Ухвала

від 17.06.2014 по справі 820/12298/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 р.Справа № 820/12298/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

за участю позивача: ОСОБА_1

за участю представника позивача: ОСОБА_2

за участю представника другого відповідача: Шульги В. Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р. по справі № 820/12298/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства доходів і зборів України , Харківської митниці Міндоходів

третя особа Начальник Харківської митниці Міндоходів Орлов О.О.

про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства доходів і зборів України, Харківської митниці Міндоходів, третя особа - начальник Харківської митниці Міндоходів Орлов О.О. в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- скасувати наказ ДМСУ № 649-к від 25.04.2008 року в частині звільнення старшого інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та митної вартості Магістральної митниці ОСОБА_1;

- зобов'язати Міністерство доходів і зборів України працевлаштувати його у порядку переводу до Харківської митниці Міндоходів;

- стягнути з Міністерства доходів і зборів України на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.05.2008 року по день винесення рішення о справі;

- стягнути з Міністерства доходів і зборів України на його користь судові витрати (витрати на правову допомогу) в сумі 2000 грн.;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині працевлаштування на роботі і стягнення заробітної плати, у межах суми стягнення за один місяць.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано Міністерство доходів і зборів України вирішити питання подальшого проходження публічної служби ОСОБА_1 на посадах державних службовців з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Позивач не погодившись із рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи скаргу порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 40 Кодексу законів про працю України, статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни», в частині що він має переважне право на працевлаштування у разі ліквідації установи.

Відповідач, Міністерство доходів і зборів України надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача та відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Позивач та його представник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали з викладених у ній підстав, просили суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Представник відповідачів заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача, просила суд апеляційної інстанції скасувати постанову та відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представників позивача та відповідачів, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що звільняючи позивача із займаної посади, відповідач діяв на підставі чинного законодавства та в межах своєї компетенції, однак вирішення питання подальшого проходження публічної служби позивача вирішено не було.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 08.10.1996 року прийняв присягу державного службовця (а.с. 125 т.3) та з 01 листопада 1999 року працював у Магістральній митниці, що підтверджується записом у трудовій книжці позивача (а.с. 6 звор. стор. т.2).

За час служби мав заохочення та водночас притягувався до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом начальника митниці № 408-к від 24.12.2007 року - оголошено зауваження, а відповідно наказу голови комісії з питань ліквідації Магістральної митниці Мисніка І.О. № 118-к від 11.04.2008 року - оголошено догану (а.с. 126-129 т.3).

Згідно з Наказом Державної митної служби № 333-к від 15.10.2007 року ОСОБА_1 був переведений на посаду старшого інспектора відділу служби боротьби з контрабандою та митної варти Магістральної митниці (а.с. 7 т.2).

Наказом Державної митної служби України № 61 від 29.01.2008 року з 01.05.2008 року було ліквідовано Магістральну митницю, а 18.02.2008 року ОСОБА_1 був повідомлено про даний Наказ та попереджено про звільнення із займаної ним посади (а.с. 52 т.2).

За Наказом Державної митної служби України "Про звільнення" № 649-к від 25.04.2008 року ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади старшого інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та митної варти Магістральної митниці відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією Магістральної митниці (а.с. 53 т. 2).

Доказів подання заяви позивачем про його переведення до Харківської митниці судом не встановлено.

Пунктом 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 13 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що учасники бойових дій мають переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.

Відповідно до статей 14, 15 Митного кодексу України створення, реорганізація та ліквідація регіональних митниць та митниць здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Згідно з Положенням про Державну митну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 940 від 18 липня 2008 року, на Державну митну службу покладено завдання створювати, реорганізовувати та ліквідувати регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації.

Керуючись зазначеними нормами Закону Державною митною службою видано наказ № 61 від 29 січня 2008 року про ліквідацію Магістральної митниці з 01 травня 2008 року. На підставі зазначеного наказу Державною митною службою призначено комісію з питань ліквідації Магістральної митниці, склад якої затверджено наказом № 128 від 12 лютого 2008 року.

Пунктом 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 118, встановлено, що ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. Код зберігається у разі перетворення юридичної особи лише за правонаступником. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу. Ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В усіх інших випадках припинення юридичної особи, присвоєння її коду новоствореним суб'єктам, забороняється.

Як вбачається із копій довідок з ЄДРПОУ Магістральній митниці був присвоєний ідентифікаційний код 21176430, а відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Харківській митниці Державної митної служби України присвоєно ідентифікаційний код 24663001 (а.с. 127-128 т.2).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відбулась ліквідація Магістральної митниці, а не реорганізація в Харківську митницю Державної митної служби України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Відповідно до частини 1 статті 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Відповідачем виконано зазначену вимогу, що підтверджується попередженням про наступне звільнення, в якому зазначено, що 18 лютого 2008 року позивача повідомлено про його звільнення у зв'язку з ліквідацією Магістральної митниці відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України. Доказів подання заяви позивачем про його працевлаштування до Харківської митниці та наявність вільної вакантної посади судом не встановлено.

Крім того, ліквідація Магістральної митниці на підставі вищевказаного наказу Держмитслужби України передбачає повне скорочення штату працівників, а тому положення статті 42 КЗпП України та стаття 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо переважного права залишення на роботі не підлягають застосуванню, оскільки відбулася повна ліквідація митного органу без правонаступництва іншій юридичній особі.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині вирішення питання, з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України, подальшого проходження ОСОБА_1 публічної служби на посадах державних службовців в органах Міністерства доходів і зборів, виходячи з приписів ст. 8 Конституції України, ст. 11 КАС України та правових висновків, викладених Верховним Судом України в постанові від 17.10.2011 р. по справі №21-327а11, згідно з якими включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо унеможливості задоволення вимоги про стягнення коштів за вимушений прогул, в силу приписів Закону України "Про оплату праці" та ст. 94 Кодексу законів про працю України, законності рішення про звільнення працівника з роботи у зв'язку з ліквідацією юридичної особи, відсутності підстав для призначення працівника на посаду в іншій установі.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р. по справі № 820/12298/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 23.06.2014 р.