Рішення

від 17.06.2014 по справі 910/3891/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3891/14 17.06.14

За позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" До Громадської організації "Рада самоврядування" Третя особа Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Простягнення 5 140,36 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Цимбаліст В.В., представник за довіреністю;

Від відповідача Будченко В.К., - директор;

Від третьої особи Шумінська Ю.Ю., представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором №1325 від 27.08.2013 в сумі 5 140,36 грн., з яких:

- 3 163,28 грн. заборгованість з орендної плати за період з 27.08.2013р. до 31.01.2013р.;

- 869,06 грн. заборгованість з компенсації витрат підприємства за період з 27.07.2013р. до 31.01.2013р.;

- 708,18 грн. - заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 27.08.2013р. до 31.01.2013р.;

- 341,35 грн. пені;

- 58,49 грн. 3 % річних.

11.03.2014р. позивачем подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 3 163,28 грн. - боргу зі сплати орендної плати, 869,06 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства та 708,18 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, оскільки відповідачем 28.03.2014 сплачено суму заборгованості в розмірі 6 896,62 грн.

У зв'язку із здійсненою проплатою позивач просить суд стягнути з відповідача лише 341,35 грн. пені та 58,49 грн. 3% річних.

Відповідачем письмового відзиву не подано.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Орендодавець) та Громадською організацією "Рада самоврядування" (надалі - Орендар), а також КП "Київжитлоспецексплуатація" (надалі - Балансоутримувач або Підприємство) було укладено договір №1325 від 27.08.2013р. про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

На підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 27.08.2013р. Орендодавець передав відповідачу в орендне користування приміщення у нежилому будинку, що перебуває на балансі КП «Київжитлоексплуатація», загальною площею 69,1 кв.м (І пов. - 69,1 кв.м.), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Булгакова, 13, літера А.

Згідно з п.п. 3.1, 3.3, 3.6 договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує на рахунок КП "Київжитлоспецексплуатація" орендну плату, компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, та компенсацію витрат підприємства, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди позивачу.

Відповідно до п.п. 3.7, 4.2 вказаного договору відповідач зобов'язаний сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності орендну плату та компенсацію витрат підприємства своєчасно (щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця).

Відповідно до п. 9.1 договору №1325 строк дії договору встановлено з 27.08.2013р. по 25.08.2016р.

Судом встановлено, що відповідачем погашена сума основного боргу, а саме відповідачем 28.03.2014р. за договором №1325 в рахунок погашення основного боргу було сплачено 6 896,02 грн., що підтверджується випискою по рахунку №2600067759 від 28.03.2014р. Борг сплачений відповідачем в повному обсязі. Факт оплати заборгованості підтверджений представниками позивача та відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем в рахунок сплати основного боргу сплачено 6 896,02 грн., суд щодо стягнення 3 163,28 грн. - заборгованості з орендної плати за період з 27.08.2013р. до 31.01.2013р.; 869,06 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства за період з 27.07.2013р. до 31.01.2013р.; 708,18 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 27.08.2013р. до 31.01.2013р. припиняє провадження у справі підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору, у зв'язку із добровільним погашенням наявної основної суми заборгованості відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи проценти річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних за орендну плату в сумі 47,17 грн., 6,24 грн. 3% річних за компенсації витрат підприємства, а також 5,08 грн. 3% річних за компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою (разом 3% річних за орендну плату, компенсації витрат підприємства та компенсації втрат підприємства за користування земельною ділянкою становить 58,49 грн.).

Зважаючи на встановлений факт прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем на підставі п. 6.2 договору нарахована пеня в сумі 341,35 грн.

Відповідно до п. 6.2 договору №1325 за несвоєчасну сплату орендних платежів відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 341,35 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню в заявленій позивачем сумі 341,35 грн.

Судом враховано, що спір виник саме через неправомірні дії відповідача, а основний борг відповідачем сплачений вже після порушення провадження у справі, то суд на підставі ст. 49 ГПК України покладає судовий збір в цій частині на відповідача.

Враховуючи викладене, судові витрати, згідно зі ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Громадської організації «Рада Самоврядування» (03134, м. Київ, вул. Жолудєва, 8, кв. 1, ідентифікаційний код 26063647) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 341 (триста сорок одну) грн. 35 коп. пені та 58 (п'ятдесят вісім) грн. 49 коп. 3% річних, а також 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 3 163,28 грн. заборгованості з орендної плати, 869,06 грн. заборгованості з компенсації витрат підприємства, 708,18 грн. заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.06.2014р.

Суддя І.І. Борисенко