Постанова

від 18.06.2014 по справі 2/73/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2014 р.Справа № 2/73/10 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів : Єрмілова Г.А., Лашина В.В.

секретар судового засідання Оксенюк О.М.

за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

від ПАТ «Укрсиббанк» - Безушко В.В. за довіреністю.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва та Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014 р.

у справі №2/73/10

за заявою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

до Приватного підприємства "Айсінг"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.07.2010 р. за заявою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва порушено справу про банкрутство Приватного підприємства "Айсінг" (далі - ПП "Айсінг").

Постановою господарського суду Миколаївської області від 03.08.2010 р. визнано банкрутом ПП "Айсінг" за ознаками ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.05.2011 р. у справі про банкрутство ПП "Айсінг" застосовано загальні судові процедури, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Пляку Сергія Валерійовича.

В газеті "Голос України" №92 від 24.05.11 р. опубліковано оголошення про введення процедури розпорядження майна у справі про банкрутство ПП "Айсінг".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.08.2011 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ПП "Айсінг" на загальну суму 1 624 500 грн. 85 коп.

Зборами кредиторів ПП "Айсінг" обрано комітет кредиторів у складі ПАТ "УкрСиббанк", УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва. На засіданні комітету кредиторів 19.08.2011р. головою комітету кредиторів обрано ПАТ "УкрСиббанк" (протокол №1 від 19.08.2011р.).

19.08.2011 р. комітетом кредиторів прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про скорочення строку процедури розпорядження майном боржника, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Пляки С.В. (протокол №1 від 19.08.2011 р.).

Постановою господарського суду Миколаївської області від 13.10.2011 року ПП "Айсінг" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та за клопотанням комітету кредиторів призначено ліквідатором арбітражного керуючого Пляку С.В.

Оголошення про визнання Приватного підприємства "Айсінг" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Голос України" від 05.11.2011 р.

06.02.2014 року ліквідатором подано до господарського суду Миколаївської області звіт про ліквідаційну процедуру та ліквідаційний баланс ПП "Айсінг".

28.03.2014 р. ліквідатором подано до господарського суду Миколаївської області клопотання про затвердження звіту про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого, стягнення з кредиторів на користь арбітражного керуючого Пляки С.В.: з УПФУ у Заводському районі м. Миколаєва 210,31 грн., з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв 17,53 грн., з Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 8,76 грн., з Заводського районного центру зайнятості 17,53 грн., з ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 38522,91 грн., з ТОВ "Колосівський елеватор" 1989,23 грн., з ПАТ "УкрСиббанк" 84388,88 грн.

Клопотанням №02-02 від 01.04.2014 р. ліквідатор просив затвердити погашення оплати послуг та витрат ліквідатора у справі №2/73/10 про банкрутство ПП "Айсінг" на пропорційній основі за рахунок кредиторів.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13 травня 2014 р. (суддя Ржепецький В.О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП "Айсінг" станом на 13.05.2014 р., ліквідовано ПП "Айсінг", частково задоволено клопотання ліквідатора ПП "Айсінг" арбітражного керуючого Пляки С.В. від 28.03.2014 р. та від 01.04.2014 р. про затвердження витрат на оплату послуг, витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, та їх відшкодування за рахунок пропорційного розподілу між кредиторами, затверджено звіт ліквідатора ПП "Айсінг" арбітражного керуючого Пляки С.В. про оплату послуг та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі в сумі 81981 грн. 15 коп., з яких: 50296 грн. 00 коп. - витрати на оплату послуг, 31685 грн. 15 коп. - витрати в ліквідаційній процедурі, в решті вимог про оплату послуг арбітражного керуючого відмовлено, стягнуто з Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на користь арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича 934 грн. 59 коп. оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №2/73/10 про банкрутство ПП "Айсінг", стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на користь арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича 196 грн. 75 коп. оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №2/73/10 про банкрутство ПП "Айсінг", провадження у справі №2/73/10 про банкрутство ПП "Айсінг" припинено, тощо.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатор виконав вимоги, передбачені ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута підлягають затвердженню.

Судова ухвала в частині затвердження витрат на оплату послуг, витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство арбітражного керуючого, мотивована наступним.

Рішенням комітету кредиторів Приватного підприємства "Айсінг" від 02.12.2011 (протокол №2) встановлено оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) Пляки С.В. з 05.05.11р. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, ухвалою суду від 12.01.2012р. задоволено клопотання ліквідатора у справі -арбітражного керуючого Пляки С.В., затверджено оплату послуг ліквідатора у справі - арбітражного керуючого Пляки С.В. у справі про банкрутство Приватного підприємства "Айсінг" з 05.05.11р. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника.

