. Вказав на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки факту відсутності реальності вчинення господарських операцій позивачем із платником податків та зборів ТОВ "Цезій". Зазначив, що згідно з актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 27.06.13 №119/26-55-22-02/32381023 перевірки ТОВ «Цезій» за лютий - серпень 2012 року встановлено, що підприємство має стан платника - 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням». Вважає вірними висновки акту перевірки про заниження позивачем податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 164726 грн., та не вбачає підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 18.09.2013 року № 0000882201.

Позивач, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу, письмових поясненнях та в судовому засіданні, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Вказав на не встановлення порушень з боку позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з ТОВ "Цезій" за період травень-червень 2012 року. Реальність господарських операцій із даним контрагентом вважає повністю підтвердженою наданими первинними документами. Таким чином, вказує на відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" (код ЄДРПОУ 14331730) пройшло державну реєстрацію та зареєстроване ВК Харківської міської ради 23.10.1992 року. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 29.10.1992 року за № 2528. Зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100044524 від 06.06.2007 року.

У період з 22.08.2013 по 29.08.2013 року фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" (код ЄДРПОУ 14331730) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Цезій" (код ЄДРПОУ 32381023) за травень - червень 2012 року при придбанні матеріалів, робіт (послуг) та їх подальшого руху.

За результатом перевірки було складено Акт "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" (код ЄДРПОУ 14331730) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Цезій" (код ЄДРПОУ 32381023) за травень - червень 2012 року при придбанні матеріалів, робіт (послуг) та їх подальшого руху" № 455/20-30-22-01-14/14331730 від 04.09.2013 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки, ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" (в рамках позовних вимог) порушено: п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, внаслідок формування сум податкового кредиту від здійснення діяльності з ТОВ "Цезій" занижено ПДВ до сплати, сумі ПДВ 164726 грн., в т.ч. по періодам: у травні 2012 року занижено ПДВ у сумі 205053 грн., у червні 2012 року завищено ПДВ у сумі 40327 грн.

На підставі висновків Акта перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесене податкове повідомлення - рішення №0000882201 від 18.09.2013 року, яким ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 247089,00 грн., в тому числі за основним платежем 164726,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 82363,00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням від 18.09.2013 року, ТОВ "НВП "Укр-Ленд" звернулось до суду з вимогою про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вказаного податкового повідомлення - рішення діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Так, судом першої інстанції зазначено, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Цезій", підтверджується матеріалами справи. Вказано, що позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту за травень-червень 2012 року суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманих товарів та послуг від ТОВ "Цезій".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення 18.09.2013 року № 0000882201 прийнято ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі висновків відповідача про безтоварний характер господарських операцій позивача із ТОВ "Цезій" за травень-червень 2012 року. Таким чином, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість в сумі 164726,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком податкового органу, враховуючи наступне.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту з ПДВ з 01 січня 2011 року врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Вимоги до оформлення податкової накладної передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), згідно з яким платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів зазначає, що право на формування податкового кредиту з ПДВ безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" (у якості Замовника) та ТОВ "Цезій" (у якості Виконавця) було укладено договори:

- № Т08/12 від 02.04.2012 року, предметом якого є виконання робіт по гідравлічним випробовуванням свердловинних штангових насосів (СШН) в кількості 144 шт., які поставляються Замовником за Специфікацією (Додаток 1) у відповідності до Технічного завдання (Додаток 2), які є невід'ємною частиною даного договору. Гідравлічні випробовування виконуються на майданчику та обладнанні ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" по вул. Спартака, 17 у м. Харкові. Вартість робіт погоджується сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (Додаток 3), який є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складає 259200,00 грн., у т.ч. ПДВ 43200,00 грн. Термін дії договору з 02.04.2012 року по 31.12.2012 року (т. 1 а.с. 51-54);

- № Т10/12 від 02.04.2012 року, предметом якого є виконання робіт з азотування циліндрів свердловинних штангових насосів (СШН) в кількості 144 шт., у відповідності до Технічного завдання (Додаток 1), який є невід'ємною частиною даного договору. Вартість робіт погоджується сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (Додаток 2), який є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складає 345600,00 грн., у т.ч. ПДВ 57600,00 грн. Термін дії договору з 02.04.2012 року по 31.12.2012 року (т. 1 а.с. 83-85);

