Рішення

від 19.06.2014 по справі 908/1629/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/51/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2014 справа № 908/1629/14

за позовом прокурора Заводського району міста Запоріжжя (69067, м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, 56) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі філії КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» Заводського району (69091, місто Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137; 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Ушакова, 251)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Сервіс Плюс" (69067, м. Запоріжжя, вул. Л. Чайкіної, 67)

про стягнення 11413,22 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники:

від прокуратури: Верещага А.Л., наказ № 202к від 29.04.2014 р., наказ № 295вк від 10.06.2014 р., паспорт серії НОМЕР_2 від 16.09.2005 р.;

від позивача: Лойко А.О., довіреність № 9092/27 від 30.12.2013 р., паспорт серії НОМЕР_1 від 11.11.2011 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 16.05.2014 р. року звернувся прокурор Заводського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі філії КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» Заводського району з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Сервіс Плюс" про стягнення 10974,11 грн., які складаються з: 10535,00 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, на підставі договору № 704268 від 01.09.2007 р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді за період з жовтня 2013 р. по березень 2014 р., 75,02 грн. №5 річних та 364,09 грн. пені за неналежне виконання зобов'язань. В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилався на умови договору № 704268 від 01.09.2007 р., ст.ст. 193, 276 Господарського кодексу України та ст.ст. 11, 15, 16, 526, 530, Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 19.05.2014 року порушено провадження у справі № 908/1629/14, присвоєно справі номер провадження 18/51/14, судове засідання призначене на 05.06.2014 р. З метою надання сторонами додаткових доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, встановлення фактичних обставин справи та уточнення позивачем суми позову, розгляд справи відкладався на 19.06.2014 р.

У судовому засіданні 19.06.2014 р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, у зв'язку з тим, що у позовній заяві позивачем було невірно вказано ціну позову та невірно зазначено суму заборгованості у прохальній частині, на підставі чого просив суд стягнути з відповідача 10974,11 грн. основного боргу, 75,02 грн. 3 % річних, 364,09 грн. пені.

Прокурор підтримав уточненні позовні вимоги, просив суд стягнути з ТОВ "Сатурн Сервіс Плюс" 11413,22 грн., які складаються з: 10974,11 грн. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з жовтня 2013 р. по березень 2014 р., 75,02 грн. 3 % річних, 364,09 грн. пені.

Заява позивача про уточнення позовних вимог відповідає приписам ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду, внаслідок чого судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Сатурн Сервіс Плюс" 11413,22 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.05.2014 р. № 18755351 місцезнаходження ТОВ "Сатурн Сервіс Плюс": 69067, місто Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 67. Саме на цю адресу надсилалась кореспонденція. Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі та призначення судового засідання.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 27.02.2013 р. розгляд справи закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача та прокурора, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" в особі директора філії концерну "МТМ" Заводського району" (надалі - позивач, теплопостачальна організація) та товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн Сервіс Плюс" (надалі - відповідач, споживач) 01.09.2007 р. уклали договір № 704268 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір).

За умовами договору позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.3. договору оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору позивач у період з жовтня 2013 р. по березень 2014 р. поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 10974,11 грн., про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період.

Пунктом 6.6. договору встановлено, що споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вулиця Перспективна, буд. 2-б документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ), акт звіряння розрахунків. Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

Пунктом 6.6.1 договору сторони узгодили, що отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

Відповідно до п. 6.6.2 договору у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1 договору строк.

Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, для отримання передбачених п. 6.6 договору документів не з'явився, заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунку та акті приймання-передачі теплової енергії, на адресу концерну "МТМ" не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період не повернув, оплату за отриману теплову енергію у встановлений договором строк не здійснив, чим порушив умови договору.

Рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період щомісячно направлялися відповідачеві, що підтверджено реєстрами відправлених рахунків, актів приймання-передачі теплової енергії, інвентаризаційних повідомлень та податкових накладних за відповідні місяці.

Таким чином, Акти приймання-передачі теплової енергії за період з жовтня 2013 р. по березень 2014 р. на суму 10974,11 грн. є погодженим та у відповідності до розділу 6 договору є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 10974,11 грн. підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості у розмірі 10974,11 грн. підтверджується матеріалами справи.

На день розгляду спору відповідач оплату боргу не довів, будь-яких претензій щодо надання послуг з постачання теплової енергії позивачу не пред'явив, тому вимогу позивача про стягнення заборгованості у сумі 10974,11 грн. суд визнає документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 75,02 грн. за період з 26.11.2013 р. по 07.05.2014 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним вірно, а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення з 26.11.2013 р. по 07.05.2014 р. у розмірі 75,02 грн., такою, що підлягає задоволенню.

За порушення відповідачем строків оплати за спожиту теплову енергію, позивач, враховуючи положення п. 7.2.8. договору, просив стягнути суму пені у розмірі 364,09 грн. за період прострочення з 26.11.2013 р. по 07.05.2014 р.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 7.2.8. договору встановлено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у п. 6.3 договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 364,09 грн. є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 364,09 грн. за період з 26.11.2013 р. по 07.05.2014 р. судом задовольняється.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, 3% річних та пені відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Сервіс Плюс" (69067, місто Запоріжжя, вул. Л. Чайкіної, 67, код ЄДРПОУ 35183538) на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі філії КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» Заводського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 в філії - Запорізьке обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 10974,11 грн. (десять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири грн. 11 коп.) основного боргу, 364,09 грн. (триста шістдесят чотири грн. 09 коп.) пені, 75,02 грн. (сімдесят п'ять грн. 02 коп.) 3% річних. Видати наказ.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Сервіс Плюс" (69067, місто Запоріжжя, вул. Л. Чайкіної, 67, код ЄДРПОУ 35183538) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район, 22030001), банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007) 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 23 червня 2014 р.