Рішенням комітету кредиторів від 28.03.2014 р. (протокол №2 від 28.03.2014р.) затверджено звіт ліквідатора про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 28.03.2014р. та визначено джерелом погашення витрат арбітражного керуючого за рахунок коштів кредиторів на пропорційній основі, відповідно до розміру вимог кредиторів до банкрута.

Таким чином, зазначивши, що фактичні обставини у даній справі, не відповідають процедурі банкрутства, передбаченій ст. 11 Закону, в редакції чинній до 19.01.2013р., суд першої інстанції визнав клопотання ліквідатора Пляки С.В. від 28.03.2014 року про затвердження звіту про оплату послуг за кожен місяць здійснення ним повноважень арбітражного керуючого у справі про банкрутство ПП "Айсінг" в розмірі двох мінімальних заробітних плат таким, що відповідає нормам Закону.

Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі, господарським судом Миколаївської області було зазначено про те, що ліквідатором без належного обґрунтування, певні дії щодо пошуку майна банкрута, а також на виконання інших обов'язків в ліквідаційній процедурі здійснено лише у вересні, жовтні, листопаді 2010 року, січні, квітні, травні, червні, липня, серпні, жовтні, грудні 2011 року, січні, травні, липні, серпні, вересні, жовтні 2012 року, січні, лютому, березні, червні, липні, вересні, грудні 2013 року. Матеріали справи не містять відомостей про ті чи інші об'єктивні перешкоди для здійснення ліквідаційних дій в більш короткий термін.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції визнав за необхідне затвердити звіт ліквідатора про оплату його послуг частково.

Не погоджуючись із даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва та Державна податкова інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва у своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014 р. по справі №2/73/10 в оскаржуваній частині, та посилається на ненадання судом першої інстанції належної уваги доводам УПФУ щодо того, що відповідно до ст. 72 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти пенсійного фонду України не включаються до Державного бюджету України та використовуються виключно на виплату пенсій та надання соціальних послуг, передбачених Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, оплату послуг із виплати на доставку пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Отже, на думку скаржника, задоволення вимог арбітражного керуючого Пляки С.В. призведе до нецільового використання коштів УПФУ, що є порушенням ст. 73 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Державна податкова інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014 р. по справі №2/73/10 в частині стягнення з ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на користь арбітражного керуючого Пляки С.В. 934,59 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити в оплаті послуг арбітражного керуючого Пляки С.В. в розмірі 934,59 грн. С своїй апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області зазначає, що судом першої інстанції не було враховано той факт, що оплата послуг арбітражного керуючого передбачена законодавством та здійснюється на підставі цивільно-правового договору, а як вбачається з матеріалів справи ніхто з кредиторів не укладав з арбітражним керуючим договору про надання послуг по ліквідації боржника.

Окрім того, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області в своїй апеляційній скарзі вказує на те, що вона як кредитор повинна на оплату послуг ліквідатора фактично витрачати кошти, які могли б зберегтися в державному бюджеті України, оскільки Головне управління Міндоходів є центральним органом виконавчої влади і фінансується з державного бюджету. Також, на думку апелянта, це суперечить функціям органів державної податкової служби, які спрямовані саме на надходження до державного бюджету коштів, а не навпаки.

Також, апелянт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області посилається на Інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджену наказом Міністерства фінансів України №333 від 12.03.2012 р., якою встановлено економічну класифікацію видатків бюджету, яка призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Скаржник вказує, що даною Інструкцією не передбачено використання бюджетних коштів на оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора), у зв'язку з цим, на думку апелянта, оплата послуг арбітражного керуючого не може бути здійснена за рахунок Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

18.06.2014 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшли письмові заперечення на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014 р. від ПАТ «УкрСиббанк».

Представник ПАТ «УкрСиббанк» у судовому засіданні надав пояснення згідно з якими не погоджується з оскаржуваною ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014 р. та просить її скасувати.

Враховуючи строки розгляду ухвали господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014 р. у справі про банкрутство ПП "Айсінг" в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка інших учасників провадження, не перешкоджає розгляду апеляційних скарг за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва та Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи положення п.п. 1, 1 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Айсінг" ухвалою місцевого господарського суду 16.07.2010 р., в даному проваджені судовою колегією застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла станом до 19.01.2013 р.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду. Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Статтею 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до п.п. 4, 10, 12 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий вправі залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами; оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюється в порядку, встановленому цим законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника; оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців перед порушенням у справі про банкрутство.

Провадження у даній справі порушено за заявою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва з урахуванням особливостей, встановлених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки боржник має заборгованість перед державним бюджетом загальною сумою 14863,80 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справі відсутнього боржника здійснюється за особливою процедурою, яка не передбачає обов'язку ліквідатора щодо скликання зборів кредиторів та утворення комітету кредиторів боржника. Зазначена норма права є спеціальною та діє щодо окремих категорій боржників у процедурах банкрутства, а всі загальні норми права у процедурі банкрутства діють в частині, що не суперечить спеціальним нормам права.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Пунктами 11, 12 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

За відсутності комітету кредиторів звіт арбітражного керуючого про оплату його послуг повинен затверджуватися в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури або в окремому судовому засіданні. При цьому суд повинен вирішити питання про затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

Керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд вправі застосувати такий принцип до розподілу витрат між кредиторами за відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням комітету кредиторів ПП "Айсінг" від 02.12.2011 (протокол №2) встановлено оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) Пляки С.В. з 05.05.11 р. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.01.2012 р. задоволено клопотання ліквідатора у справі -арбітражного керуючого Пляки С.В., затверджено оплату послуг ліквідатора у справі - арбітражного керуючого Пляки С.В. у справі про банкрутство ПП "Айсінг" з 05.05.11 р. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника.

Рішенням комітету кредиторів від 28.03.2014р. (протокол №2 від 28.03.2014 р.) затверджено звіт ліквідатора про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 28.03.2014 р. та визначено джерелом погашення витрат арбітражного керуючого за рахунок коштів кредиторів на пропорційній основі, відповідно до розміру вимог кредиторів до банкрута (т.6, а.с. 43-45).

Оскаржуваною ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014 р. було частково задоволено звіт ліквідатора про оплату його послуг частково та, відповідно, затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Пляки С.В. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за виконання ним обов'язків ліквідатора (розпорядника майна) ПП "Айсінг" у вересні, жовтні, листопаді 2010 року, січні, квітні, травні, червні, липня, серпні, жовтні, грудні 2011 року, січні, травні, липні, серпні, вересні, жовтні 2012 року, січні, лютому, березні, червні, липні, вересні, грудні 2013 року., що за підрахунками суду складає - 50296,00 грн.

Витрати понесені при виконанні своїх обов'язків у розмірі 31685,15 грн. також підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що витрати на оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого разом становлять 81981,15 грн.

Отже, суд першої інстанції, дотримуючись принципу пропорційності грошових вимог, правомірно встановив та розподілив оплату вартості послуг арбітражного керуючого Козлова В.О. між кредиторами боржника, у т.ч. Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва та Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

Колегією суддів, не приймаються до уваги посилання скаржників Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на те, що відповідно до „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені цим Законом та посилання Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області на те,що Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України №333 від 12.03.2012 р., не передбачено використання бюджетних коштів на оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора), оскільки вказані доводи апелянтів є хибними, оскільки при розгляді даної справи спеціальним законом є Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відтак застосування його норм є переважним серед інших нормативних актів, при вирішення питання щодо обов'язків кредиторів, зокрема УПФУ і ДПІ, у процедурі банкрутства. Будь-яких виключень з цього питання спеціальний закон не містить.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області щодо того, що ніхто з кредиторів не укладав з арбітражним керуючим договору про надання послуг по ліквідації боржника, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 60 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. № 15 роз'яснено, що приписами частин десятої - чотирнадцятої статті 31 Закону не передбачено укладання з арбітражним керуючим договору про виконання ним своїх обов'язків у провадженні у справі про банкрутство. Відповідно до статті 31, частини першої статті 11, частин першої - третьої статті 17 та частини першої статті 24 Закону єдиною підставою для виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків є ухвала суду про його призначення в процедурах розпорядження майном боржника, санації боржника та ліквідації банкрута.

Отже, твердження апелянтів щодо того, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції в неповному обсязі були дослідженні всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення питання щодо стягнення грошової суми в рахунок оплати послуг арбітражного керуючого, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі були дослідженні всі фактичні обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо стягнення грошової суми в рахунок оплати послуг арбітражного керуючого з кредиторів.

Враховуючи неможливість оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок майна банкрута через відсутність у нього будь-яких активів, господарський суд Миколаївської області дійшов вірного висновку, що оплату праці ліквідатора боржника слід покласти на кредиторів банкрута, пропорційно до заявлених ними грошових вимог, а відтак оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014 р. в частині стягнення з ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області та з Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 23.06.2014 року.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Єрмілов Г.А.

Суддя Лашин В.В.