Рішення

від 05.06.2014 по справі 905/544/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.06.2014 Справа № 905/544/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., суддів Макарової Ю.В., Кучерявої О.А. при секретарі судового засідання Федоровій А.О.,

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: не з'явився

від відповідача за первісним позовом: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона - Рівне»», м. Кривий Ріг

до відповідача : Публічного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод», м. Єнакієве Донецької області

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 74901,22 грн., з яких 69777,60 грн. - сума основного боргу; 2677,44 грн. - 3% річних, 2446,18 грн. - інфляційні витрати, -

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод», м. Єнакієве Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона - Рівне»», м. Кривий Ріг

про стягнення вартості недостачі в розмірі 49 815,42 грн., -

11.03.2014р. за клопотанням відповідача строк розгляду справи продовжувався на 15 днів до 11.04.2014р.

У судовому засіданні 26.02.2014р. оголошено перерву до 11.03.2014р.

У судовому засіданні 01.04.2014р. оголошено перерву до 10.04.2014р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона - Рівне"", м. Кривий Ріг звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Єнакіївський металургійний завод", м. Єнакієве Донецької області про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 69 686,78 грн., з яких 67 777,60 грн. - сума основного боргу, 1862, 44 грн. - 3% річних, 46,74 грн. - інфляційні витрати.

Одночасно, Позивач просив суд стягнути з Відповідача судові витрати, які складаються з витрат, що підлягають у сплаті за послуги адвоката в сумі 1 765 грн., та витрат по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання послуг по охороні вантажів у вагонах при транспортуванні в залізничному сполученні №11-000877 від 01.02.2011р. за період з листопада 2012р. по грудень 2012р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 532, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 216, 217, 232, 265 Господарського кодексу України.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 28.01.2014р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/544/14.

13 лютого 2014р. до канцелярії господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод», м. Єнакієве Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона - Рівне»», м. Кривий Ріг про стягнення вартості недостачі в розмірі 49 815,42 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Відповідач посилається на неналежне виконання Позивачем взятих на себе зобов'язань за договором №11-000877 від 01.02.2011р., внаслідок чого виявлено факт недостачі вантажу на суму 49 815,24 грн.

Нормативно свої вимоги Відповідач обґрунтовує ст.ст. 526, 906 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 44, 48, 54-57 60 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 13.02.2014р. зустрічний позов прийнято до спільного провадження із первісним.

13 лютого 2014 року Відповідач за первісним позовом через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що строк оплати наданих послуг не настав, оскільки Позивачем всупереч п.п. 4.1,4.2 Договору не надано доказів надання відповідних рахунків для сплати вказаних послуг.

26.02.2014р. через канцелярію суду Позивач за первісним позовом надав заперечення на зустрічну позовну заяву, в яких проти зустрічних позовних вимог заперечив, зазначивши, що при прийомі вантажу під охорону акт комісійної перевірки ваги оформлений не був, хоча умовами договору №11-00087 від 01.02.2011р. обов'язок щодо передачі вантажу під охорону з оформленням акту комісійної перевірки ваги піввагонів покладено на Відповідача. Також позивач в своїх запереченнях зазначив, що Відповідачем не було письмо повідомлено Позивача про вид вантажу, станцію призначення, вантажоодержувача, місце, заплановану дату та час початку послуг з охорони вантажу, як це передбачено п. 2.1.2 Договору №11-00087 від 01.02.2011р.

11 березня 2014 року Відповідач за первісним позовом надав заперечення на відзив на зустрічну позовну заяву, в яких зазначив, що незважаючи на відсутність акту комісійної перевірки представники ООО «Охорона-Рівне» приймали вантажі, виконували свої зобов'язання та були присутні при перевірки вантажу, що підтверджується, підписаним ООО «Охорона-Рівне», розпорядженням №303 від 23.11.12р. «Про забезпечення контролю за якістю паніровки та маркірування чавуну передільного».

