Рішення

від 17.06.2014 по справі 910/7816/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7816/14 17.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро"

про стягнення 7 949,11 грн

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Мельник Н.В. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 17.06.14 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро" 7 949,11 грн., з яких: 7307,29 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 503,81 грн. - 3% річних, інфляційні втрати - 138,01 грн.,

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 р. порушено провадження у справі № 910/7816/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.05.2014р.

27.05.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" в судовому засіданні 27.05.2014р. надав суду пояснення по справі та документи по справі.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро" у судове засідання 27.05.2014р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/7816/14 від 28.04.2014р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2014р. розгляд справи №910/7816/14 відкладено на 17.06.2014р.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" в судовому засіданні 17.06.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро" в судове засідання 17.06.2014р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не подав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2014р., яка повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 17.06.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.02.2004р. між Закритим акціонерним товариством "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер", перейменованого в подальшому на Публічне акціонерне товариство "ЕКОСТАНДАРТ" (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добро" (покупець, відповідач) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 4450166, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язалась виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з Відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, а покупець зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за поставлену теплову енергію.

Відповідно до п. 6.4 Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 4450166, покупець щомісяця з 12 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць.

Згідно з п. 6.5. покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

Позивач зазначає, що у період з 01.01.2012р. по 01.04.2012р. відповідачем було отримано теплову енергію на суму 15 780,29 грн. Проте, відповідач свої зобов'язання за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 4450166 виконав неналежним чином, здійснивши частково оплату за теплову енергію у розмірі 8000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриману ним у період з 01.01.2012р. по 01.04.2012р. теплову енергію згідно Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 4450166 складає 7 307,29 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) за спірний період, довідкою про надходження коштів.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, і внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь- який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

28.09.2012 між Публічним акціонерним товариством "ЕКОСТАНДАРТ" та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк", укладено договір факторингу №28/09/12 відповідно до умов якого, ПАТ "ЕКОСТАНДАРТ" передано ПАТ "Фортуна-банк" право вимоги за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 4450166.

04.10.2012 між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" укладено договір факторингу №04/10/12 відповідно до умов якого ПАТ "Фортуна-банк" передано ТОВ "Центр інфотехнологій" право вимоги за Договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 4450166 від 01.02.2004р., укладеного між Закритим акціонерним товариством "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер", в подальшому перейменованого на Публічне акціонерне товариство "ЕКОСТАНДАРТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добро".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскільки, у зобов'язаннях, які виникли за Договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 4450166 від 01.02.2004р. відбулась заміна кредитора, враховуючи заборгованість відповідача за вказаним Договором, позивач набув право на стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 7307,29 грн., а також 3% річних у розмірі 503,81 грн. та інфляційних втрат у розмірі 138,01 грн., нарахованих на суму боргу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Проаналізувавши положення Договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 4450166 від 01.02.2004р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З наявних в матеріалах справи документів підтверджується факт поставки теплової енергії відповідачу протягом спірного періоду з 01.01.2012р. по 01.04.2012р. за Договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 4450166 від 01.02.2004р., а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

З наданих суду доказів вбачається, що енергопостачальною організацією, взяті на себе зобов'язання виконано належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором та Додатками до нього, строк, оплату за спожиту теплову енергію в повному обсязі не здійснив.

Частинами 1 і 2 статті 528 Цивільного кодексу України визначено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

З позовної заяви та доданих до неї документів, вбачається, що заборгованість відповідача за Договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 4450166 від 01.02.2004р. за період з 01.01.2012р. по 01.04.2012р. складала 7307,29 грн.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, і внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

28.09.2012 між Публічним акціонерним товариством "ЕКОСТАНДАРТ" та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк", укладено договір факторингу №28/09/12 відповідно до умов якого, ПАТ "ЕКОСТАНДАРТ" передано ПАТ "Фортуна-банк" право вимоги за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 4450166.

04.10.2012 між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" укладено договір факторингу №04/10/12 відповідно до умов якого ПАТ "Фортуна-банк" передано ТОВ "Центр інфотехнологій" право вимоги за Договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 4450166 від 01.02.2004р., укладеного між Закритим акціонерним товариством "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер", в подальшому перейменованого на Публічне акціонерне товариство "ЕКОСТАНДАРТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добро".

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до відповідача у зобовяязаннях, що виникли за Договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 4450166 від 01.02.2004р.

З матеріалів справи вбачається, що 15.10.2012р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення №10-10-12/4450166 від 10.10.2012р. про зміну кредитора та погашення заборгованості за Договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 4450166 від 01.02.2004р.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 7307,29 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а відповідачем в установленому законом порядку обставини, викладені у позові, не спростовані та не доведено суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, а тому, вимога позивача про стягнення основної заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 7307,29 грн. підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 503,81 грн. та інфляційні втрати у розмірі 138,01 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

За розрахунком позивача, розмір 3% річних складає 503,81 грн., розмір інфляційних втрат - 138,01 грн. Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 503,81 грн. та інфляційні втрати у розмірі 138,01 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро" (02121, м. Київ, Харківське шосе, будинок, 210, код ЄДРПОУ 32156737) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 22, код ЄДРПОУ 32531966) 7307 (сім тисяч триста сім) грн. 29 коп. - основного боргу, 503 (п'ятсот три) грн. 81 коп. - 3% річних, 138 (сто тридцять вісім) грн. 01 коп. - інфляційних втрат, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.06.2014р.

Суддя О.В. Гулевець