У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області, треті особи: відділ Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державного акта на право власності на землю, визнання права власності на Ѕ частки земельної ділянки у порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку та на ѕ частки будинку, грошових внесків,
в с т а н о в и в :
У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6, треті особи: Вільнянська державна нотаріальна контора, відділ Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, Вільнянська районна державна адміністрація, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, визнання права власності на Ѕ частки земельної ділянки в порядку спадкування. У позові, який неодноразово уточнювався, зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_7, після смерті якої залишилася спадщина, до складу якої включалися земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 4,4221 га та прості іменні акції ВАТ «Запорізький завод феросплавів». Після смерті матері позивач фактично прийняв спадщину, оскільки ще за життя мати передала йому сертифікат простих іменних акцій ВАТ «Запорізький завод феросплавів» серії ZFZ № 7458 від 06 листопада 2000 року. Відповідачу ОСОБА_6, яка є його сестрою, мати залишила державний акт на земельну ділянку. Звернувшись у серпні 2012 року до нотаріальної контори із заявою про оформлення свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, позивач довідався, що у 2004 року спадщину без його відома оформила відповідач, зазначивши, що спадкове майно складається лише з земельної ділянки та акцій у ВАТ «Петромихайлівське». На підставі поданої у грудні 2003 року заяви відповідач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, яке було видано 20 травня 2004 року, проте в цій заяві відповідач не зазначила коло інших спадкоємців і таким чином переоформила земельну ділянку лише на себе і отримала державний акт. У видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено, чим порушено його права як спадкоємця після смерті ОСОБА_7 За таких обставин просив суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом ВВС № 639754 від 20 травня 2004 року № 1773, видане Вільнянською державною нотаріальною конторою ОСОБА_6 на указану земельну ділянку, яка залишилася після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати недійсним та скасувати державний акт серії ЗП № 026422 на зазначену земельну ділянку, виданий 02 серпня 2004 року на ім'я ОСОБА_6; визнати за ним право власності на Ѕ частки зазначеної земельної ділянки у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
У листопаді 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5 - дочки померлого ОСОБА_8 про визнання права власності на земельну ділянку та ѕ частки будинку АДРЕСА_1, а також грошових внесків, посилаючись на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_7 відкрилася спадщина, до складу якої входили: ѕ частки указаного будинку, земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,575 га, земельна ділянка площею 4,4241 га та вклади в колишньому Ощадбанку СРСР. За життя, 06 червня 2001 року, мати склала заповіт, відповідно до якого заповідала їй земельний пай згідно зі сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ЗП № 0207992 у ВАТ «Петромихайлівське» Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області площею 5,65 га в умовних кадастрових гектарах, та майновий пай, що знаходиться у ВАТ «Петромихайлівське». Хоча після складання заповіту мати оформила державний акт на право приватної власності на землю серія IV № 014071, вважає, що за життя мати фактично заповіла їй виділену в натурі земельну ділянку площею 4,4241 га, а інших спадкоємців позбавила права спадкування саме на це майно. У грудні 2003 року вона своєчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. ЇЇ брат ОСОБА_8 був непрацездатним і відповідно до ст. 535 ЦК України (в редакції 1963 року) мав право на обов'язкову частку у спадщині. Інші спадкоємці, у тому числі ОСОБА_2, із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер, після його смерті спадкоємцем стала його дочка ОСОБА_5 Отже, на підставі заповіту їй перейшло право власності на всю земельну ділянку (пай) площею 4,4241 га, на яку вона вже оформила свої спадкові права, а в порядку спадкування за законом їй також належить Ѕ частка земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,575 га, 3/8 частки будинку АДРЕСА_1 та Ѕ частки суми вкладу в Ощадбанку СРСР. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати за нею у порядку спадкування за законом право власності на Ѕ частки зазначеної земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,575 га, на 3/8 частки зазначеного будинку, на Ѕ частки суми вкладу в Ощадбанку СРСР.
ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач за зустрічним позовом ОСОБА_6 померла.
