Рішення

від 24.06.2014 по справі 925/754/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Справа № 925/754/14

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від прокуратури Чигиринського району Черкаської області - Хабло О.М. - прокурор відділу прокуратури м. Черкаси,

від позивача - Заведій І.О. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Чигиринського району в інтересах держави в особі

Медведівської сільської ради, с. Медведівка, Чигиринського

району, Черкаської області

до приватного підприємства "Козачий кош", с. Білозір'я,

Черкаського району, Черкаської області

про розірвання договору оренди землі, зобов'язання повернути

земельну ділянку та стягнення орендної плати і пені в розмірі 42

276 грн. 50 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся прокурор Чигиринського району в інтересах держави в особі Медведівської сільської ради до приватного підприємства "Козачий кош" про розірвання договору оренди землі від 09 липня 2010 року укладеного між сторонами, зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 27,6189 га, яка знаходиться в адміністративних межах Медведівської сільської ради, в межах населеного пункту с. Медведівка Чигиринського району Черкаської області та стягнення 42 276 грн. 50 коп., в тому числі: 41 452 грн. 00 коп. борг зі сплати орендної плати та 824 грн. 50 коп. пені.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 травня 2014 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 20 травня 2014 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, своїм правом на захист підприємство не скористалося, відзиву на позовну заяву відповідач суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 24 червня 2014 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/754/14.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 09 липня 2010 року між Медведівською сільською радою (орендодавець) та приватним підприємством "Козачий кош" (орендар) було укладено договір оренди землі.

Відповідно до п. 1., п. 2. вищезазначеного договору орендодавець зобов'язався надати, а орендар - прийняти в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду, яка знаходиться в с. Медведівка Чигиринського району в межах населеного пункту, площею 27,9189 гектара, в тому числі: під ставом - 26,1423 гектара, пасовища - 1,4766 гектара.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно акту прийому - передачі земельної ділянки від 15 липня 2010 року позивачем було передано відповідачу земельну ділянку, на підставі умов договору оренди землі від 09 липня 2010 року.

Відповідно до п. 6. договір оренди укладено строком на 49 років до 09 червня 2059 року.

Умовами п. 7. договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі півтора відсотка від грошової оцінки земельної ділянки, що складає 17 765 грн. в рік.

Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця (п. 9 договору).

Однак обов'язку щодо своєчасної сплати орендної плати відповідач не виконав, в зв'язку з чим прокурор просить суд стягнути з відповідача борг по орендній платі в сумі 41 452 грн. 00 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України, під час розгляду даного спору, не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору оренди землі, розрахунку з позивачем за орендовану земельну ділянку в повному обсязі, а також не було спростовано доводи прокурора, що викладені останнім в позові.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що орендна плата за місяць згідно договору складає 1 480 грн. 42 коп., однак прокурор в позові вказав, що розмір боргу з орендної плати за 4 місяці 2014 року складає 5 922 грн. 00 коп.

Таким чином, з урахуванням місячного розміру орендної плати, сума боргу зі сплати орендної плати складає 41 451 грн. 68 коп. (17 765 грн. 00 коп. (борг за 2012 рік) + 17 765 грн. 00 коп. (борг за 2013 рік) + 5 921 грн. 68 коп. (1 480 грн. 42 коп. х 4) (борг за 4 місяці 2014 року)).

Таким чином з відповідача підлягає стягненню в судовому порядку борг зі сплати орендної плати в розмірі 41 451 грн. 68 коп., в решті стягнення орендної плати в розмірі 0,32 грн. слід відмовити, у зв'язку з необґрунтованим нарахуванням.

Відповідно до п. 12. договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня у розмірі 2 -х відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Прокурором також було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 824 грн. 50 коп. пені (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

З розрахунку пені вбачається, що пеня нараховувалася з урахуванням положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", проте з невірним визначенням суми боргу та періоду прострочення.

Водночас судом враховано, що заявлена до стягнення сума пені (з урахуванням визначеного періоду прострочення та суми боргу) є меншою ніж та яку мав право заявити до стягнення прокурор на підставі чинного законодавства та умов договору, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про розірвання договору оренди землі, то судом враховано наступне:

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на момент укладання договору оренди землі від 09 липня 2010 року), встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін;

- умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом з питань регулювання відносин оренди земельних ділянок, встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи - орендаря;

відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Стаття 32 Закону України "Про оренду землі" регулює порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Так, згідно вказаної статті, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно п. 34 договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з підстав, визначених законом.

Систематична несплата земельного податку або орендної плати, з урахуванням положень ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Матеріалами справи підтверджується, що всупереч вимогам договору оренди землі, відповідач не сплачував орендну плату у встановленому договором розмірі та у визначені договором строки починаючи з січня 2012 року по квітень 2014 року, внаслідок чого відповідач станом на день звернення прокурора до суду має борг в розмірі 41 451 грн. 68 коп. по сплаті орендних платежів.

Тобто, відповідач починаючи з січня 2012 року систематично порушував умови договору стосовно сплати орендних платежів.

Оскільки матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем своїх зобов'язань у зв'язку з несплатою орендної плати, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про розірвання договору в судовому порядку є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Пунктом 19 договору оренди передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, відповідач зобов'язаний повернути орендовану земельну ділянку лише після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваним прав.

Отже, з вимогою про зобов'язання відповідача повернути позивачу орендовану земельну ділянку прокурор звернувся до суду передчасно, оскільки на даний час право позивача не порушено і на момент прийняття судом рішення про розірвання договору оренди - договір оренди фактично ще не розірвано.

За таких обставин, позов в цій частині задоволенню не підлягає. При цьому судом враховано відповідні правові висновки, що викладені в постанові Вищого господарського суду України від 12 лютого 2013 року зі справи №18/5026/643/2012.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Оскільки відповідно до підпункту 11 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури звільняються від сплати судового збору, то згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. Закону України "Про судовий збір").

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір підлягає сплаті у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 мінімальних заробітних плат (підпункт 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"), за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (підпункт 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

З урахуванням заявлених позовних вимог та пропорційності задоволених вимог, з відповідача слід стягнути в доход Державного бюджету України 3 044 грн. 82 коп. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Козачий кош", вул. Леніна, 168 А, с. Білозір'я, Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 36697205 на користь Медведівської сільської ради, вул. Б. Хмельницького, 44В, с. Медведівка, Чигиринського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 33369798 - 41 451 грн. 68 коп. боргу та 824 грн. 50 коп. пені.

3. Розірвати договір оренди землі №б/н від 09 липня 2010 року, що укладений між Медведівською сільською радою та приватним підприємством "Козачий кош" і зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" за №041079801741.

4. В решті вимог - в позові відмовити.

5. Стягнути з приватного підприємства "Козачий кош", вул. Леніна, 168 А, с. Білозір'я, Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 36697205 - 3 044 грн. 82 коп. судового збору в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Головного управління Міндоходів для зарахування на реєстраційний рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 25 червня 2014 року.

Суддя А.В.Васянович