Рішення

від 16.06.2014 по справі 910/9977/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9977/14 16.06.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ФТФ" простягнення 6690 грн 53 коп. Представники: від позивача:Власов Є.А. - представник за довіреністю б/н від 04.04.2014 від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.05.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТФ" про стягнення 6690 грн 53 коп. заборгованості за договором транспортно-експедиційного обслуговування № К78/2012-01 від 01.08.2012, в тому числі 6606 грн 98 коп. суми основного боргу, 72 грн. 15 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 11 грн 44 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору транспортно-експедиційного обслуговування № К78/2012-01 від 01.08.2012 не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 6606 грн. 98 коп., а також позивачем нараховано пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 72 грн. 15 коп. та 3 % річних у розмірі 11 грн 40 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 порушено провадження у справі № 910/9977/14 та справу призначено до розгляду на 16.06.2014.

11.06.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення.

Представник відповідача у судове засідання 16.06.2014 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 27331622.

У судове засідання 16.06.2014 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 16.06.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" (виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФТФ" (замовник за договором) укладено договір транспортно-експедиційного обслуговування № К78/2012-01, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за плату, на користь та за рахунок замовника надавати та організовувати транспортно-експедиційні послуги та надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів по території України, а замовник зобов'язується здійснити оплату за вказані послуги.

Згідно з пунктом 1.2 договору обсяг та кількість перевезень, терміни їх виконання, маршрути, вартість послуг визначаються за угодою сторін в додатках або заявах, що є невід'ємною частиною даного договору.

Послуги надаються на підставі заявки, в якій визначаються характеристики вантажу, інформацію про вантаж, його властивості, умови його перевезення, інструкцію щодо кріплення та упакування, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, вартість послуг та інші умови (пункт 2.1. договору).

Положеннями пункту 2.7. договору товарно-транспортна документація за цим договором включає в себе такі документи: товарно-транспортна накладна, яку виписує замовник, а виконавець надає бланк; видаткова накладна, яку виписує замовник.

У відповідності до пункту 3.2.4. договору виконавець зобов'язується надати замовнику рахунок на оплату суми за транспортно-експедиційні послуги, акт виконаних робіт, податкову накладну, товарно-транспортну накладну з відміткою вантажоодержувача про одержання вантажу. Товарно-транспортна накладна, підписана вантажоодержувачем, є належним підтвердженням надання послуг з організацією перевезення вантажу по окремій заявці.

Згідно з пунктом 4.1. договору сторони визначають вартість послуг в рахунках на підставі діючої на час виконання послуг тарифної відомості виконавця.

Перед виставленням рахунку, виконавець направляє на відповідальну особу замовника специфікацію, яка містить перелік замовлень, маршрути, вартість, для узгодження. Замовник повинен протягом 3 (трьох) банківських днів (специфікації виставлені на кінець місяця повинні бути узгоджені не пізніше 7-го числа кожного наступного місяця) з дня отримання специфікації, узгодити специфікацію, або переслати зауваження в електронному вигляді. У випадку відсутності у вказаний строк письмових зауважень замовника, специфікація та рахунок до специфікації вважаються виконані належним чином, відносно яких у замовника немає зауважень та замовник не може відмовитись від сплати рахунку по специфікації (пункт 4.2. договору).

Положеннями пункту 9.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 року. Додатком № 1 до договору є комерційна пропозиція, що надавалась виконавцем замовника. У випадку, що не врегулюванні в договорі, сторони керуються положеннями комерційної пропозиції. У випадку суперечності між положеннями договору та положеннями комерційної пропозиції, застосовуються положення договору.

Згідно з умовами додатку № 1 від 01.08.2012 до договору сторонами визначено тариф на транспортування патентованого вантажу (з урахуванням знижки).

Відповідно до пункту 4.3. договору рахунки на оплату виписуються виконавцем за місяць у тій кількості, скільки було виконано замовлень, але не менше 2 разів на місяць. Сторони підписують акт виконаних робіт, який є невід'ємною частиною даного договору по факту надання транспортно-експедиційних послуг.

