Рішення

від 17.06.2014 по справі 922/1749/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2014 р.Справа № 922/1749/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ до Фермерського господарства "Ноні", с. Михайлівка про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Круглов П.Г., дов. № 14/20-53-14 від 08.01.14 р.;

відповідача - Іванюкович В.І., дов. б/н від 12.05.14 р.;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.06.14 р., яка була прийнята судом) стягнути з відповідача - Фермерського господарства "Ноні" заборгованість за лізинговими платежами в сумі 28765,07 грн., 1320,85 грн. пені, 3% річних в сумі 389,07 грн., інфляційні втрати в сумі 755,31 грн. та 1827,00 грн. судового збору, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу №20-09-94 бфл/132 від 01.04.09 р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.04.14 р. по 19.05.14 р., для надання сторонами додаткових документів.

Представник позивача в судовому засіданні 17.06.14 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, вирішення клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення залишив на розгляд суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.06.14 р. позовні вимоги визнав в повному обсязі та заявив клопотання про відстрочку виконання рішення по даній справі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (позивач, лізингодавець) та Фермерським господарством "Ноні" (відповідач, лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №20-09-94 бфл/132 від 01.04.2009 року (далі - договір, а.с. 14-20), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався передати відповідачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, а відповідач зобов'язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно з додатком № 1 до договору (а.с. 21), предметом лізингу є Трактор МТЗ-82.1.26, загальною вартістю 137490,00 грн. в тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 2.2 договору, строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 5 (п'яти) автентичних примірниках.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу предмет лізингу - Трактор МТЗ-82.1.26 (зав.№011407), загальною вартістю 137490,00 грн. в тому числі ПДВ., що підтверджується актом № 194 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 06.05.09 р. (а.с. 23), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Пунктом 3.4.3 договору встановлено обов'язок відповідача своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі, відповідно до умов договору.

Згідно з п. 4.1 договору за користування предметом лізингу відповідач сплачує позивачу лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу;

- винагороду в розмірі 7 (семи) відсотків річних від залишкової невідшкодованої вартості Предмета лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів кратна 3 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання Акту, подальші платежі - через кожні три місяці.

Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів" (п. 4.2 договору, а.с. 22).

Згідно з умовами "Графіку сплати лізингових платежів", відповідач має сплатити позивачу 20 лізингових платежів, в тому числі 16-й платіж в сумі 6354,62 грн., 17-й платіж в сумі 6252,36 грн., 18-й платіж в сумі 6150,10 грн., 19-й платіж в сумі 6047,84 грн. та 20-й платіж в сумі 5945,49 грн.

Проте, внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань по сплаті вищезазначених лізингових платежів, в розмірі та строки, передбачені договором, у нього утворилась заборгованість в сумі 28765,07 грн.

В судовому засіданні відповідач основний борг в сумі 28765,07 грн. визнав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом (частина 2 статті). До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом (частина 3 статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України закріплено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже було зазначено, сторони домовились (п. 4.3 договору), що перший лізинговий платіж сплачується через три місяця з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні три місяця.

Акт був підписаний сторонами 06.05.09 р., отже, відповідач мав сплатити чергові лізингові платежі не пізніше ніж через кожні три місяці з дати підписання акта приймання-передачі.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 28765,07 грн. заборгованості (платежі з 16-го по 20-й) не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 07.05.13 р., 07.08.13 р., 07.11.13 р., 07.02.14 р. та 07.05.14 р. прострочив виконання зобов'язань зі лізингових платежів (з 16-го по 20-й), за договором фінансового лізингу №20-09-94 бфл/132 від 01.04.2009 року

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 28765,07 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1320,85 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 7.1 договору, сторонами була встановлена відповідальність за порушення строків сплати лізингових платежів у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимогу про стягнення з відповідача 1320,85 грн. пені законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 389,07 грн. та інфляційних втрат в сумі 755,31 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до приписів якої, при задоволенні позову - витрати по сплаті судового збору за подання позову відшкодовуються за рахунок відповідача.

Щодо клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення по даній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункт 6 статті 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо (п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9).

В п. 7.2 вищезазначеної постанови ВГСУ роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач, в обґрунтування свого клопотання, зазначив про тяжке захворювання сина голови Фермерського господарства "Ноні", що підтверджується медичним висновком № 20 від 30.04.09 р. та випискою з історії хвороби, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи тяжку хворобу сина голови відповідача, беручи до уваги сезонний характер сільськогосподарських робіт, суд приходить до висновку про наявність конкретних обставини, що ускладнюють виконання рішення, та вважає за необхідне заяву відповідача про відстрочку виконання рішення задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Ноні" (62040, Харківська область, Краснокутський р-н, с. Михайлівка, код ЄДРПОУ 34643891) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 30401456) заборгованість за лізинговими платежами в сумі 28765,07 грн., 1320,85 грн. пені, 3% річних в сумі 389,07 грн., інфляційні втрати в сумі 755,31 грн. та 1827,00 грн. судового збору.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення - задовольнити.

Відстрочити виконання рішення від 17.06.14 р. по справі №922/1749/14 до "25" жовтня 2014 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.06.2014 р.

Суддя Т.В. Інте