Ухвала

від 10.06.2014 по справі 2а-5402/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5402/11 Головуючий у 1-й інстанції: Неганова Н.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 08.05.2014 у справі за заявою ОСОБА_2 про зміну та порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва, управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 08.05.2014 в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення суду відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану ухвалу скасувати, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Подільського районного суду м. Києва від 22.12.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013, позов задоволено частково: визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва і управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації щодо призначення і нарахування відповідно до ст.ст. 48, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_2 основної і додаткової пенсії та допомоги на оздоровлення з 07.04.2010 в заниженому розмірі; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 основної пенсії з розрахунку не менше восьми мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з розрахунку не менше 75 % мінімальної пенсії за віком, з 07.04.2010 по 22.07.2011 з урахуванням раніше проведених виплат; зобов'язано управління праці та соціального захисту населення у Подільському районі м. Києва здійснити перерахунок, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплату ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення за 2009, 2010 та 2011 з розрахунку п'яти мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа Подільського районного суду м. Києва від 05.07.2013 по справі № 2а-5402/11 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 основної пенсії з розрахунку не менше восьми мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з розрахунку не менше 75 % мінімальної пенсії за віком, з 07.04.2010 по 22.07.2011 з урахуванням раніше проведених виплат.

На адресу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві надійшов лист від управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва № 12499/02 від 09.10.2013, зі змісту якого вбачається, що позивачеві проведено перерахунок та нарахування пенсії у розмірі 47 426,53 грн., але виплати не здійснені через відсутність коштів з відповідним призначенням (а.с. 114).

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28.11.2013, посилаючись на інформаційний лист Вищого адміністративного суду від 13.06.2013, який на даний час відкликаний, заяву відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про зміну способу та порядку виконання рішення суду задоволено: змінено спосіб виконання постанови Подільського районного суду м. Києва від 22.12.2011; стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва на користь ОСОБА_2 заборгованість з пенсії у розмірі 47 426,53 грн.

Однак, згідно з листом управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва від 03.02.2014 за № 1З/Б-12 пенсійний орган повідомив позивача, що з урахуванням бюджетних призначень на виплату пенсії, виконати судове рішення неможливо, у зв'язку з чим ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду.

У своїй заяві про зміну способу та порядку виконання рішення суду ОСОБА_2 зазначає, що враховуючи ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який вступив в силу з 01.01.2013, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державні підприємства; установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа. Судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу. Також позивач посилається на ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання рішення суду з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган. Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Підставою для зміни чи встановлення способу та порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат.

Отже, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України, а тому виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, а тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 08.05.2014- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 16.06.2014.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.