Рішення

від 10.06.2014 по справі 22-ц/796/7061/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22 -ц/796/7061/2014 Головуючий у 1-й інстанції - Басалаєва А.В.

Доповідач - Кабанченко О.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Рубан С.М.,

Желепи О.В.

при секретарі - Онищенко О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року та генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант» - Дорошенко Тетяни Андріївни на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 квітня 2014 року

в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант» до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року частково задоволено позов ТОВ «Адамант» до ОСОБА_2, ПАТ «СК «Лафорт» про відшкодування шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Адамант» грошову суму в розмірі 36 370 грн. 62 коп. та судовий збір в розмірі 363 грн. 71 коп.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 квітня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Адамант» про виправлення помилки у виконавчому листі у цивільній справі за позовом ТОВ «Адамант» до ОСОБА_2, ПАТ «СК «Лафорт» про відшкодування шкоди.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволені вимог про стягнення з неї грошових коштів. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Зазначає те, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхування здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників, отже, виходячи із суті такого страхування, Закон має на меті захист не лише прав потерпі лих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди. Факт повідомлення страховика підтверджується повідомленням спеці ального зразка, що було здійснено наступного дня після настання страхового випадку, 7 вересня 2012 року. Враховуючи ці обставини, відповідальність за шкоду, заподіяну з її вини позивачу, повинна нести СК «Лафорт», якою була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ТОВ «Адамант» просить скасувати ухвалу суду з підстав її незаконності та необґрунтованості. Посилається на те, що суд при постановлені ухвали замість розгляду питання у межах заявлених вимог та наданих доказів щодо внесення виправлень у виконавчий лист, всупереч ст. 219 ЦПК України розглянув питання щодо набрання чинності рішенням від 11 грудня 2013 року по справі №753/6589/13-п, дійшов висновку про нечинність рішення, враховуючи виключно дату повернення рекомендованого листа з копією рішення, яка настала пізніше, ніж дата отримання ТОВ «Адамант» виконавчого листа.

Апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 на рішення суду підлягає задоволенню, апеляційна скарга позивача на ухвалу суду задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 6 вересня 2012 року па нерегульованому перехресті пров. Руднєва - пров .Волго-Донський сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Кіа Сол, д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та ЗАЗ, д.р.н. НОМЕР_2, який належить ТОВ «Адамант».

Постановою про відмову в порушені кримінальної справи від 10 вересня 2012 року Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві встановлено, що водій автомобілю КІА СОЛ, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2, перебуваючи за кермом проявила власну неуважність та необережність, а саме рухаючись по другорядній дорозі не надала перевагу у русі автомобілю ЗАЗ, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням працівника ТОВ «Адамант» ОСОБА_4, який рухався до головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення (а.с.8).

Відповідно до вказаної постанови Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві та довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9068794 від 14 вересня 2012 року зазначена ДТП сталась у зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_2 вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, якими визначено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі, незалежно від подальшого їх напрямку руху (а.с.9).

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2. відповідно до постанови Дарницького районного суду міста Києва було закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду строків накладення адміністративного стягнення.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 належний ТОВ «АДАМАНТ» автомобіль отримав численні ушкодження.

Висновком № 0040 автотоварознавчого дослідження встановлено, що реальний збиток, завданий пошкодженням автомобілю ЗАЗ, складає 38 317,61 грн. (а.с.12-37).

Відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Лафорт» за полісом АВ № 3021923.

Позивач 24 вересня 2012 року звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Лафорт» із заявою про виплату страхового відшкодування. У зв'язку з ігноруванням вимоги про виплату страхового відшкодування позивачем було надіслано страховій компанії претензію (а.с.38-40). Дій щодо виплати страхового відшкодування страховою компанією вчинено не було.

Позивач також звертався 28 лютого 2013 року до Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та до Моторного (транспортного) страхового бюро України зі скаргою про порушення ПАТ «Страхова компанія «Лафорт» вимог законодавства про страхування. (а.с.41. 42).

У квітні 2013 року позивач ТОВ «Адамант» звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на зазначені обставини, просив стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 38 317,61 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову, вказав на наявність полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим до участі в справі було залучено співвідповідача ПАТ «Страхова компанія «Лафорт».

Задовольняючи частково позовні вимоги до ОСОБА_2 та покладаючи на неї відповідальність за завдану позивачеві шкоду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_2 не було надано суду належних доказів виконання ОСОБА_2 вимог ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якими передбачено обов'язок письмово за встановленим зразком повідомити страховика про ДТП.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду, вважає, що суд першої інстанції дійшов до такого висновку без повного дослідження обставин справи та без врахування вимог закону.

Так, відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована, відповідає за заподіяну нею шкоду у розмірі різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, якщо останньої недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди.

Судом встановлено і не оспорювалосья сторонами, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована відповідачем ПАТ «Страхова компанія «Лафорт», з лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілого, - 50 000 грн.

Як вбачається з наданої відповідачем ОСОБА_2 копії повідомлення про обставини події, вимоги ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» нею були виконані - про обставини ДТП, яка сталася 6 вересня 2012 року, страховик був повідомлений 7 вересня 2012 року у письмовій формі повідомленням встановленого зразка (а.с. 155-156).

Судова колегія вважає зазначену копію повідомлення належним доказом, оскільки на ній міститься відтиск штампу ПАТ «Страхова компанія «Лафорт» з вхідним номером та датою реєстрації, підпис та прізвище працівника СК, яким було прийняте повідомлення, і не погоджується з доводами позивача про те, що відповідач ОСОБА_2 не виконала вимоги ст. 33 Закону, оскільки повідомлення підписано не нею особисто, а її сином ОСОБА_5, зважаючи на те, що останнім укладався договір страхування цивільно-правової відповідальності водія автомобілю Кіа Сол, д.р.н. НОМЕР_1, у повідомленні ним вірно було зазначено відомості про ДТП, і повідомлення було прийняте страховиком.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що відповідальність за заподіяну позивачеві з вини ОСОБА_2 шкоду, повинна нести Страхова компанія «Лафорт» у розмірі 36 370,62 грн., який визначений судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і не оспорюється сторонами.

Та обставина, що відносно ПАТ «Страхова компанія «Лафорт» порушено провадження у справі про банкрутство, на що посилався позивач у запереченнях на апеляційну скаргу, не є підставою для звільнення ПАТ від відповідальності та покладення відповідальності на ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована ПАТ «Страхова компанія «Лафорт».

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову до ПАТ «Страхова компанія «Лафорт» та відмову у задоволенні позову до ОСОБА_2

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ПАТ «Страхова компанія «Лафорт» на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 363,71 грн.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів на відшкодування шкоди, на виконання якого був виданий виконавчий лист, у якій відмовлено ухвалою суду від 15 квітня 2014 року внести виправлення за заявою позивача, скасовується, підстав для задоволення апеляційної скарги на вказану ухвалу суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант» Дорошенко Тетяни Андріївни відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 квітня 2014 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року скасувати.

Ухвалити в справі нове рішення наступного змісту.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант» до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант» (код ЄДРПОУ №31413242) з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (ідент. код 25005889) у відшкодування шкоди 36 370 грн. 62 коп. та судовий збір в розмірі 363 грн. 71 коп.

В іншій частині позовних вимог та у позові до ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: