Рішення

від 17.06.2014 по справі 914/1410/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2014 р. Справа №914/1410/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Білан О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Львівської обласної громадської організації «Львівський прес-клуб», м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства «МСМ Технології», м.Львів

про стягнення 32296грн. 00коп.

За участю представників:

від позивача: Попко Р.І. - адвокат;

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника позивача в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Львівської обласної громадської організації «Львівський прес-клуб» до Приватного підприємства «МСМ Технології» про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 32296грн. 00коп.

Ухвалою суду від 22.04.2014р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 27.05.2014р. За участю представників сторін, в судовому засіданні 27.05.2014р. оголошено перерву до 17.06.2014р.

Згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Львівської області від 05.06.2014р., справу №914/1410/14, автоматизованою системою розподілу передано на розгляд судді Іванчук С.В.

16.06.2014р. позивач, через канцелярію суду (вх.№25863/14) подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів разом із документами.

В судове засідання 17.06.2014р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити повністю. Крім цього, представник позивача, через канцелярію суду (вх.№26120/14 від 17.06.2014р.) подав клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів банківських виписок.

В судове засідання 17.06.2014р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги попередніх ухвал суду не виконав. Причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом представника на письмовому повідомленні сторін про оголошення перерви на 17.06.2014р. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 17.06.2014р. не поступало.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

13.05.2013р. між Приватним підприємством «МСМ Технології» (виконавець) та Львівською обласною громадською організацією «Львівський прес-клуб» (замовник) укладено договір №0313052013 про розробку та впровадження інтернет-орієнтованого програмного забезпечення (надалі договір №0313052013), згідно з умовами якого (п.1) виконавець зобов'язався виконати, за завданням замовника, роботи і послуги з розробки інтернет - орієнтованого програмного забезпечення, конкретний перелік яких визначено додатком №1 до договору (локальний кошторис).

Додатком №1 до договору №0313052013 від 13.05.2013р. передбачено шість етапів виконання робіт (і послуг), - без визначення їх вартості та строку виконання кожного етапу і порядку його передання замовнику, а загальний строк виконання виконавцем усіх робіт (і послуг) складав близько 47 робочих днів.

Загальна кошторисна вартість робіт визначена сторонами у розмірі 40368грн. 00коп.

Окрім того, додатком № 1 до договору сторони погодили наступний спосіб оплати послуг: 1) 20% - до початку робіт; 2) 20% - перед початком 2 етапу; 3) 20% - перед початком 3 етапу; 4) 20% - перед початком 4 етапу; 5) 20% - після завершення 5-6 етапу і тестування.

Згідно з приміткою до додатку №1, виконавець зобов'язався щотижня надавати замовнику доступ до виконаних робіт та їх тестування (тобто, - тестування робіт підлягало проведенню у ході виконання робіт). Роботи (і послуги) підлягали виконанню згідно з технічним завданням, що є додатком №2 до договору №0313052013 від 13.05.2013р. Також, 13.05.2013р. сторонами було обумовлено та підписано технічне завдання (додаток №2 до договору №0313052013 від 13.05.2013р.) та локальний кошторис з розробки та комплексного впровадження Інтернет-орієнтованого ПЗ «Інформаційного порталу» (додаток №1 до договору №0313052013 від 13.05.2013р).

Відповідно до п.5.1 договору №0313052013 від 13.05.2013р. термін виконання робіт визначений у додатках до цього договору та починається із дати надання виконавцю матеріалів для роботи та проведення авансового платежу згідно з п.3.2 даної угоди.

На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу аванс на загальну суму 32296грн. 00коп., що підтверджується банківськими виписками від 15.05.2013р. в сумі 8074грн. 00коп., від 28.05.2012р. в сумі 8074грн. 00коп., від 13.06.2013р. в сумі 8074грн. 00коп. та від 16.07.2013р. в сумі 8074грн. 00коп.

Згідно з умовами п.4.1 договору №0313052013 від 13.05.2013р. виконавець зобов'язався передати замовнику, за актом приймання - передавання, виконані роботи (увесь комплекс робіт) після завершення їх виконання (при запиті замовника, до акту необхідно додати комплект графічних та інших матеріалів, що стосуються виконаних робіт). При цьому, готовий продукт розміщується на сервері виконавця або замовника. Замовник не пізніше трьох робочих днів після передачі виконавцем акту приймання-передачі виконаних робіт зобов'язаний підписати його та передати виконавцю або надіслати останньому вмотивовану відмову від його підписання (п.4.2. договору №0313052013 від 13.05.2013р.).

Як зазначив позивач у поданій ним позовній заяві, що ПП «МСМ Технології» не виконано умови договору в частині передачі виконаних робіт, оскільки роботи виконані та результати у строк передані не були, не надавались виконавцем до підписання замовникові акти приймання-передачі виконаних робіт, як і не надавались графічні матеріали та готовий продукт. Акти приймання-передачі не надані виконавцем і станом на момент звернення з позовом.

У жовтні 2013р. позивач на адресу відповідача надіслав претензію №1 від 07.10.2013р., в якій повідомив про неналежне виконання умов договору та повернення сплачених коштів, що підтверджується фіскальним чеком від 08.07.2013р. та описом вкладення у цінний лист від 08.10.2013р. Проте, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом розгляду даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів, на підставі ст.1212 ЦК України.