- № Т12/12 від 02.04.2012 року, предметом якого є виконання робіт з доопрацювання комплектів запасних частин (плунжер-корпус клапана-циліндр) до свердловинних штангових насосів (СШН) в кількості 144 шт., які поставляються Замовником за Специфікацією (Додаток 1) у відповідності до Технічного завдання (Додаток 2), які є невід'ємною частиною даного договору. Доопрацювання виконується на майданчику та обладнанні ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" по вул. Спартака, 17 у м. Харкові. Вартість робіт погоджується сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (Додаток 3), який є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складає 129600,00 грн., у т.ч. ПДВ 21600,00 грн. Термін дії договору з 02.04.2012 року по 31.12.2012 року (т. 1 а.с. 59-61);

- № Т17/12 від 25.05.2012 року, предметом якого є виконання робіт з азотування циліндрів свердловинних штангових насосів (СШН) в кількості 106 шт., у відповідності до Технічного завдання (Додаток 1), який є невід'ємною частиною даного договору. Вартість робіт погоджується сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (Додаток 2), який є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складає 254400,00 грн., у т.ч. ПДВ 42400,00 грн. Термін дії договору з 25.05.2012 року по 31.12.2012 року (т. 1 а.с. 44-46);

- № Т18/12 від 25.05.2012 року, предметом якого є виконання робіт по гідравлічним випробовуванням свердловинних штангових насосів (СШН) в кількості 106 шт., які поставляються Замовником за Специфікацією (Додаток 1) у відповідності до Технічного завдання (Додаток 2), які є невід'ємною частиною даного договору. Гідравлічні випробовування виконуються на майданчику та обладнанні ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" по вул. Спартака, 17 у м. Харкові. Вартість робіт погоджується сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (Додаток 3), який є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складає 190800,00 грн., у т.ч. ПДВ 31800,00 грн. Термін дії договору з 25.05.2012 року по 31.12.2012 року (т. 1 а.с. 36-39);

- № Т19/12 від 25.05.2012 року, предметом якого є виконання робіт з доопрацювання комплектів запасних частин (плунжер-корпус клапана-циліндр) до свердловинних штангових насосів (СШН), які поставляються Замовником в кількості 106 шт., у відповідності до Технічного завдання (Додаток 1), який є невід'ємною частиною даного договору. Доопрацювання виконується на майданчику та обладнанні ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" по вул. Спартака, 17 у м. Харкові. Вартість робіт погоджується сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (Додаток 2), який є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складає 95400,00 грн., у т.ч. ПДВ 15900,00 грн. Термін дії договору з 25.05.2012 року по 31.12.2012 року (т. 1 а.с. 29-31).

За результатом виконання договорів були складені та підписані акти здачі-приймання виконаних робіт:

- акт № Ц-00000039 від 28.05.2012 року здачі-приймання виконаних робіт по гідравлічним випробовуванням свердловинних штангових насосів (СШН) в кількості 144 шт. на суму 259200,00 грн., у т. ч. ПДВ 43200,00 грн. згідно договору № Т08/12 від 02.04.2012 року (том 1 а.с. 56);

- акт № Ц-00000038 від 25.05.2012 року здачі-приймання виконаних робіт з азотування циліндрів свердловинних штангових насосів (СШН) в кількості 144 шт. на суму 345600,00 грн., у т.ч. ПДВ 57600,00 грн. згідно договору № Т10/12 від 02.04.2012 року (том 1 а.с. 87);

- акт № Ц-00000040 від 28.05.2012 року здачі-приймання виконаних робіт з доопрацювання комплектів запасних частин (плунжер-корпус клапана-циліндр) до свердловинних штангових насосів (СШН) в кількості 144 шт. на суму 129600,00 грн., у т.ч. ПДВ 21600,00 грн. згідно договору № Т12/12 від 02.04.2012 року (том 1 а.с. 63);

