Постанова

від 23.06.2014 по справі 910/3625/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2014 р. Справа№ 910/3625/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Рябухи В.І.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Рябець Л.В. - дов. №103Д-216/2014 від 14.03.2014р.

від відповідача Лучка М.В. - дов. б/н від 16.04.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Штерн Агро Україна»

на рішення господарського суду міста Києва

від 22.04.2014р. (суддя Кирилюк Т.Ю.)

у справі №910/3625/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС»

(далі - ТОВ «ДПЗКУ-МТС»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Штерн Агро Україна»

(далі - ТОВ «Штерн Агро Україна»)

про стягнення 57 072,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.04.2014р. у справі №910/3625/14 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Штерн Агро Україна» на користь ТОВ «ДПЗКУ-МТС» 52 500,00 грн. основного боргу, 729,25 грн. пені, 168,29 грн. 3% річних, 3 675,00 грн. штрафу та 1 827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, за неповно та необ'єктивно розглянутих обставинах справи, що призвело до прийняття незаконного рішення. За твердженнями апелянта, місцевим судом не враховано тієї обставини, що в порушення зобов'язань позивач в односторонньому порядку відмовився виконувати п.1.2 договору про надання послуг №КО-ВОЛ-13/13 віл 04.09.2013р. (далі - Договір), а саме, надати відповідачу послуги на суму 120 000,00 грн., а відтак відповідач в силу ч.1 ст.615 ЦК України правомірно притримав оплату до повного виконання позивачем своїх зобов'язань тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2014р. апеляційну скаргу ТОВ «Штерн Агро Україна» прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М. та призначено розгляд справи на 23.06.2014 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014р., в зв'язку з перебуванням судді Коршун Н.М. на лікарняному, змінено склад суду та визначено судову колегію в складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Рябуха В.І.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржене рішення за наведених в ній підстав скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, ТОВ «ДПЗКУ-МТС» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Штерн Агро Україна» про стягнення 57 072,54 грн., з яких: 52 500,00 грн. - основний борг, 729,25 грн. - пеня, 168,29 грн. - 3% річних та 3 675,00 грн. - штраф. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем неналежним чином здійснено розрахунки за надані послуги тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак їх задовольнив.

Так, задовольняючи позов в частині стягнення основного боргу, суд першої інстанції встановив, що надання позивачем послуг підтверджено підписаним відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №9628 від 05.12.2013р. на суму 52 500,00 грн., які відповідачем не оплачено, а відтак вимога про стягнення з відповідача 52 500, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню. Задовольняючи вимоги в частині стягнення штрафних санкцій, місцевий суд посилався на положення ст.ст.216-218 ГК України, 549, 611, 614 ЦК України, п.5.2 Договору, а також на ч.2 ст.625 ЦК України тощо.

Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками місцевого суду.

Так, між ТОВ «ДПЗКУ-МТС» (виконавець) та ТОВ «Штерн Агро Україна» (замовник) 04.09.2013р. укладено Договір, за умовами п.1.1 якого виконавець зобов'язався на території сільськогосподарських угідь замовника надати послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на пальному останнього, а замовник сплатити їх вартість.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зобов'язанням на підставі ч.1 ст.509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання на підставі ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Як вбачається з підписаного сторонами та скріпленого їх печатками акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №9628 від 05.12.2013р., позивачем в грудні 2013 року надано послуги відповідачу по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на загальну суму 52 500,00 грн.

Відповідно до п.3.4 Договору оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів передачі-приймання наданих послуг в строк не пізніше, ніж через 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту.

Доказів оплати відповідачем наданих позивачем згідно наведеного вище акту здачі-приймання робіт (надання послуг) матеріали справи не містять, а відтак на момент прийняття рішення сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 52 500,00 грн.

Оскільки факт наявного боргу відповідача перед позивачем належним чином доведено, документально підтверджено й відповідачем жодним чином не спростовано, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 52 500,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк.

Приписами ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

За прострочення оплати наданих послуг на підставі п.5.2 Договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, замовник зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь виконавця штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Оскільки вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 729,25 грн. за період з 13.12.2013р. по 20.01.2014р., 3% річних в розмірі 168,29 грн. за цей самий період та штрафу в розмірі 3 675,00 грн. обґрунтовано умовами Договору, відповідають приписам чинного законодавства, їх розрахунок є арифметично вірним, позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню.

Доводи апелянта стосовно правомірного притримання ним в силу ч.1 ст.615 ЦК України оплати до повного виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, є безпідставними, адже, як вище згадувалось, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №9628 від 05.12.2013р. (копія залучена до матеріалів справи) відповідачем підписано без заперечень, будь-яких зауважень щодо якості та строків надання послуг позивачем не надійшло, а відтак ці послуги відповідачем прийнято тощо.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає висновки місцевого суду законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами у справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Штерн Агро Україна» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2014р. у справі №910/3625/14 - без змін.

Матеріали справи №910/3625/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

В.І. Рябуха