26.03.2014р. через канцелярію суду Відповідач надав письмові пояснення, в яких підтримав зустрічні позовні вимоги зазначивши, що Позивач не заперечує проти факту супроводження спірного вантажу та вказав на те, що згідно з Статутом залізниці України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування чи пошкодження вантажу у разі, якщо вантаж перевозився в супроводженні провідника відправника або вантажоодержувача, у зв'язку з чим відповідальність за недостачу покладається на ТОВ «Охорона-Рівне» відповідно до умов договору.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 10.04.2014р. справу №905/544/14 передано на розгляд судової колегії у складі головуючого судді Чернової О.В., суддів Кучерявої О.О., Макарової Ю.В..

05 травня 2014р. Позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій, посилаючись на допущення арифметичної помилки у визначенні розміру основної заборгованості, у зв'язку із чим невірно був виконаний розрахунок 3% річних та інфляційних витрат та просив стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 74901,22 грн., з яких 69777,60 грн. - сума основного боргу; 2677,44 грн. - 3% річних та 2446,18 грн. - інфляційні витрати від суми боргу.

Відповідно до приписів ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Відтак, суд приймає заяву Позивача про збільшення позовних вимог.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 13.05.2014р., у зв'язку зі знаходженням судді Кучерявої О.О. на лікарняному, її замінено суддею Боковою Ю.В..

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 05.06.2014р., у зв'язку зі знаходженням судді Бокової Ю.В. у відпустці, її замінено суддею Кучерявої О.О.

Представник Позивача за первісним позовом 05.06.2014р. у судове засідання не з'явився.

Представник Відповідача за первісним позовом у судове засідання не з'явився.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2011р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) укладений договір на надання послуг по охороні вантажів у вагонах при транспортуванні в залізничному сполученні (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1. Виконавець зобов'язується надати послуги з організації та забезпечення охорони при супроводженні вантажів з чавуном Замовника відповідно до його інструкції, від місця навантаження до прибуття вагонів на станцію призначення та видачі його вантажоодержувачу або експедитору Замовника, а замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх на умовах, передбачених цим договором.

Розділом 2 Договору визначено права та обов'язки сторін.

Так, Замовник зобов'язаний письмово інформувати Виконавця про вид вантажу, станцію призначення, відомості про вантажоодержувача, місце, заплановану дату і час початку послуг по охороні вантажу попередньо за 3 доби. Виконувати передачу вантажу представникам Виконавця з оформленням акту комісійної перевірки вагонів з вантажем. Вантаж вважається прийнятим для супроводження з моменту підписання акту комісійної перевірки ваги представниками Замовника та Виконавця, при цьому в акті вказується дата та час передачі вагонів безпосередньо у пункті навантаження (п.п. 2.1.2., 2.1.5.).

Виконавець зобов'язаний приступити до виконання своїх обов'язків після підписання представниками сторін акту комісійної перевірки ваги вагонів з вантажем, в якому вказуються дата та час передачі вагонів (п. 2.2.3.).

Згідно з п. 2.2.5. Договору, Виконавець зобов'язаний здати вантаж вантажоодержувачу або експедитору Замовника з підписанням акту комісійної перевірки ваги вагонів з вантажем, в якому вказуються дата та час передачі вагонів.

Виконавець відповідає за схоронність та цілісність вантажу з моменту приймання до моменту передачі вантажу. При виявлені нестачі вантажу, Виконавець відшкодовує Замовнику нестачу, розраховану з урахуванням припустимої норми втрати при перевезені вантажу (норми недостачі) в розмірі 0,5% від ваги, нетто в вагоні, вказаної в перевізних документах (п.. 2.2.6.).

Пунктом 2.2.7. Договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний надавати акти комісійної перевірки ваги вагонів з вантажем, акти прийому послуг по супроводженню та охороні вантажів не пізніше 10 робочих днів з дати закінчення наданих послуг, зазначених в п.п. 2.2.1.-2.2.5. цього договору, та податкову накладну, але не пізніше 2 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.1. Замовник сплачує Виконавцю вартість наданих послуг по супроводженню та охороні партії вантажу від погодженої сторонами залізничної станції до пункту призначення, відповідно до Додатків, які є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що розрахунок проводиться шляхом сплати рахунка Виконавця. Підставою для сплати є рахунок Виконавця та підписаний сторонами акт наданих послуг.