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 грудня 2012 року зупинено провадження у справі до встановлення кола осіб, які мають право на спадщину після смерті ОСОБА_6
Ухвалами Вільнянського районного суду Запорізької області від 15 липня 2013 року відновлено провадження у справі, залучено до участі у справі ОСОБА_3 в якості правонаступника ОСОБА_6
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 уточнив зустрічну позовну заяву та просив суд визнати за ним у порядку спадкування за законом право власності на: земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,575 га, розташовану по АДРЕСА_1; 3/4 частки будинку АДРЕСА_1; суми вкладу в колишньому Ощадному банку СРСР.
Під час розгляду справи первісний позивач ОСОБА_2 неодноразово уточнював позовні вимоги, зазначивши, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 на ѕ частки спірної земельної ділянки площею 4,4241 га став її син ОСОБА_3, який отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 12 липня 2013 року, а спадкоємцем ј частки спірної земельної ділянки став її чоловік ОСОБА_4, який отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 12 липня 2013 року, і того ж дня було укладено нотаріально посвідчений договір про розподіл спадкового майна, згідно з яким спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення перейшла у власність ОСОБА_3 і за ним зареєстровано право власності на неї. За таких обставин ОСОБА_2 остаточно просив суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом ВВС № 639754 від 20 травня 2004 року № 1773, видане Вільнянською державною нотаріальною конторою ОСОБА_6 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ѕ частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, розташованої на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та посвідченої згідно з державним актом серії ЗП № 026422, виданим державною нотаріальною конторою Запорізького району Запорізької області 12 липня 2013 року ОСОБА_3, зареєстроване в реєстрі за № 901; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ј частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, розташованої на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та посвідченої державним актом серії ЗП № 026422, видане державною нотаріальною конторою Запорізького району Запорізької області 12 липня 2013 року ОСОБА_4 та зареєстроване в реєстрі за № 907; визнати частково недійсним договір про розподіл спадкового майна, укладений 12 липня 2013 року в державній нотаріальній конторі Запорізького району Запорізької області між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у частині земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, розташованої на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області згідно з державним актом серії ЗП № 026422, зареєстрованим в реєстрі за № 909; визнати недійсним та скасувати державний акт серії ЗП № 026422 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, кадастровий № 2321586800:05:001:0048, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, виданий 02 серпня 2004 року на ім'я ОСОБА_6; скасувати в державному реєстрі Запорізького РУЮ Запорізької області державну реєстрацію прав власності на зазначену земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га за ОСОБА_3; визнати за ним право власності на Ѕ частки указаної земельної ділянки у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 лютого 2014 року первісний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом ВВС № 639754 від 20 травня 2004 року № 1773, видане Вільнянською державною нотаріальною конторою ОСОБА_6, на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ѕ частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, розташованої на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та посвідченої державним актом серії ЗП № 026422, видане державною нотаріальною конторою Запорізького району Запорізької області 12 липня 2013 року ОСОБА_3 та зареєстроване в реєстрі за № 901.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ј частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, розташованої на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського ройону Запорізької області, посвідченої державним актом серії ЗП № 026422, видане державною нотаріальною конторою Запорізького району Запорізької області 12 липня 2013 року ОСОБА_4 та зареєстроване в реєстрі за № 907.
Визнано частково недійсним договір про розподіл спадкового майна, укладений 12 липня 2013 року в державній нотаріальній конторі Запорізького району Запорізької області між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у частині земельної ділянки сільськогосподарською призначення площею 4,4241 га, розташованої на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та посвідченої державним актом серії ЗП № 026422, зареєстрований в реєстрі за № 909.
Визнано недійсним та скасовано державний акт серії ЗП № 026422 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, кадастровий № 2321586800:05:001:0048, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, виданий 02 серпня 2004 року на ім'я ОСОБА_6
Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, кадастровий № 2321586800:05:001:0048, розташованої на території Петро-Михайлівської сільського ради Вільнянського району Запорізької області, у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
У решті позову відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні обох позовів відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Статтею 335 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити, оскільки із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваного рішення апеляційного суду вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного рішення.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та на правильність висновків судів не впливають.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області, треті особи: відділ Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державного акта на право власності на землю, визнання права власності на Ѕ частки земельної ділянки у порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку та на ѕ частки будинку, грошових внесків, за касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2014 року.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ О.В. Ступак
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2014 |
Оприлюднено | 25.06.2014 |
Номер документу | 39407258 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ступак О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні