Рішення

від 16.06.2014 по справі 910/8378/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8378/14 16.06.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СП В.М.С."

до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛОГІСТІК І СКЛАД"

про стягнення 9.100,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Налівайко О.І. - за довіреністю від 01.05.2014 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП В.М.С." звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛОГІСТІК І СКЛАД" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 9.100,00 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, згідно домовленостей із позивачем щодо купівлі-продажу товару, перерахував на користь останнього грошові кошти в якості попередньої оплати товару в сумі 9.100,00 грн, проте, оплачений товар відповідач не поставив. Позивач звертався до відповідача із вимогою про повернення грошових коштів, однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Отже, вищенаведені обставини призвели до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача суми попередньої оплати товару в розмірі 9.100,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2014 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "СП В.М.С." прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/8378/14.

Ухвала від 08.05.2011 надсилалася відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, у матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення особі за довіреністю відповідача поштового відправлення суду. Враховуючи наведене, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Отже, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

В судовому засіданні 16 червня 2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

На виконання усних домовленостей, досягнутих між товариством з обмеженою відповідальністю "СП В.М.С.", як покупцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛОГІСТІК І СКЛАД", як продавцем, (далі - відповідач), з купівлі-продажу товару, останнім виставлено позивачеві рахунки від 08.12.2013 № 08121303 та від 19.12.2013 № 19121303 на оплату товару. Позивачем вказані рахунки були оплачені платіжними дорученнями від 20.12.2013 № 4731 і № 4734, загальна сума яких складає 9.100,00 грн (засвідчені копії вказаних розрахункових документів наявні в матеріалах справи, а їх оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт виставлення відповідачем рахунку на оплату товару та оплати його позивачем свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з купівлі-продажу товару, укладеного останніми у спрощений спосіб (далі - Договір), а відтак, в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет (товар) та ціна, які узгоджені сторонами спору у рахунках на оплату товару.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок допущеного з боку відповідача порушення зобов'язання за Договором, яке полягає у поставці позивачеві оплаченого останнім товару. Відповідач товар вартістю 9.100,00 грн позивачеві не поставив.

У зв'язку із наведеною обставиною, 21 березня 2014 року позивач надіслав відповідачеві лист із вимогою про повернення грошових коштів в сумі 9.100,00 грн, перерахованих останньому в якості попередньої оплати товару. Однак, вказана вимога залишена відповідачем без виконання, що призвело до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права і охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача суми попередньої оплати товару.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "СП В.М.С." підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту поставки позивачеві товару в повному обсязі або повернення останньому суми попередньої оплати у розмірі 9.100,00 грн від сторін спору до суду не надходило.

З урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 9.100,00 грн, який виник внаслідок невиконання останнім зобов'язання з передачі позивачеві товару, підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛОГІСТІК І СКЛАД" (01004, м. Київ, Голосіївський район, вул. Горького, буд. 7-В; ідентифікаційний код 38603302, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СП В.М.С." (09400, Київська обл., Ставищенський район, селище міського типу Ставище, вул. Радянська, буд. 9; ідентифікаційний код 21567930, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) заборгованість в сумі 9.100,00 (дев'ять тисяч сто) грн 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23 червня 2014 року.

Суддя С.В. Балац