ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
10 червня 2014 рокум. Ужгород№ 807/1721/14
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гаврилко С.Є.
з участю секретаря судового засідання - Петричкович К.І.
за участі сторін:
представника позивача - не з'явився;
представник відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іршавському районі Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 10 червня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 13 червня 2014 року .
До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іршавському районі Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", якою просить, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іршавському районі Закарпатської області капіталізовані платежі на суму 151301,80 грн..
Позовні вимоги мотивовані наступним. Відповідачем позивачеві передано особові справи потерпілих на виробництві, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі по тексту Закон України № 1105-XIV) продовжують отримувати страхові виплати у відділенні Фонду. Сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відповідача становить 151301,80 грн.. Листом № 193/01-14 від 19 березня 2014 року позивач звертався до відповідача щодо наявності заборгованості по капіталізованим платежам, але отримало відповідь від 23 квітня 2014 року з якої стало зрозуміло, що відповідач розраховуватися по нарахованим платежам не буде.
10 червня 2014 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача, якою останній просить розглянути дану адміністративну справу за наявними матеріалами без участі представника позивача (а.с. 40).
В судові засідання, що проходили 28 травня 2014 року та 10 червня 2014 року відповідач не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Відповідачем не надано суду заперечень проти позову та інших доказів, які у нього є.
Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач зареєстрований у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іршавському районі Закарпатської області.
Відповідно до акту форми Н-1 від 14 січня 1988 року про нещасний випадок на виробництві (а.с. 20) та виписки з акту огляду МСЕК (а.с. 19), 13 січня 1988 року стався нещасний випадок. В результаті ушкодження здоров'я потерпілому ОСОБА_1 встановлено 60 % ступінь втрати професійної працездатності та у зв'язку з цим безтерміново встановлено третю групу інвалідності.
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги потерпілій ОСОБА_2 встановлена 60 % ступінь втрати професійної працездатності та у зв'язку з цим безтерміново встановлено третю групу інвалідності (а.с. 18).
Згідно розрахунків потреби в капіталізації коштів (а.с.а.с. 8, 9), на підставі постанов про призначення перерахованих страхових виплат (а.с.а.с.14,16) та у відповідності до статистичних даних щодо середньої очікуваної тривалості життя чоловіків в Україні (лист державної служби статистики України від 26 жовтня 2012 року за № 15/1-20/1333 ПІ (а.с.а.с. 10-12)), відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іршавському районі Закарпатської області розраховано суму капіталізованих платежів для розрахунку із потерпілими у розмірі 151301,80 грн., яку просить стягнути в судовому порядку.
Відповідно до довідки Управління пенсійного фонду України в Іршавському районі від 20 лютого 2013 року № 251/08, гр.. ОСОБА_2 призначена пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам ІІ групи у розмірі 1069, 61 грн. станом на 01 лютого 2013 року (а.с. 25)
Відповідно до довідки Управління пенсійного фонду України в Іршавському районі від 20 лютого 2013 року № 340/08, гр. ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання інвалідам ІІІ групи у розмірі 894 грн. станом на 01 лютого 2013 року (а.с. 26).
23 квітня 2014 року відповідачем був отриманий лист позивача від 19 березня 2014 року за № 193/01-14, яким позивач вказував відповідачеві, що в процесі ліквідації відповідача виникає потреба в капіталізації коштів по страховим виплатам потерпілим на виробництві даного підприємства. Таким чином, капіталізовані платежі потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становлять 151301,80 грн. (а.с.а.с. 27, 28).
Відповідно до преамбули Закону України № 1105-XIV, страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Відповідно до статей 6 та 7 Закону України № 1105-XIV, в редакції, що діяв на момент виникнення спірних відносин, відповідач є страхувальником.
Згідно зі статтями 15 Закону України № 1105-XIV страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Відповідно до статті 46 частини 2 вказаного Закону фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється в тому числі за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов'язанням, що виникли у результаті заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.
З урахуванням норм статті 46 Закону України № 1105 до спірних правовідносин слід застосовувати положення Постанови КМУ № 765 від 06 травня 2000 року.
Згідно з приписами частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Відповідно до пункту 1 абзацу 2 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
Капіталізація платежів, на проведенні яких наполягає позивач, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації, відповідно до пункту 3 вказаного Порядку.
Згідно із розрахунками потреби в капіталізації платежів, що виникли із зобов'язань підприємства перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, сума загальної потреби в капіталізації складає 151301,80 грн.
Ненадходження капіталізованих платежів до Фонду перешкоджає своєчасно та в повному обсязі провадити відшкодування матеріальної і моральної шкоди потерпілим, а також реалізації державної політики у сфері страхування від нещасних випадків на виробництві, чим прямо порушуються інтереси Фонду, застрахованих осіб і держави.
Статтею 112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги кредитора щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю задовольняються у першу чергу. Частиною 3 цієї ж статті Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Відповідно до статті 1205 частини 2 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом. У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов'язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.
Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" з 05 березня 2014 року перебуває в стані припинення за рішенням засновників (а.с.а.с. 41-43).
Таким чином, вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.
Отже, чинне законодавство не звільняє платоспроможні підприємства у разі їх ліквідації від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.
Керуючись статтями 11, 70, 86, 160-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву заявою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іршавському районі Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Колос" про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (90130, Закарпатська область, Іршавський район, с. Ільниця, вул. Радянська, будинок 74, код ЄДРПОУ 03747745) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іршавському районі Закарпатської області капіталізовані платежі у розмірі 151301,80 (сто п'ятдесят одна тисяча триста одна грн. 80 коп.) грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя С.Є. Гаврилко
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2014 |
Оприлюднено | 26.06.2014 |
Номер документу | 39393221 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Гаврилко С.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні