Постанова

від 18.06.2014 по справі 3/380-295/б

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2014 р. Справа № 3/380-295/б

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Марко Р.І.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління міндоходів у Чернівецькій області, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А (вих. № 1404/24-12-10-012 від 02.04.2014 року)

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області про розгляд грошових вимог Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління міндоходів у Чернівецькій області до боржника

від 28.03.2014 року у справі № 3/380-295/б

за заявою: Спільного підприємства Акціонерного товариства "Украгробізнес", м. Київ

до боржника Чернівецького обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, м. Чернівці (код ЄДРПОУ 00384682)

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від заявника - не з'явився;

від боржника - не з'явився;

арбітражний керуючий (ліквідатор) - не з'явився;

від кредитора - ДПІ у м. Чернівцях ГУ Міндоходів у Чернівецькій області - не з'явився;

прокурор - Макогон Ю.І.

Стороні роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

28.03.2014 року Господарським судом Чернівецької області (суддя Ковальчук Т.І.) винесена ухвала у справі № 3/380-295/б за заявою Спільного підприємства Акціонерного товариства "Украгробізнес" до боржника Чернівецького обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про визнання банкрутом, відповідно до якої визнано поточні вимоги ДПІ у м. Чернівцях у розмірі 1 938 881,45 грн. основного боргу для задоволення в четверту чергу та 109 950,27 грн. штрафних санкцій та пені для задоволення в шосту чергу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Державна податкова інспекція у місті Чернівцях Головного управління міндоходів у Чернівецькій області подала апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до свого провадження, скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відхилення вимог ДПІ у м. Чернівцях у сумі 2 074 107,62 грн. до боржника та постановити нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги скаржника до боржника та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали допущено порушення норм матеріального права, оскільки розглядаючи поточні вимоги кредитора слід керуватися вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які в даному випадку є спеціальними нормами права, а не вимогами Закону України "Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та цільовими фондами".

07.04.2014 року автоматизованою системою документообігу суду справу № 3/380-295/б розприділено до розгляду судді доповідачу - М.Б.Желіку. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року у склад колегії для розгляду справи № 3/380-295/б введено суддів Кузь В.Л., Малех І.Б.

14.05.2014 року, 04.06.2014 року та 17.06.2014 року розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду вносилися зміни до складу колегії по розгляду даної справи з підстав зазначених у них. Відтак, розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді - Желікa М.Б., суддів Марка Р.І., Орищин Г.В.

Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 23.04.2014 року.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року, 14.05.2014 року, 04.06.2014 року розгляд справи відкладався з підстав зазначених у них.

25.04.2014 року через канцелярію суду від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що ухвала суду першої інстанції винесена при повному з'ясуванні усіх обставин справи, окрім того судом правомірно застосовано строки позовної даності передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки він є спеціальним законом з питань оподаткування.

Головне управління юстиції у Чернівецькій області 25.04.2014 року подало до суду клопотання про проведення засідання без участі представника сектору з питань банкрутства на підставі документів, що знаходяться у справі, та просило винести рішення на власний розсуд.

29.05.2014 року скаржник подав до суду уточнення до апеляційної скарги, в яких просив у зв'язку з виявленими арифметичними помилками у підрахунках невизнаних кредиторських вимог ДПІ у м. Чернівцях, скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині невизнання вимог до боржника на суму 2 074 107,62 грн., а в решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

06.06.2014 року ДПІ у м. Чернівцях направило на адресу суду детальний розрахунок невизнаних судом першої інстанції поточних грошових вимог до боржника.

Прокурор участь у судовому засіданні 18.06.2014 року забезпечив, надав пояснення по суті апеляційної скарги, та просив суд її вимоги задоволити, частково скасувавши при цьому ухвалу суду першої інстанції.

Сторони та інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду.

Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, наявності достатніх доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія судів приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги слід задоволити частково, ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 28.03.2014 року у справі № 3/380-295/б слід скасувати в частині невизнання грошових вимог скаржника до боржника на суму 1 620 810,52 грн., та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати вимоги скаржника до боржника у цій сумі, в решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом, а також під час провадження у справі про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи зазначене, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

08.09.1999 року ухвалою Арбітражного суду Чернівецької області порушено провадження у справі про банкрутство Чернівецького обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 07.11.2013 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Нестіну О.В. Оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Голос України" № 220 від 22.11.2013 року.