Судом встановлено, що на розгляді господарського суду Львівської області перебувала справа №914/113/14 за позовом Львівської обласної громадської організації «Львівський прес-клуб» до Приватного підприємства «МСМ Технології» про розірвання договору №0313052013 про розробку та впровадження інтернет-орієнтованого програмного забезпечення від 13.05.2013р. та про стягнення збитків в сумі 32296грн. 00коп., пені у розмірі 5570грн. 79коп. та 3 % річних від простроченого платежу в розмірі 1024грн. 63коп.

Рішенням господарського суду Львівської області від 31.03.2014р. у справі №914/113/14 прийнято відмову Львівської обласної громадської організації «Львівський прес-клуб» від позовних вимог про стягнення суми збитків та відсотків річних, провадження у справі, у частині позовних вимог про розірвання договору (№ 0313052013 від 13.05.2013р.) та стягнення сум збитків і 3 % річних від простроченого платежу припинено, позов стосовно решти позовних вимог - задоволено повністю та стягнуто з ПП «МСМ Технології» на користь ЛОГО «Львівський прес-клуб» неустойку у сумі 3574,50грн., а також судовий збір у сумі 1827,00грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2014р. рішення господарського суду Львівської області від 31.03.2014 р. у справі № 914/113/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПП «МСМ Технології» б/н від 20.05.2014р. без задоволення.

Згідно із ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У вищевказаній постанові Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2014р. було встановлено, що відповідач, передбачені договором роботи (і послуги), ні у 47 - денний строк (до 22.07.2013), ні в подальшому, не виконав, що підтверджується відсутністю підписаного уповноваженими представниками обох сторін та скріпленого відтисками їх печаток акту приймання - передачі, який, згідно з умовами договору (п.4.1), є єдиним належним та допустимим доказом виконання робіт за договором. Твердження відповідача про наявність факту виконання ним робіт 06.08.2013, (після чого тривав період виправлення виявлених замовником недоліків), безпідставне та необґрунтоване, оскільки, згідно з умовами п.п.4.1, 4.2 договору, виконані роботи підлягали переданню замовнику за актом приймання - передачі. При цьому, відповідно до умов п.4.2 договору, після отримання (від виконавця) акту приймання - передачі, замовник вправі, виявивши недоліки у роботі, відмовитись від його підписання, що зумовлювало необхідність складення сторонами акту про виявлені недоліки з переліком необхідних доопрацювань та строком їх виконання. Згідно з умовами п.4.3 договору, лише після усунення виконавцем усіх недоліків, зазначених в акті (про виявлені недоліки), у замовника виникав обов'язок підписання акту приймання-передачі робіт. Відповідач, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б свідчили про виконання ним робіт за договором №0313052013 від 13.05.2013р. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Встановивши в п.4.1., 4.2. договору спосіб прийняття робіт шляхом підписання акта приймання-передачі, сторони самостійно визначили та погодили саме такий спосіб фіксування факту виконання робіт. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що твердження скаржника про те, що виконанні ним роботи передавались в електронному вигляді і приймались замовником, не відповідають погодженому сторонами в Договорі №0313052013 від 13.05.2013р. способу прийняття таких. Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважала непереконливими доводи скаржника про те, що прийняття робіт позивачем підтверджується оплатою таких. З наявних в матеріалах справи платіжних доручень: №73 від 15.05.2013р., №74 від 28.05.2013р. ,№78 від 16.07.2013р., №75 від 13.06.2013р. вбачається, що дійсно, позивачем в травні-липні 2013 р. на рахунок відповідача перераховувались кошти, однак, не як оплата виконаних робіт, а як передоплата, визначена в додатку №1 до договору. Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що 25.03.2014 р. позивач на підставі ст.849 ЦК України надіслав відповідачу відмову від договору №0313052013 про розробку та впровадження інтернет-орієнтованого програмного забезпечення від 13.05.2013р. Враховуючи, що така одностороння відмова від договору (розірвання), з огляду на положення ст.ст.653, 849 ЦК України, не потребує узгодження з відповідачем (підрядником), то договір №0313052013 про розробку та впровадження інтернет-орієнтованого програмного забезпечення від 13.05.2013р. є припиненим.

У відповідності до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» від 18.12.2009р. №14 обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.

Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як вбачається із матеріалів справи, договір №0313052013 від 13.05.2013р., на підставі якого проведена оплата в сумі 32296грн. 00коп. є припиненим, відтак підстава набуття безпідставно отриманих коштів відпала, отже отримані кошти зберігаються відповідачем безпідставно, тому в порядку ст.1212 ЦК України оплачені кошти підлягають поверненню позивачу.

Позивач 08.10.2013р. звернувся до відповідача із претензією №1 від 07.10.2013р. про повернення оплачених коштів в сумі 32296грн. 00коп., однак станом на день прийняття рішення суду, доказів щодо оплати безпідставно збережених коштів не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 32296грн. 00коп.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства «МСМ Технології» (81154, Львівська область, Пустомитівський район, с.Старе Село, вул.Зелена, 100, код ЄДРПОУ 37278448) на користь Львівської обласної громадської організації «Львівський прес-клуб» (79005, м.Львів, пр.-т.Шевченка, 11, код ЄДРПОУ 26412823) 32296грн. 00коп. - безпідставно збережених коштів та 1827грн. 00коп. - судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 20.06.2014р.