У відповідності до пункту 4.4. договору оплата послуг здійснюється замовником безготівково на поточний рахунок виконавця. Оплата здійснюється протягом 7 банківських днів з дня отримання рахунку. Документи на оплату передаються та вручаються під підпис або поштовим відправленням з описом та повідомленням про вручення. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Відповідно до частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Зазначене також кореспондується із частиною 1 статті 316 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору було надано відповідачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 6606 грн 98 коп. на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором транспортно-експедиційного обслуговування № К78/2012-01 від 01.08.2012. Факт, обсяги, вартість наданих послуг підтверджується доданими до позовної заяви копіями, підписаних сторонами, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 112189 від 19.12.2013, № 112332 від 27.12.2013, № 112553 від 31.12.2013 та № 101101 від 22.01.2014, товарно-транспортних накладних, а також рахунків фактури № 0000112189 від 19.12.2012, № 0000112332 від 27.12.2013, № 0000112553 від 31.12.2013 та № 0000101101 від 22.01.2014, виставлених на оплату отриманих послуг.

Судом встановлено, що, відповідно до опису вкладення у цінний лист та списку згрупованих поштових відправлень від 13.02.2014, позивачем на адресу відповідача були направлені рахунки-фактури та акти виконаних робіт, які були отримані останнім 22.04.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією з офіційного веб сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku про відстеження рекомендованого поштового відправлення за № 0230023080864.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за отримані послуг у розмірі 6606 грн 98 коп.

Як встановлено судом, відповідно до наданої позивачем довідки за вих. № Кі406-585 від 05.06.2014, 03.06.2014 відповідачем проведено часткову оплату рахунку-фактури № 0000112189 від 19.12.2013 у розмірі 690 грн 21 коп.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглянувши надані відповідачем докази часткової сплати заборгованості після порушення провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за отримані транспортно-експедиційні послуги у розмірі 690 грн 21 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до норм статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на те, що судом встановлено факт надання послуг та факт отримання відповідачем рахунків-фактури № 0000112189 від 19.12.2012, № 0000112332 від 27.12.2013, № 0000112553 від 31.12.2013 та № 0000101101 від 22.01.2014, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині боргу у розмірі 5916 грн 45 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 72 грн 15 коп. та 3 % річних у розмірі 11 грн 40 коп. за період прострочення з 01.05.2014 по 21.05.2014.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 5.3.6 договору за прострочення термінів оплати послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення більше 30 календарних днів, додатково сплачує штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 5.3.6 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем були правомірно нараховані 3 % річних та пеня. Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок 3 % річних у розмірі 11 грн. 40 коп. та пені у розмірі 72 грн 15 коп., нарахованих за період з 01.05.2014 до 21.05.2014, суд вважає його обґрунтованим, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 11 грн. 40 коп. та пені у розмірі 72 грн 15 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (частина 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України).

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, який вчасно не вчинив заходів до поновлення порушених прав і законних інтересів позивача (утримався від задоволення її заснованих на законодавстві вимог), оскільки відповідачем здійснено часткове погашення боргу 03.06.2014, тобто після порушення провадження у справі, судовий збір у розмірі 1827 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.ч. 1, 2 ст. 49, ст. 75, ст. 82, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТФ" (03151, м.Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 94-А, ідентифікаційний код 21539424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" (02090, м. Київ, вул. Сосюри, буд. 6, ідентифікаційний код 32306522) 5916 (п'ять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн 45 коп. заборгованості за транспортно-експедиційні послуги, 3 % річних у розмірі 11 (одинадцять) грн. 40 коп., пеню у розмірі 72 (сімдесят дві) грн 15 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрати по сплаті судового збору у розмірі

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТФ" заборгованості за отримані транспортно-експедиційні послуги у розмірі 690 грн. 53 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 23.06.2014

Суддя І.М. Отрош