Із врахуванням зазначеного при розгляді справи слід керуватися положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в новій редакції.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.12.2013 року до господарського суду звернулася Державна податкова інспекція у місті Чернівцях з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника (з урахуванням поданих скаржником уточнень від 19.03.2014 року за № 1227/24-12-10-0009) на суму 4 123 087,98 грн., у тому числі 1 302 978,31 грн. безспірних вимог підтверджених постановами Чернівецького окружного адміністративного суду та Постановою Господарського суду Чернівецької області, а також 2 820 109,67 грн. вимог підтверджених документами податкового обліку і звітності та рішеннями про застосування податкових санкцій.

Свої вимоги заявник обґрунтовує рішеннями суддів, розрахунками заборгованості, рішеннями про розстрочку податкового боргу, податковими повідомленнями рішеннями, уточнюючими звітами, деклараціями, звітами, а також розрахунками, які долучені до заяви.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Заява про визнання кредитором подана заявником 20.12.2013 року, що підтверджується відміткою господарського суду Чернівецької області за № 1317-КР, а повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Голос України" за № 220 від 22.11.2013 року, відтак скаржником встановлений Законом про банкрутство двохмісячний строк пред'явлення вимог дотримано.

Так, на виконання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражним керуючим подано відзиви на заяву про визнання кредиторських вимог ( № 02-01/27 від 13.02.2014 року та № 02-01/28 від 06.03.2014 року), з яких вбачається, що вимоги заявника ліквідатор визнає частково, із врахуванням того, що згідно ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", а також ст. 102 Податкового кодексу України строк давності для стягнення інших вимог сплив.

Колегія суддів повно та всебічно дослідивши усі обставини справи вважає, що висновки суду першої інстанції в частині відмови у визнанні грошових вимог заявника до боржника, строк давності визначення і стягнення податковим органом яких сплив згідно положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" діючого до 01.01.2011 року та положень Податкового кодексу України є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого переважають у застосуванні над нормами Господарського процесуального кодексу, як спеціальні норми.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами. Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків передбачених Законом (ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Преамбула Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України передбачає, що цей кодекс та закон не регулюють питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

В той же час ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. При цьому, Закон про банкрутство не встановлює обов'язку кредитора після порушення провадження у справі про банкрутство звертатися до суду з позовними вимогами щодо стягнення з боржника заборгованості, а натомість надає йому право пред'явлення вимог на протязі встановленого цим Законом строку шляхом подання відповідної заяви про визнання кредиторських вимог в межах справи про банкрутство.

Оскільки усі заявлені вимоги ДПІ у м. Чернівцях виникли з моменту порушення провадження у справі про банкрутство Чернівецького обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, а саме з 08.09.1999 року та до моменту визнання боржника банкрутом, а саме 07.11.2013 року, колегія суддів приходить до висновку, що ці вимоги за своєю суттю є поточними, а їх розгляд слід здійснювати в межах процедури ліквідації згідно вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого є спеціальними по відношенню до інших законодавчих актів, які регулюють відносини щодо нарахування та сплати податків та зборів, у випадку якщо на боржника поширюються судові процедури банкрутства, що й мало місце.

Із урахуванням зазначеного, а також доказів, що містяться в матеріалах справи та поданого скаржником розширеного розрахунку вимог, які не визнані судом першої інстанції з посиланням на ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також ст. 102 Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про те, що вказані вимоги слід частково задоволити.

Так, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи колегія суддів приходить до висновку про підставність задоволення судом першої інстанції вимог ДПІ у м. Чернівці до боржника на суму 1 938 881,45 грн. основного платежу, 109 100,27 грн. штрафних санкцій та 850 грн. пені, зокрема з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходу платника у вигляді заробітної плати 122,63 грн. - основного платежу та 245,26 грн. штрафних санкцій; з податку на прибуток 170,00 грн. - штрафних санкцій; з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів 18 569,00 грн. - основного платежу та 1 690,00 грн. - штрафних санкцій; з земельного податку з юридичних осіб 1 649 618,96 грн. - основного платежу та 2 725,17 грн. - штрафних санкцій; з податку на додану вартість 55 979,00 грн. - основного платежу та 1 963,00 грн. - штрафних санкцій; з акцизного збору - 340,00 грн. штрафних санкцій; з комунального податку 1 227,50 грн. - основного збору; інші збори за забруднення навколишнього природного середовища 128,14 грн. - основного платежу, 340,23 грн. - штрафних санкцій; частина чистого прибутку господарюючих організацій, що вилучений з бюджету - 152 550,00 грн. - основного платежу; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування та норм регулювання обігу готівки 44 934,82 грн. - штрафних санкцій; пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД - 850 грн.; адміністративних штрафів на інших санкцій - 56 691,79 грн.; єдиного соціального внеску 60 686,22 грн. - основного платежу.

