Рішення

від 17.06.2014 по справі 917/756/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

17.06.2014р. Справа № 917/756/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", пр.Московський, 60, м. Харків,61005; адреса для листування: вул. Жуковського, 3, каб. 34, м.Дніпропетровськ, 49044

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія"Озот", вул.Пушкіна, 45, к.122, м. Полтава, Полтавська область,36020

про стягнення 18504,28 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Олефір О.І.

Представники сторін:

від позивача: Пістряк М.С. дов. № 33-21/15167 від 08.04.2014 року

від відповідача: в друге не з"явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 18504,28 грн., за договором № 4 від 07.09.2005 року, із яких відшкодування витрат на обслуговування та утримання будівлі і прибуткових територій - 17230,56 грн., інфляційні - 58,53 грн., 3% річних -417,62 грн., пеня- 797,57 грн.

29.05.2014 року за вхідним № 6874(канцелярії суду) представник позивача М.С.Пістряк подав клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових документів. Суд подане клопотання прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Відповідач повноважного представника в судові засідання не направляв, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судових засідань (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), відзив на позовну заяву не подав, вимог ухвал суду не виконав.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

07 вересня 2005 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЗ-Контракт» було укладено Договір проо спільне утримання адміністративного будинку № 4 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Позивач забезпечує обслуговування місць загального користування в адміністративній будівлі, що знаходиться по вул. Пушкіна, 45 в м. Полтава та є приватною спільною частковою власністю сторін, що займає Відповідач, а також забезпечує утримання прибудинкової території адміністративної будівлі, а Відповідач бере участь у відшкодуванні Позивачу витрат вказаних робіт.

02 січня 2007 року відповідно до умов Додаткової угоди № 1 до Договору змінено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЗ-Контракт» на Товариство з обмеженою відповідальністю інвестиційну науково-промислову компанію «ОЗОТ».

Додатковою угодою № 2 до Договору Товариство з обмеженою відповідальністю інвестиційну науково-промислову компанію «ОЗОТ» змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЗОТ» (надалі - Відповідач).

Згідно із п. 2.1. Договору, Позивач зобов'язувався та проводив весь комплекс робіт по утриманню адміністративної будівлі, прибиранню місць загального користування та прибудинкової території, вів щомісячний облік комунальних витрат та своєчасно розраховувався із відповідними комунальними службами за надані послуги і розподіляв витрати по теплопостачанню та вивозу побутових відходів пропорційно площі, яку займає Відповідач із розрахунком окремого обліку витрат Відповідача по енерго- та водоспоживанню.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору, за виконання робіт, передбачених п. 1.1. даного договору, Відповідач зобов'язаний щомісяця перераховувати на рахунок Позивача кошти згідно із Додатком-1, який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно із п. 2.2.2. Договору, Відповідач зобов'язаний не пізніше 25 числа кожного місяця вносити оплату на рахунок Позивача згідно наданого рахунку.

Взятих на себе зобов'язань за умовами Договору Відповідач не виконував, оплату за надані послуги не проводив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за надані Позивачем послуги в сумі 17230,56 гривень.

З метою самостійного та досудового врегулювання спору Позивач неодноразово звертався із листами - вимогами (лист від 04.12.2012 р. № 686; лист від 15.03.2013 р. № 311; лист від 19.08.2013 р.) до Відповідача про погашення виниклої заборгованості на що отримував відповіді про визнання заборгованості та надання можливості у визначені строки сплатити виниклу заборгованість (лист від 10.12.2012 р. № 190; лист від 11.12.2012 р. № 191; лист від 23.02.2013 р. № 11; лист від 15.08.2013 р. № 123), проте своїх зобов'язань щодо оплати виниклої заборгованості Відповідач не виконав, суму заборгованості за надані послуги в розмірі 17230,56 гривень.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Аналізуючи зміст положень ч. 2 ст. 9 ЦК України, ст.ст. 7, 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникли між сторонами, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту, при чому одностороння відмова від виконання не допускається.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, правових актів, договору, а також у разі відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заявлена до стягнення з Відповідача на користь Позивача сума боргу в розмірі 17230,56 гривень є правомірною, а вимоги щодо її стягнення - законними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. При цьому, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Стаття 611 ЦК України також пов'язує із порушенням зобов'язання настання таких правових наслідків, як : сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди, які мають бути передбачені договором або законом. Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем заявлена до стягнення із Відповідача пеня в сумі 797,57 гривень.

Зазначений розмір пені є вірним, обрахований з урахуванням положень ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та з урахуванням положень Договору, а тому заявлені позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем Відповідачу, у зв'язку із невиконанням останнім грошових зобов'язань за умовами Договору, нараховані втрати від інфляції в сумі 58,53 гривень та 3 % річних в сумі 417,62 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Заявлені Позивачем в цій частині вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно із ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частинами 1 та 2 ст. 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У нарадчій кімнаті суд приходить до висновку, що Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з Відповідача на його користь заборгованість в сумі 17230,56 гривень, пеню в сумі 797,57 гривень, втрати від інфляції в сумі 58,53 гривень та 3 % річних в сумі 417,62 гривень, а загалом 18504,28 гривень.

Враховуючи викладене, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані матеріали та докази, які містяться у справі, в їх сукупності, керуючись законом і статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «ОЗОТ» (вул. Пушкіна, 45, к. 122, м. Полтава, 36020; код ЄДРПОУ 37774903) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» (пр-т Московський, 60, м. Харків, 61001; к/р 32009100100 в Управління НБУ в Харківській області, МФО 351005; код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість в сумі 17230,56 гривень, пеню в сумі 797,57 гривень, втрати від інфляції в сумі 58,53 гривень, 3 % річних в сумі 417,62 гривень та 1827,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 24.06.2014р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.