Замовник зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг та отримання Замовником рахунку Виконавця, сплатити вартість наданих послуг. Оплата проводиться з поточного рахунку Замовника, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця (п.п. 4.2.-4.3.).

Умовами пункту 5.1. Договору сторонами визначено, що послуги по супроводженню та охороні вантажу починаються з моменту підписання Виконавцем акту комісійної перевірки ваги вагонів при прийманні їх під охорону, закінчуються при підписанні акту комісійної перевірки ваги вагонів вантажоодержувачу, цілодобово з урахуванням вихідних та святкових днів. Акт комісійної перевірки ваги вагонів складається у 3-х примірниках: один примірник залишається Виконавцю; другий надається Замовнику; третій вантажоодержувачу або експедитору Замовника.

Відповідно до п. 5.2. Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання умов цього Договору, сторони несуть відповідальність у відповідності до вимог чинного законодавства України. Виконавець несе майнову відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення під охороною вантажу у розмірі завданої Замовнику шкоди.

Згідно з п. 9.1. Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2011р.

До укладеного договору між сторонами був складений та підписаний Додаток №1 - Розрахунок вартості послуг ТОВ «Охорона-Рівне» по охороні вантажів ВАТ «Єнакієвський металургійний завод».

01.04.2011р. Сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №11-000877 від 01.02.2011р. про наступне:

«Сторони дійшли до згоди по всьому тексту договору найменування «Відкрите акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» викласти в наступній редакції «Публічне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод»».

18.07.2011р. додатковою угодою №3 до договору №11-000877 від 01.02.2011р. Сторони дійшли згоди щодо зміни реквізитів Замовника.

15.12.2011р. Сторони уклали додаткову угоду №4 до договору №11-000877 від 01.02.2011р., якою виключили Додаток №1 до договору №11-000877 від 01.02.2011р. та внесли зміни до п. 3.1. та розділу 10 Договору.

Згідно додаткової угоди №4 до договору №11-000877 від 01.02.2011р. перше речення п. 9.1. Договору викладено в наступній редакції:

«Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р.»

Позивачем за первісним позовом на виконання умов договору надано рахунки-фактури виставлені Відповідачу, а саме: №СФ-0004414 від 31.12.12р., №СФ-0004400 від 27.12.12р., №СФ-0003540 від 06.11.12р. та підписані сторонами акти надання послуг, а саме: №ОУ-0004414 від 31.12.12р., №ОУ-0004400 від 27.12.12р., №ОУ-0003540 від 06.11.12р. відповідно до договору №11-000877 від 01.02.2011р., в яких зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Претензією №0216 від 13.03.13р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою щодо сплати заборгованості за договором на надання послуг по охоронні вантажів у вагонах при транспортуванні в залізничному сполученні №11-000877 від 01.02.2011р.

Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання послуг по охороні вантажів у вагонах при транспортуванні в залізничному сполученні №11-000877 від 01.02.2011р. за період з грудня 2012р. по грудень 2013р., Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 69 686,78 грн., з яких 67 777,60 грн. - сума основного боргу, 1862, 44 грн. - 3% річних, 46,74 грн. - інфляційні витрати.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за період з листопада 2012р. по грудень 2013р. Позивачем складані та Відповідачем підписані без зауважень відповідні акти наданих послуг, а саме: №3540 від 06.11.2012р., №4400 від 27.12.2012р. та №4414 від 31.12.2012р.