Однак, із урахуванням положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів вважає, що до часткового задоволення підлягають і інші заявлені вимоги з огляду на наступне.

1. З податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходу платника у вигляді заробітної плати.

Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходу платника у вигляді заробітної плати в розмірі 643,29 грн. за період з 25.04.2007 року по 07.05.2007 року виникла на підставі податкового повідомлення рішення № 000348171 від 25.04.2007 року (із врахуванням зворотного боку облікової картки платника податків станом на 31.12.2007 року).

Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо, та які мають бути вираженні у грошових одиницях (ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Вказані вимоги заявлені у строк встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підтвердженні документально, а відтак підлягають визнанню у заявленій сумі.

Щодо штрафної санкції у сумі 7 120,20 грн., що нарахована згідно податкового повідомлення рішення № 000348171 від 25.04.2007 року у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання, то вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки її нарахування здійснювалося під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2. Податок на прибуток.

Заборгованість з податку на прибуток у розмірі 124 162,63 грн. виникла в період з 26.07.2001 року по 31.12.2004 року у зв'язку з невиконанням боржником умов розстрочки сплати податкового боргу, наданої згідно з рішеннями про розстрочення податкового боргу № 77-24 від 26.07.2001 року та № 8 від 13.05.2002 року (том 15 арк. справи 24-25).

Вказані вимоги заявлені у строк встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підтвердженні документально, а відтак підлягають визнанню у заявленій сумі.

Щодо стягнення пені у розмірі 36 800,73 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Mораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій (ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Заявлена пеня нарахована в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а відтак вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

3. Податок на прибуток, одержаний за рахунок знижувального коефіцієнта 0,8 до норми амортизації.

Заборгованість з податку на прибуток, одержаний за рахунок знижувального коефіцієнта 0,8 до норми амортизації у сумі 31 347,29 грн. виник за період з 13.05.2002 року по 31.12.2004 року у зв'язку з невиконанням боржником умов розстрочки сплати податкового боргу, наданої згідно з рішеннями про розстрочення податкового боргу № 77-24 від 26.07.2001 року та № 8 від 13.05.2002 року (том 15 арк. справи 24-25).

Вказані вимоги заявлені у строк встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підтвердженні документально, а відтак підлягають визнанню у заявленій сумі.

Заявлена пеня у сумі 8 595,86 грн. нарахована в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а відтак вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

4. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 20 852,30 грн. виникла за період з 11.05.2005 року по 14.01.2008 року. На підтвердження своїх вимог заявником додано до матеріалів справи податкове повідомлення рішення № 0006392320 від 11.05.2005 року, уточнюючий звіт вих. № 197839 від 23.03.2007 року, уточнюючий звіт за вих. № 202970 від 23.03.2007 року, розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за № 1127 від 22.01.2007 року, податкове повідомлення рішення № 0000312231 від 25.04.2007 року (том 13, арк. справи 135-138), та акт перевірки Державної податкової інспекції у місті Чернівцях № 1456/142/23-1/00384682 від 05.05.2005 року.

Однак, із вказаної заборгованості не підлягає до задоволення штрафна санкція у розмірі 510,00 грн. нарахована згідно податкового повідомлення рішення № 0000312231 від 25.04.2007 року, оскільки така нарахована в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Інші ж вимоги заявлені у строк встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підтвердженні документально, а відтак підлягають визнанню у сумі 20 342,30 грн. та включенню до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

Заявлена пеня у сумі 1 108,66 грн. нарахована в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а відтак вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

5. Збір за спеціальне використання води.

Заборгованість по збору за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 7 719,33 грн. нарахована згідно розрахунків збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики № 197697 від 08.02.2005 року, № 74683 від 15.07.2005 року, № 85126 від 26.07.2005 року, № 133226 від 24.10.2005 року, № 187389 від 01.02.2006 року, уточнюючого розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики № 152836/Ут від 28.11.2005 року.

Вказані вимоги заявлені у строк встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підтвердженні документально, а відтак підлягають визнанню у заявленій сумі.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що до задоволення підлягає також 41,08 грн. - сума штрафу в розмірі 5% від суми недоплати із збору за спеціальне використання водних ресурсів згідно уточнюючого звіту № 152836/УТ від 28.11.2005 року, оскільки вона не підпадає під дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, бо донарахована не за порушення грошового зобов'язання, а самостійно платником податку відповідно до п. 17.2. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Окрім того, до задоволення підлягає сума штрафної санкції у розмірі 170,00 грн., згідно податкового повідомлення рішення № 000314231/0 від 25.04.2007 року, оскільки вона нарахована за неподання розрахунків із збору за спецводокористування, а не за невиконання грошового зобов'язання, відтак на неї не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Заявлена пеня у сумі 351,08 грн. нарахована в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а відтак вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

6. Із земельного податку з юридичних осіб.

