Рішення

від 17.06.2014 по справі 916/1659/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2014 р.Справа № 916/1659/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРЛ"

до відповідача Фірми "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс")

про стягнення 410443,24грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Іщенко Н.В., довіреність №99-01/14 від 14.01.2014р.;

Від відповідача: Дзеба Т.С., довіреність №15-Д від 03.02.14р.;

В судовому засіданні 27.05.14р. по справі було оголошено перерву до 17.06.2014р. о 11:30хв., в порядку ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАРЛ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фірми "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс") про стягнення заборгованості у розмірі 410443,24грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.05.14р. порушено провадження у справі №916/1659/14.

Поряд з цим, позивачем заявлена заява(вх.№2-1695/14 від 05.05.2014р.) про вжиття заходів забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої останній просив вжити заходів щодо забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все рухоме майно, що належить Фірмі "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс"); заборони нотаріусам вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації права власності на все рухоме майно та нерухоме майно, що належить Фірмі "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс"), та заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації права власності на все рухоме майно та нерухоме майно, що належить Фірмі "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс").

Розглянувши зазначену заяву суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Обираючи засіб забезпечення позову, суд повинен виходити із вимог позовного провадження. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретними заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави на наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Однак, позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, що є підставою для відмови у задоволенні зазначеної заяви.

15.05.14р. позивач подав у судовому засіданні клопотання (вх.№12501/14 від 15.05.14р.), згідно якої просить суд приєднати до матеріалів справи виписку по рахунку.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи наданий доказ по справі.

Відповідач подав у судовому засіданні відзив на позов(вх..№13671/14 від 27.05.2014р.), згідно якого позовну заяву визнає в повному обсязі, зазначає, що заборгованість у розмірі 410443,24грн. існує на теперішній час, проти позову заперечень не має.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

03.06.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАРЛ"(Продавець) та Фірмою "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс") (Покупець) було укладено договір на поставку №03/07-06, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язався продати, а Покупець зобов'язався провести розрахунки за товар та матеріали.

Згідно п. 3.2. договору, покупець зобов'язаний оплатити вартість партії товару не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання накладної на отримання товару.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за даним договором.

Так, на виконання умов договору, в період з 05.08.2008р. по 18.10.2008р., позивач передав, а відповідач одержав товар, що підтверджується накладними: №А-00000111 від 25.07.2008р. на суму 12917,56грн., №А-00000118 від 06.08.2008р. на суму 20341,09грн., №А-00000119 від 07.08.2008р. на суму 21809,62грн., №А-00000120 від 09.08.2008р. на суму 13524,92грн., №А-00000121 від 11.08.2008р. на суму 2205,38грн., №А-00000123 від 13.08.2008р. на суму 32527,01грн., №А-00000124 від 14.08.2008р. на суму 3939,40грн., №А-00000125 від 05.08.2008р. на суму 97898,09грн., №А-00000126 від 16.08.2008р. на суму 32540,62грн., №А-00000127 від 20.08.2008р. на суму 20389,73грн., №А-00000131 від 01.09.2008р. на суму 22790,38рн., №А-00000135 від 01.09.2008р. на суму 2596,48грн., №А-00000133 від 03.09.2008р. на суму 35661,17грн., №А-00000139 від 03.09.2008р. на суму 1134,62грн., №А-00000140 від 01.09.2008р. на суму 4807,86грн., №А-00000141 від 03.09.2008р. на суму 22273,54грн., №А-00000142 від 03.09.2008р. на суму 20808,02грн., №А-00000145 від 03.09.2008р. на суму 1350,37грн., №А-00000146 від 03.09.2008р. на суму 3743,60грн., №А-00000144 від 18.10.2008р. на суму 79053,78грн.

Однак Відповідачем розрахунки за отриманий товар своєчасно не проведено.

Відповідачу неодноразово нагадувалось про необхідність здійснити оплату, зокрема, була направлена претензія №143-14/15 від 15.02.2014р., проте оплата проведена не була.

Згідно з п. 7.1. Договору, в разі порушення строку оплати товару, Покупець зобов'язаний сплачувати Продавцю штраф в розмірі 0,02 % від вартості даного Договору за кожний день прострочення оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, але Продавець відмовляється від наданого йому права і не наполягає на виплаті йому штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.07.2008р. було порушено провадження у справі №1-32-7/296-08-4637 про банкрутство Фірми "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс") в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тому ТОВ „ДАРЛ" не мало можливості звернутись до Фірми"ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс") з вимогою виконання Покупцем своїх обов'язків за договором.

В обгрунтування позову, позивач зазначає про те, що на підставі ч.1 п.2 ст. 263 Цивільного Кодексу України перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.

11 грудня 2013р. Господарським судом Одеської області винесена ухвала про припинення провадження у справі №1-32-7/296-08-4637 про банкрутство Фірми "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс"), припинена дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 07.11.2008р.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 Цивільного Кодексу України, перебіг позовної давності продовжується від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

В порушення вищезазначених положень Договору, відповідачем неоплаченим залишився товар на суму 410443,24грн.

15.02.14р. між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 15.02.14р. за Фірмою "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс") перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАРЛ" рахується заборгованість у розмірі 410443,24грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 410443,24грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 15.02.14р. за Фірмою "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс") рахується заборгованість у розмірі 410443,24грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України .

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу належної якості та кількості товару, існування заборгованості Фірми "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс") по оплаті вартості отриманого товару, проти якої останній не заперечує у відзиві на позов, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 410443,24грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРЛ" до відповідача Фірми "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс") про стягнення основного боргу у розмірі 410443,24грн, є обґрунтованою, підтвердженою наявними у справі матеріалами та підлягає задоволенню.

За таких обставин, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору на суму 8208,86грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фірми "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс")(65029, м. Одеса, вул. Мечнікова, 74а, кВ.8; код ЄДРПОУ 21037639; п/р 2600576980 в Банк ОФ ВАТ «Кредитпромбанк» м.Одеса, МФО 388487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРЛ" (65033,м. Одеса, вул. М.Вороного, 12-А, код ЄДРПОУ 14364332; п/р 26005314458 у АБ «Південний» м.Одеси, МФО 328209) основний борг у розмірі 410443(чотириста десять тисяч чотириста сорок три)грн.24коп., витрати по сплаті судового збору на суму 8208 (вісім тисяч двісті вісім)грн.86коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.06.2014р.

Суддя Гут С.Ф.