Також, Позивачем в підтвердження часткової сплати Відповідачем рахунків №4400 від 27.12.2012р. відповідно до акту наданих послуг №4400 від 27.12.2012р. на суму 144 723,93 грн. та №3540 відповідно до акту наданих послуг№3540 від 06.11.2012р. на суму 101 518,47 грн. надані платіжні доручення №1301434 від 25.01.2013р. та № 1226497 від 26.12.2012р.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилаючись на неналежне виконання Відповідача за зустрічним позовом взятих на себе зобов'язань за договором №11-000877 від 01.02.2011р., заявив зустрічні вимоги про стягнення вартості недостачі в розмірі 49 815,42 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги первісного Позивача такими, що підлягають задоволенню, а зустрічний позов - таким, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи та змісту позовних заяв, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні Відповідача за первісним позовом до виконання грошових зобов'язань за договором про надання послуг, а також у стягненні вартості недостачі вантажу.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України та умовами договору №11-000877 від 01.02.2011р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором про надання послуг по охороні вантажів при транспортуванні в залізничному сполучені №11-000877 від 01.02.2011р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №11-000877 від 01.02.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

За таких підстав, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги протягом 30 календарних днів після підписання актів наданих послуг, згідно умов п. 4.2 договору №11-000877 від 01.02.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи, несплаченими Відповідачем лишились послуги за період з листопада 2012р. по грудень 2012р. на суму 67 777,60 грн., жодних доказів на спростування чого Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Посилання Відповідача на ненастання строку оплати наданих послуг, оскільки Позивачем не надано відповідних рахунків на сплату вказаних послуг спростовуються наявними в матеріалах справи актами наданих послуг, які складенні на підставі рахунків та підписанні Сторонами.

Крім того, судом встановлено, що Відповідачем частково здійснена оплата за отримані послуги охорони, що підтверджується платіжними дорученнями від 25.01.2013р. та 26.12.2012р., в яких в графі призначення платежу зазначено: «оплата за охорону вантажів при транспортуванні за договором № 11-000877 від 01.02.2011р. за рахунком сф-4400 від 27.12.12р.» та «оплата за охорону вантажів при транспортуванні за договором № 11-000877 від 01.02.2011р. за рахунком сф-3540 від 06.11.12р.» відповідно.

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг і несвоєчасна оплата згідно умов договору №11-000877 від 01.02.2011р. кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач -таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Зважаючи на вищевикладене, заявлені вимоги в цій частині судом задовольняються у повному обсягу - в розмірі 69 777,60 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення.

Перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо інфляційної індексації за період з грудня 2012р. по березень 2014р., суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення з інфляційної індексації в сумі 2446,18 грн.

Перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо 3% річних за зазначений позивачем період, суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 2677,44 грн.

Що стосується позовних вимог Позивача за зустрічним позовом, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність зустрічних позовних вимог полягає у примусовому спонуканні Відповідача за зустрічним позовом сплатити вартість недостачі через неналежне виконання зобов'язань щодо охорони вантажу при транспортуванні в залізничному сполучені за договором №11-000877 від 01.02.2011р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Частинами 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Разом з цим, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків (недостачі), суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 906 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами п. 2.1.5. Договору встановлено обов'язок замовника передати вантаж представникам Виконавця з оформленням акту комісійної перевірки ваги вагонів з вантажем.

Пунктом 2.2.5 Договору передбачено обов'язок виконавця здати вантаж вантажоодержувачу або експедитору замовника з підписанням акту комісійної перевірки ваги вагонів з вантажем, в якому вказується дата та час передання вагонів.

Отже, за змістом приведених умов договору, момент виникнення відповідальності у Відповідача за недостачу має місце при наявності фіксування такого факту в актах комісійної перевірки ваги вагонів з вантажем.

Судом встановлено, що такі акти сторонами у порушення умов укладеного між ними договору на надання послуг по охороні вантажів у вагонах при транспортуванні в залізничному сполученні не складались.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З урахуванням викладеного, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Між тим, Позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування свого позову.

Судом не приймаються посилання Позивача за зустрічним позовом на акти експертиз Донецької торгівельно-промислової палати №Э-211 від 07.11.2012р., №Э-227 від 07.12.2012р., №Э-242 від 29.12.2012р. як доказ встановлення факту недостачі, оскільки ці акти є належним доказом кількості вантажу відповідно до умов контракту, укладеного між Покупцем «Меtinvest International S. A.» та Продавцем «ПАТ «ЄМЗ», проте єдиним належним та допустимим доказом наявності факту недостачі при здійсненні охорони є встановлений умовами договору акт комісійної перевірки вагонів з вантажем.

