Рішення

від 23.06.2014 по справі 910/7752/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7752/14 23.06.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Естріхбуд-Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажмоноліт"

про стягнення 94120,66 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Ялі К.А. пред. за довір.

від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Естріхбуд-Сервіс" звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажмоноліт" про стягнення 94120,66 грн., з яких 83863,16 грн. - сума основного боргу, 5715,60 грн. - пеня, 3222,90 грн. - інфляційні втрати, 1319,00 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на підставі договору підряду № 02/09/13 від 02.09.2013р. було виконано роботи, які відповідачем оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 83863,16 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання по оплаті робіт за договором, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 5715,60 грн., 3 % річних в розмірі 1319,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3222,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.14р. порушено провадження у справі №910/7752/14 та призначено справу до розгляду на 26.05.14р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.14р., у зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважного представника відповідача, відкладено розгляд справи на 23.06.14р.

В судовому засіданні 23.06.14р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. В судовому засіданні представник позивача подав заяву при розподілі судом судових витрат покласти на відповідача крім витрат по сплаті судового збору, витрати по оплаті послуг адвоката у сумі 10000,00 грн.

Відповідач не забезпечив участь свого представника у судовому засіданні, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, вимог ухвали не виконав, належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, що підтверджено поштовими повідомленнями з відміткою про отримання.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010 року "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 23.06.14р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будмонтажмоноліт» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Естріхбуд-Сервіс» (підрядник) було укладено договір підряду № 02/09/13 на виконання робіт по об'єкту: пр. Червонозоряний, 4а ж/б № 1 у м. Києві (далі - Договір).

Як вбачається з п. 1.1 укладеного сторонами договору, відповідач (замовник) доручив, а позивач (підрядник) прийняв на себе зобов'язання виконати власними силами роботи та виконати роботи по влаштуванню цементно-піщаної стяжки на об'єкті: «Комплекс житлових будинків з об'єктами обслуговування населення на проспекті Червонозоряний, 4А в Солом'янському районі м. Києва, житловий будинок № 1», а саме влаштування стяжки житлових квартир, місць загального користування, нежитлових приміщень, у тому числі технічних поверхів, а саме: укладка шумоізоляції (полотно ППЄ 5мм), згідно проектно-кошторисної документації об'єкта, державним будівельним нормам (ДБН), та здати виконані роботи генпідряднику у закінченому вигляді, а також ліквідувати недоробки і дефекти, що виявлені в ході приймання робіт або і період гарантійної експлуатації об'єкта.

Згідно з п. 2.1 договору сторони погодили, що загальна вартість робіт та витрат за договором орієнтовно становить 150000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% - 25000,00 грн., визначається у відповідності до проектно-кошторисної документації та коригується на підставі оформлених актів приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрати по формі КБ-3. Загальна вартість будівельно-монтажних робіт обчислюється у залежності від фактично виконаних обсягів робіт та вартості робіт та витрат на 1 квадратний метр, що включає вартість за роботу, використані матеріали, механізми тощо. Договірна ціна є динамічною, визначається на підставі динамічного кошторису, і може корегуватися відповідно до змін об'ємів виконаних робіт (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. п. 5.1-5.4 договору, генпідрядник підписує щомісячно акти приймання виконаних підрядних робіт по ф. КБ-2в та ф. КБ-3, складених згідно ДСТУ БД.2.2.1-2008, ДСТУ БД.2.2.1-2008, ДСТУ БД.2.2.1-2008 в 3-х денний термін після надання їх підрядником с трок до 25 числа поточного місяця. Генпідрядник щомісячно проводить розрахунки за виконані роботи протягом 5-ти банківських днів після підписання ф. КБ-2в (акт приймання виконаних підрядних робіт) та ф. КБ-3 (довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати). Остаточні розрахунки із підрядником за виконані ним роботи генпідрядник проводить протягом 15 днів після повного закінчення усіх робіт на об'єкті, усунення недоліків, оформлення актів звірки взаєморозрахунків. Після підписання сторонами цього договору, генпідрядник протягом 3 робочих днів перераховує підряднику аванс у розмірі 30000,00 грн. Перерахована підряднику сума авансу вираховується при оплаті за виконані роботи.

Згідно з п. 6.1 договору, здача-приймання виконаних робіт здійснюється у відповідності з чинним законодавством, будівельними нормами і правилами та оформлюється актами здачі.