Заборгованість із земельного податку з юридичних осіб у загальній сумі 583 380,97 грн. виникла, зокрема на підставі рішення про розстрочення податкового боргу № 77-24 від 26.07.2001 року у сумі 14 046,21 грн., та у сумі 569 334,76 грн. за період з 26.07.2001 року по 03.03.2008 року на підставі податкових розрахунків земельного податку № 110921 від 21.09.2005 року, № 3050 від 31.01.2006 року, № 183759 від 24.01.2007 року, № 1124 від 22.01.2007 року, № 3204 від 29.01.2008 року, № 23403 від 30.01.2004 року, зведеного розрахунку суми земельного податку на 2003 рік № 15539 від 23.01.2003 року, зведеного розрахунку суми земельного податку на 2002 рік № 12224 від 31.01.2001 року.

Вказані вимоги заявлені у строк встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підтвердженні документально, а відтак підлягають визнанню у заявленій сумі.

Заявлена пеня у сумі 18 324,87 грн. нарахована в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а відтак вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

7. Податок на додану вартість.

Заборгованість із податку на додану вартість у сумі 265 942,00 грн. виникла за період з 18.05.2005 року по 27.07.2009 року на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість № 52869 від 18.05.2005 року, № 79019 від 20.07.2005 року, 3 109694 від 20.09.2005 року, № 430086 від 03.05.2006 року, № 61387 від 19.06.2006 року, № 75575 від 11.07.2006 року, № 132544 від 20.10.2006 року, 3 147435 від 16.11.2006 року, № 155637 від 18.12.2006 року, № 180430 від 19.01.2007 року, № 16005 від 20.03.2007 року, № 34760 від 18.04.2007 року, № 81425 від 18.07.2007 року, № 97546 від 09.08.2007 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 197600 від 22.12.2008 року, № 104844 від 27.07.2009 року, № 104842 від 27.07.2009 року, № 104848 від 27.07.2009 року, № 104846 від 27.07.2009 року.

Вказані вимоги заявлені у строк встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підтвердженні документально, а відтак підлягають визнанню у заявленій сумі.

Заявлена пеня у сумі 34 843,90 грн. нарахована в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а відтак вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

8. Акцизний збір (спирт).

Заборгованість з акцизного збору у сумі 588 094,89 грн. виникла за період з 26.07.2001 року по 14.02.2006 року та підтверджується рішенням про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань (боргу) № 8 від 13.05.2002 року, рішенням про розстрочення податкового боргу № 77-24 від 26.07.2001 року, розрахунок акцизного збору № 33848 від 22.04.2005 року, № 56012 від 24.05.2005 року, № 63173 від 24.06.2005 року, № 82280 від 22.07.2005 року, № 110927 від 21.09.2005 року, № 121250 від 14.10.2005 року, № 168394 від 11.01.2006 року, податкове повідомлення рішення № 0000522600/0 від 11.05.2005 року.

Однак, із вказаної заборгованості не підлягає до задоволення сума основного платежу у розмірі 10 386,21 грн. нарахована згідно податкового повідомлення рішення № 18 від 11.04.2005 року, оскільки така не підтверджена належними та допустимими доказами і на вимогу суму зазначеного повідомлення рішення представником скаржника не надано.

Інші ж вимоги заявлені у строк встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підтвердженні документально, а відтак підлягають визнанню у сумі 577 708,68 грн. та включенню до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

Заявлена пеня у сумі 69 007,52 грн. нарахована в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а відтак вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо штрафної санкції у сумі 233 512,00 грн. нарахованої згідно податкового повідомлення рішення № 0000752600/3 від 05.10.2005 року колегія суддів звертає увагу на те, що вказана штрафна санкція розрахована згідно акту перевірки ДПІ м. Чернівців № 1456/142/23-1/00384682 від 05.05.2005 року.

