Рішення

від 23.06.2014 по справі 918/839/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2014 р. Справа № 918/839/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго"

до відповідача Сільськогосподарське приватне підприємство "Хлібороб"

про стягнення в сумі 13 699 грн. 74 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: представник по довіреності Антіпова Р.М.

від відповідача: представник не з"явився

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (надалі Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства "Хлібороб" якому просить стягнути з останнього заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 13 282 грн. 03 коп. за період з 22 березня по 29 травня 2014 року та пеню за несвоєчасну її сплату в сумі 417.71 грн., нараховану за період з 22.03. по 29.05 2014 року.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив.

До господарського суду повернулися ухвала суду від 10 червня 2014 року про призначення до розгляду справи, яка направлялась на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому господарський суд керувався наступним.

22 квітня 2010 року між ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго», як Постачальником та Сільськогосподарським приватним підприємством «Хлібороб», як Споживачем укладено договір № 270011340 про постачання електричної енергії відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з сумарною приєднаною потужністю 180 кВт, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є невід'ємними частинами.

Відповідно до п.2.2, п. 2.2.2, п.2.3, п.2.3.3, ,п.8.1 Договору Позивач зобов'язувався постачати відповідачу електроенергію відповідно до умов Договору, а останній - зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати використану електроенергію. Взяті на себе зобов'язання згідно з укладеним Договором ПАТ « Рівнеобленерго» виконало в повному обсязі. Однак, Відповідач не оплатив використану електроенергію, внаслідок чого порушив договірні зобов'язання.

Пунктом 2.3.3 Договору передбачено, що споживач зобов»язаний здійснювати оплату вартості електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 « Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків».

Згідно п. 8.1 Договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни визначені додатком № 4 Договору «Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків».

Відповідач користувався електроенергією згідно Договору, оплату не здійснював , порушуючи умови укладеного договору та ст.173, ст.193 ГК України.

Внаслідок неналежного виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої електроенергії, не нарахування коштів за використану активну електроенергію утворилась дебіторська заборгованість Відповідача перед ПАТ «Рівнеобленерго» за період з 22 березня 2014 р. по 29 травня 2014. в розмірі 13 282.03 грн..

За умовами п. 2 Додатку №4 покази засобів обліку, відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача, фіксуються споживачем 21 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються (знімаються) постачальником. Після зняття показів засобів обліку, споживач оформляє Звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надає постачальнику нарочним, не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію. Якщо термін подачі звіту припадає на вихідні та/або святкові дні, звіт про використану електроенергію надається в перший робочий день, що слідує за вихідними та/або святковими днями. У разі неможливості отримання постачальником даних про використану електроенергію у зазначені терміни (незалежно від причин), визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється самостійно постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників. Період розрахунку за середньодобовим споживанням електроенергії не повинен перевищувати один місяць, після чого постачальник проводить розрахунок обсягу спожитої електроенергії за встановленою потужністю струмоприймачів та числом годин їх використання до передачі показників розрахункових приладів без подальшого перерахунку. Відновлення розрахунків за розрахунковими приладами обліку здійснюється після спільного складання акту, у якому фіксуються покази приладів обліку електроенергії.

Відповідно до п. 3 Додатку № 4 розрахунки за електроенергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний розрахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

За умовами абзацу 4 пункту 4 Додатку № 4 відповідно до визначеної згідно пункту 5 Додатку величини коштів за фактично спожиту електроенергію постачальник виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня отримання відповідачем рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виписувалися відповідачу рахунки за лютий, березень 2014 року (а.с. 23-24). Позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача боргу за вказані місяці.

Відповідач розрахунки проводив лише частково, що свідчить про отримання ним рахунків позивача, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість в сумі 13 282, 03 грн.

Відносини пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією (надалі Правила), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією.

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором постачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.І ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з абз.2. ч.І. ст.193 ГК до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, або договору.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 13 282 грн. 03 коп. за період з 22 березня по 29 травня 2014 року грунтуються на договорі та законі є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.З.З., 2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати.

Разом з тим відповідно до ст. З Закону України «Про відновлення за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Позивачем за період 22.03.2014 р. по 29.05.2014 р. на суму боргу нарахована пеня в розмірі 417.71 грн..

Згідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, передбачених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, передбачені договором чи законом.

Відповідно до ч. 6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків непередбачено законом або договором.

Таким чином підставними є і вимоги позивача про стягнення пені.

На основі ст.49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладються судові витрати.

Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з сільськогосподарського приватного підприємства «Хлібороб» (34250, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, село Сновидовичі, код ЄДРПОУ 30569961) на користь публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» (33000, м.Рівне, вул. Кн.Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 13 282 грн. 03 коп на р/р 26033302879704 в ПАТ «Державний ощадний банк України.» МФО 333368, код 05424874.

3. Стягнути з сільськогосподарського приватного підприємства «Хлібороб» (34250, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, село Сновидовичі, код ЄДРПОУ 30569961) на користь публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» (33000, м.Рівне, вул. Кн.Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874) на р/р 26005010446002 в ПАТ «Альфа-Банк» МФО 300346, код 05424874. пеню в розмірі 417.71 грн. та судові витрати в сумі1827.00 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Марач В.В.