Відповідно до п.10.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прострочених зобов'язань та від відповідальності за невиконання своїх обов'язків.

Судом встановлено, що позивачем виконано роботи, передбачені договором, на суму 123863,16 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) за вересень, жовтень 2013р., актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за вересень, жовтень 2013р.

Вказані акти та довідки підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належний доказ, що підтверджує виконання позивачем договірних зобов'язань.

Однак, як зазначає позивач, виконані позивачем роботи відповідачем були оплачені частково на суму 40000,00 грн., несплаченим залишився борг у розмірі 83863,16 грн.

З огляду на відсутність оплати, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 83863,16 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання по оплаті робіт за договором, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 5715,60 грн., 3 % річних в розмірі 1319,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3222,90 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів. Частиною 7 вказаної норми передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом вище, між сторонами було укладено договір підряду № 02/09/13 на виконання робіт по об'єкту: пр. Червонозоряний, 4а ж/б № 1 у м. Києві.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором підряду.

Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов'язок виконати роботу, а замовник зобов'язаний її прийняти і оплатити.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.5.2 договору № 02/09/13, відповідач зобов'язався провести розрахунки за виконані роботи протягом 5-ти банківських днів після підписання ф. КБ-2в (акт приймання виконаних підрядних робіт) та ф. КБ-3 (довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати).

Таким чином, враховуючи вищевикладене та п.5.2 договору № 02/09/13, відповідач повинен був здійснити розрахунок з позивачем за виконані роботи за актом за вересень 2013р. в термін до 07.10.2013р., за актом за жовтень 2013р. до 07.11.2013р.

Доказів оплати виконаних позивачем робіт в термін встановлений судом відповідачем суду не надано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), актами приймання будівельних робіт (форми КБ-2в) та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст.4-3 та ст.33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 83863,16 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за виконані позивачем роботи, останнім нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 1319,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 3222,90 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

При цьому, судом береться до уваги п.1.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013, в якому Вищий господарський суд України зазначив, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Позивач здійснив розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за період з 06.09.13р. по 16.04.2014р.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних.

За перерахунком суду розмір 3 % річних становить 937,68 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір 3 % річних склав 937,68 грн., то позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають задоволенню в розмірі 937,68 грн.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат становить 4906,11 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір інфляційних втрат склав 4906,11 грн., а позивачем заявлено про стягнення інфляційних втрат в розмірі 3222,90 грн., то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню в розмірі заявленому позивачем 3222,90 грн.

Крім того, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 5715,60 грн.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.7.3 договору, у разі порушення стороною своїх зобов'язань, визначених цим договором, винна сторонам сплачує потерпілій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаного (несвоєчасно виконаного) зобов'язання за кожен день такого невиконання (несвоєчасного виконання).

За перерахунком суду, розмір пені становить 4085,18 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у розмірі 4085,18 грн.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Як зазначено в підпункті 6.3 пункту 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

В якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката по даній справі на суму 1000,00 грн., позивач надав Договір від 14.04.2014, укладений з адвокатом Ялі К.А., акт виконаних робіт від 26.05.2014, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 251 від 15.03.2001, платіжні доручення № 103 від 16.05.2014р. на суму 5000,00 грн., № 86 від 16.04.2014р. на суму 5000,00 грн.

Враховуючи що в матеріалах справи достатньо доказів про понесені позивачем витрати на адвокатські послуги та з огляду на норми ст. 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на послуги адвоката підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4 2 , 4 3 , 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажмоноліт" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 65, код ЄДРПОУ 37308435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Естріхбуд-Сервіс" (04074, м. Київ, вул. Лугова, 9, код ЄДРПОУ 38557340) 83863 (п'ятсот сорок чотири тисячі сімсот п'ятдесят одну) грн. 16 коп. основного боргу, 4085 (чотири тисячі вісімдесят п'ять) грн. 18 коп. пені, 937 (дев'ятсот тридцять сім) грн. 68 коп. 3 % річних, 3222 (три тисячі двісті двадцять дві) грн. 90 коп. інфляційних втрат, 1909 (одну тисячу дев'ятсот дев'ять) грн. 79 коп. судового збору та 9000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 24.06.14 р.

Суддя О.А. Грєхова