- акт № Ц-00000215 від 28.06.2012 року здачі-приймання виконаних робіт з азотування циліндрів свердловинних штангових насосів (СШН) в кількості 106 шт. на суму 254400,00 грн., у т.ч. ПДВ 42400,00 грн. згідно договору № Т17/12 від 25.05.2012 року (том 1 а.с. 48);

- акт № Ц-00000216 від 27.06.2012 року здачі-приймання виконаних робіт по гідравлічним випробовуванням свердловинних штангових насосів (СШН) в кількості 106 шт. на суму 190800,00 грн., у т.ч. ПДВ 31800,00 грн. згідно договору № Т18/12 від 25.05.2012 року (том 1 а.с. 41);

- акт № Ц-00000217 від 27.06.2012 року здачі-приймання виконаних робіт з доопрацювання комплектів запасних частин (плунжер-корпус клапана-циліндр) до свердловинних штангових насосів (СШН), які поставляються Замовником в кількості 106 шт. на суму 95400,00 грн., у т.ч. ПДВ 15900,00 грн. згідно договору № Т19/12 від 25.05.2012 року (том 1 а.с. 33).

По вказаним договорам ТОВ "Цезій" видало ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" податкові накладні: № 252 від 25.05.2012 р. на загальну суму 345600,00 грн., у т.ч. ПДВ 57600,00 грн., № 285 від 28.05.2012 р. на загальну суму 259200,00 грн., у т. ч. ПДВ 43200,00 грн., № 286 від 28.05.2012 р. на загальну суму 129600,00 грн., у т.ч. ПДВ 21600,00 грн., № 184 від 27.06.2012 р. на загальну суму 254400,00 грн., у т.ч. ПДВ 42400,00 грн., № 181 від 27.06.2012 р. на загальну суму 190800,00 грн., у т.ч. ПДВ 31800,00 грн., № 182 від 27.06.2012 р. на загальну суму 95400,00 грн., у т.ч. ПДВ 15900,00 грн.

Також, між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" (у якості Замовника) та ТОВ "Цезій" (у якості Постачальника) було укладено договори:

- № Т14/12 від 02.04.2012 року, предметом якого є поставка товару відповідно до Специфікацій №1, №2, які є невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість договору складає 495919,80 грн., в т.ч. ПДВ 82653,30 грн. Термін дії договору з 02.04.2012 року по 31.12.2012 року (т. 1 а.с. 66-68);

- № Т16/12 від 25.05.2012 року, предметом якого є поставка товару відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість договору складає 69750,00 грн., в т.ч. ПДВ 11625,00 грн. Термін дії договору з 25.05.2012 року по 31.12.2012 року (т. 1 а.с. 78-79).

За вказаними договорами ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" було придбано товари згідно накладних: № Ц-00000082 від 25.05.2012 року на загальну суму 250483,80 грн., у т.ч. ПДВ 41747,30 грн.; № Ц-00000083 від 25.05.2012 року на загальну суму 245436,00 грн., у т.ч. ПДВ 40906,00 грн.; № Ц-00000396 від 27.06.2012 року на загальну суму 69750,00 грн., в т.ч. ПДВ 11625,00 грн.

ТОВ "Цезій" було видало ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" податкові накладні: № 253 від 25.05.2012 р. на загальну суму 250483,80 грн., у т.ч. ПДВ 41747,30 грн., № 254 від 25.05.2012 р. на загальну суму 245436,00 грн., у т.ч. ПДВ 40906,00 грн., № 183 від 27.06.2012 р. на загальну суму 69750,00 грн., в т.ч. ПДВ 11625,00 грн.

Транспортування придбаних у ТОВ "Цезій" товарів підтверджується товарно-транспортними накладними від 25.05.2012 року та від 27.06.2012 року (т.1 а.с. 231-232).

Зобов'язання по оплаті отриманих товарів та послуг були виконані ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" шляхом перерахування грошових безготівкових коштів на рахунок ТОВ "Цезій", що підтверджується платіжними дорученнями: №479 від 17.07.2012 року, №550 від 20.08.2012 року, №376 від 06.06.2012 року, №458 від 09.07.2012 року, №551 від 20.08.2012 року, №562 від 29.08.2012 року, №563 від 29.08.2012 року, №410 від 20.06.2012 року, №459 від 09.07.2012 року, №603 від 17.10.2012 року, №615 від 29.10.2012 року (т. 1 а.с. 220-230).

Також, були надані належним чином оформлені документи подальшої реалізації придбаних у ТОВ "Цезій" товарів та послуг.

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманих товарів, на підставі виданих ТОВ "Цезій" податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податкових деклараціях відповідного періоду.

Колегія суддів зазначає, що наявність первинних документів (платіжних доручень, податкових та видаткових накладних) хоч і є обов'язковими підставами для формування складу валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення розміру даних витрат.

Щодо реальності укладених між позивачем та ТОВ «Цезій» договорів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість. Визначальною підставою для віднесення сум по господарській операції до складу витрат та формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

Разом з тим, колегія суддів вказує на те, що в акті перевірки позивача зазначено, що відповідно актів ДПІ у Печерському районі м.Києва, ТОВ «Цезій» у відповідних періодах займалось неспеціалізованою оптовою торгівлею (основний вид діяльності), а також ТОВ «Цезій» мав право здійснювати діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами, посередництвом за договорами по цінних паперах або товарах, консультуванням з питань комерційної діяльності й керування, рекламні послуги.

Зазначені твердження відповідача щодо видів діяльності підтверджуються наявним у матеріалах справи статутом ТОВ «Цезій» (т.1 а.с. 123-135).

Таким чином, колегія суддів вбачає невідповідність наданих позивачу зазначеним контрагентом послуг за укладеними договорами основному виду діяльності ТОВ «Цезій», що вказує на сумнівність самого факту виконання робіт та надання послуг.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про отримання контрагентом позивача - ТОВ «Цезій» відповідного дозволу на здійснення видів діяльності, яка передбачена у вищезазначених договорах.

Зокрема, колегія суддів вказує на те, що при виконанні робіт для підприємства «ТОВ «НВП Укр-ленд» за договорами, а саме: роботи по азотуванню циліндрів, роботи по гідравличним випробуванням штангових насосів , роботи по доробці комплектів запасних частин, потрібні фахівці з відповідною кваліфікацією та досвідом роботи.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутня інформація стосовно осіб, які надавали послуги, їх спеціальність, освіта. Наведені обставини свідчать про те, що наявні акти здачі-приймання виконаних робіт та протоколи узгодження договірної вартості за надані послуги не відповідають приписам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не можуть бути прийняті в якості первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження правомірності формування витрат по операціям з ТОВ «Цезій» .

Так, колегія суддів зауважує, що при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Зі змісту укладених договорів вбачається, що роботи по виконанню робіт по гідравлічним випробовуванням свердловинних штангових насосів, виконанню робіт з доопрацювання комплектів запасних частин, виконанню робіт по гідравлічним випробовуванням свердловинних штангових насосів виконувались на майданчику та обладнанні ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" по вул. Спартака, 17 у м. Харкові.

Однак, матеріали справи не містять спеціальних дозволів (пропусків), що повинні були надаватись працівникам ТОВ «Цезій», при виконанні робіт на території позивача, тобто відсутні докази, що підтверджують допущення працівників ТОВ «Цезій» на територію підприємства позивача. Крім того, а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції не були надані докази видачі зі складу позивача матеріальних цінностей, які є предметом договорів про виконання робіт .

Виходячи із зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що з наявних у позивача документів неможливо встановити зміст та обсяги господарських операцій, реальність цих операцій, які саме послуги надавались за договорами із ТОВ «Цезій» , яка вартість окремих послуг, чи пов'язані ці послуги з господарською діяльністю позивача.

Щодо укладених між позивачем та ТОВ «Цезій» договорів поставки, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Згідно п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження факту транспортування товару від ТОВ «Цезій» було надано товарно-транспортні накладні від 25.05.2012 року та 27.06.2012 року (т.1 а.с. 231, 232)..

Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не є належним доказом підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Цезій», що не відповідають вимогам оформлення товарно-транспортних накладних, оскільки вбачається відсутність даних серії та номеру, коду вантажу, класу вантажу, відсутність відомостей про виконавців вантажно-розвантажувальних операцій, а також щодо часу навантаження та розвантаження товару. Крім того, пункт навантаження зазначено, як «м.Київ», а відвантаження - «м. Харків» без вказівки точних адрес, а також не зазначено дані довіреності особи, яка отримала товар від ТОВ "Цезій".

Крім того, відповідно до п.3.1 Договору №Т14/12 від 02.04.2012 року товар передається замовнику по видатковим накладним на умовах самовивозу (т.1 а.с. 66).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем під час розгляду справи не було надано належним чином оформлених товарно- транспортних накладних, які б підтверджували факт транспортування товару ТОВ «Цезій» замовнику ТОВ «НВП «Укр-Ленд».

З огляду на вищезазначене, за відсутності у позивача належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, дорожніх листів на перевезення вантажів не видається можливим встановити факт передачі таких товарів від ТОВ «Цезій» на адресу позивача, що в свою чергу свідчить про безтоварний характер згаданих господарських операцій.

Також суд зауважує, що позивачем під час розгляду справи не було надано жодних доказів, які б засвідчували здійснення навантажувально-розвантажувальних послуг та зберігання придбаного товару, вказували на відповідальних осіб за їх зберігання, не надано доказів, що за адресою відвантаження наявні необхідні виробничі та складські потужності для зберігання партій товару.

Крім того, суд зазначає, що згідно із пунктом 9 Наказу Міністерства фінансів України від 20.10.1999, № 246 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку" первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Позивачем до суду не було надано доказів відображення в бухгалтерському обліку транспортно-заготівельних витрат у зв'язку з придбанням товару.

Крім того, відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за № 293/1318 (далі по тексту - Інструкція) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Пунктом 3 вище зазначеної Інструкції передбачено, що бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства.

Згідно з п. 6 Інструкції довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Відповідно до п. 13 Інструкції довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не будо надано а ні довіреностей, а ні копій журналу реєстрації довіреностей, які б вказували на видачу довіреності на отримання товару.

З огляду на вищезазначене, за відсутності у позивача належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, дорожніх листів на перевезення вантажів та довіреностей на право отримання товарно-матеріальних цінностей не видається можливим встановити факт виконання укладених між позивачем та ТОВ «Цезій» договорів, що в свою чергу свідчить про безтоварний характер згаданих господарських операцій.

Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, а саме відсутності документів щодо реальності проведених операцій, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було підтверджено реальності господарської операції, яка може бути об'єктом оподаткування.

З огляду на досліджені у справі докази в їх сукупності суд не приймає до уваги твердження позивача про реальність господарських операцій між ТОВ "НВП "Укр-Ленд" та його контрагентом - ТОВ «Цезій», так як позивачем не надано до суду належних, достатніх та переконливих доказів реальності надання товарів/послуг від зазначеного суб'єкта господарювання, а також не надано доказів дотримання засад розумності та добросовісності у спірних взаємовідносинах. З наявних у справі документів слідує, що фактично господарських операцій саме між позивачем, та його контрагентом не відбувалось, а тому надані до справи копії первинних документів не можуть бути взяті до уваги навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Інших документів на підтвердження реальності здійснених з ТОВ «Цезій» господарських операцій, позивачем як під час проведеної перевірки, так і під час розгляду справи надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що матеріали справи та наявні в дій докази об'єктивно засвідчують відсутність реального наміру на виконання укладених між позивачем та контрагентом - ТОВ «Цезій» господарських відносин.

За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень було доведено про правомірність встановлених під час перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, що призвело до завищення податкового кредиту та як наслідок обґрунтованості винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Позивачем же, в порушення вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, не було надано належних та допустимих доказів реальності укладених із контрагентом - ТОВ "Цезій" договірних відносин, а відтак правомірності формування суми податкового кредиту.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0000882201 від 18.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 247089,00 грн., в тому числі за основним платежем 164726,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 82363,00 грн., діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Підсумовуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2014 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона ухвалена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, внаслідок допущених порушень підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п. 3 ст. 198, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2014р. по справі №820/3520/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укр-Ленд" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 17.06.2014 р.