Суд також не приймає до уваги посилання Позивача за зустрічним позовом на норми Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.05.1965р. N П-6, оскільки її норми застосовуються у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими правилами не встановлений інший порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (п.1).

Проте, умовами договору на надання послуг по охороні вантажів у вагонах при транспортуванні в залізничному сполученні № 11-000877 від 01.02.2011р. встановлені інші умови приймання-передачі вантажу.

Отже, дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено ані факту недостачі вантажу, ані вини Відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення вартості недостачі в розмірі 49 815,42 грн.

Витрати Позивача по оплаті послуг адвоката підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача частково, з огляду на наступне:

Відповідно до п.6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р. витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

В якості доказів понесених витрат на послуги адвоката Позивачем надані наступні документи:

- в підтвердження надання послуг адвоката наданий договір б/н від 21.11.2013р. про надання правових послуг, предметом якого є доручення ТОВ «Охорона-Рівне» адвокату ОСОБА_3 зобов'язань по представництву його інтересів та надання правової допомоги у підготовці позовної заяви до ПАО «ЕМЗ» в господарський суд Донецької області та підтримання вимог в суді в якості представника з усіма правами сторони, третьої особи, в тому числі подання позовних заяв, скарг, апеляційних т касаційних скарг; свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №316; видатковий касовий ордер на суму 3000,00 грн.; довідка про отримання адвокатом ОСОБА_3 1500 грн. за надання правової допомоги за договором № 11-000877 від 01.02.2011р., який є підставою заявлених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат ОСОБА_3 була присутня в судових засіданнях та виконувала взяті на себе за вищевказаним договором зобов'язання;

Проте, судом встановлено, що на виконання адвокатських послуг за договором № 11-000877 від 01.02.2011р., який є підставою заявлених позовних вимог, останнім отримано 1500 грн., що підтверджується довідкою Позивача (а.с.75).

Виходячи з правової позиції Вищого господарського суду України, сформульованої в п.6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р., вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Приймаючи до уваги вищевикладене, складність розглядуваного спору та враховуючи невелику кількість судових засідань, в яких у господарському суді Донецької області брав участь залучений Позивачем адвокат (два судових засідання із п'яти), суд дійшов висновку, що належна до компенсації Відповідачем частина судових витрат, пов'язаних зі сплатою послуг адвоката становить 1000 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню первісного розміру позовних вимог до розміру задоволених вимог, а судові витрати за зустрічним позовом відносяться на рахунок Позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона - Рівне»», м. Кривий Ріг до відповідача Публічного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод», м. Єнакієве Донецької області про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 74901,22 грн., з яких 69777,60 грн. - сума основного боргу; 2677,44 грн. - 3% річних, 2446,18 грн. - інфляційні витрати задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод», м. Єнакієве Донецької області (86429, Донецька обл., м. Єнакієве, пр. Металургів, б.9, код ЄДРПОУ 001911193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона - Рівне»», м. Кривий Ріг (50008, м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського, 13 Д, код ЄДРПОУ 32682881) заборгованість у сумі 74901,22 грн., з яких 69777,60 грн. - сума основного боргу; 2677,44 грн. - 3% річних, 2446,18 грн. - інфляційні витрати.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод», м. Єнакієве Донецької області (86429, Донецька обл., м. Єнакієве, пр. Металургів, б.9, код ЄДРПОУ 001911193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона - Рівне»», м. Кривий Ріг (50008, м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського, 13 Д, код ЄДРПОУ 32682881) витрати зі сплати судового збору в сумі 1827,00 грн. та витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 1000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволені зустрічних позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод», м. Єнакієве Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона - Рівне»», м. Кривий Ріг про стягнення вартості недостачі в розмірі 49 815,42 грн. відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя О.В. Чернова

Суддя О.О. Кучерява

Суддя Ю.В. Макарова

Повний текст судового рішення підписано 10.06.2014р.