Так, вказаним актом перевірки передбачено, що боржник неправомірно користувався пільгою по акцизному збору за червень 2004 року в сумі 376 000,00 грн. та за серпень 2004 року в сумі 91 024,00 грн., відтак в порушення вимог ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1996 року "Про акцизний збір" допущено заниження акцизного збору у сумі 467 024,00 грн., у зв'язку з чим на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковими органами платнику податків нараховано штрафну санкцію у розмірі 50% від суми заниженого акцизного збору.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що заявлена сума штрафної санкції у розмірі 233 512,00 грн. нарахована за порушення грошового зобов'язання, зокрема під час дії заборони на нарахування штрафу та пені під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, у зв'язку з чим в задоволенні вимог щодо її визнання слід відмовити.

9. Комунальний податок.

Заборгованість по комунальному податку нарахована за період з 20.09.2004 року по 03.03.2008 року у сумі 5 962,90 грн. на підставі податкового розрахунку комунального податку № 122010 від 20.09.2004 року, № 141703 від 20.10.2004 року, № 159934 від 22.11.2004 року, № 161800 від 07.12.2004 року, 3 188367 від 20.01.2005 року, № 8354 від 21.02.2005 року, № 14660 від 21.03.2005 року, № 34069 від 22.04.2005 року, № 55627 від 24.05.2005 року, № 63166 від 24.06.2005 року, № 75752 від 27.07.2005 року, № 104023 від 23.08.2005 року, № 110157 від 21.08.2005 року, № 131291 від 21.10.2005 року, № 151893 від 21.11.2005 року, № 156926 від 16.12.2005 року, № 168138 від 11.01.2006 року, № 9310 від 20.02.2006 року, № 14826 від 17.03.2006 року, № 36771 від 19.04.2006 року, № 55381 від 22.05.2006 року, № 61388 від 19.06.2006 року, № 75386 від 11.07.2006 року, № 100661 від 17.08.2006 року, № 107362 від 18.09.2006 року, № 133046 від 20.10.2006 року, № 147538 від 16.11.2006 року, № 155638 від 18.12.2006 року, № 180564 від 19.01.2007 року, № 8499 від 19.02.2007 року, № 16048 від 20.03.2007 року, № 38088 від 20.04.2007 року, № 54643 від 18.05.2007 року, № 61091 від 19.06.2007 року, № 81510 від 18.07.2007 року, № 97553 від 09.08.2007 року, № 108771 від 19.09.2007 року, № 130596 від 18.10.2007 року, № 148549 від 12.11.2007 року, № 158875 від 18.12.2007 року, № 183768 від 18.01.2008 року, № 9970 від 20.02.2008 року.

Вказані вимоги заявлені у строк встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підтвердженні документально, а відтак підлягають визнанню у заявленій сумі.

Заявлена пеня у сумі 419,85 грн. нарахована в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а відтак вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

10. Збір за провадження торговельної діяльності (роздрібна торгівля) сплачений юридичними особами.

Колегія суддів погоджуючись із висновками суду першої інстанції зазначає про те, що вимоги скаржника щодо стягнення пені у сумі 24,31 грн. не підлягають до задоволення, оскільки пеня застосована за несвоєчасну оплату боржником торговельного патенту (збору за провадження торговельної діяльності), тобто за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Відтак, в силу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів вказана сума пені не підлягає до задоволення та включення до реєстру вимог кредиторів.

11. Інші збори за забруднення навколишнього природного середовища

Заборгованість у сумі 612,63 грн. виникла за період з 26.07.2005 року по 19.02.2008 року на підставі податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища № 85087 від 26.07.2005 року № 132742 від 24.10.2005 року, № 187521 від 01.02.2006 року, № 139124 від 06.11.2006 року, № 187474 від 01.02.2007 року, № 48011 від 08.05.2007 року, № 97170 від 09.08.2007 року, № 143564 від 07.11.2007 року, № 197772 від 07.02.2008 року.

Вказані вимоги заявлені у строк встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підтвердженні документально, а відтак підлягають визнанню у заявленій сумі.

Заявлена пеня у сумі 31,18 грн. нарахована в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а відтак вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

12. Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування на норм регулювання обігу готівки.

Штрафна санкція у розмірі 145,88 грн. нарахована за період з 27.09.2010 року по 04.10.2010 року на підставі податкового повідомлення рішення № 0001550231 від 27.09.2010 року у зв'язку з порушенням законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі.

Вказана штрафна санкція за своєю природою є адміністративно-господарською санкцією, яка застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, відтак на неї не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що вимога про її визнання та включення до реєстру вимог кредиторів до шостої черги підлягає задоволенню.

13. Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 2380,00 грн. нарахована за період з 25.04.2007 року по 25.05.2007 року на підставі податкового повідомлення рішення № 000041220/0 від 25.04.2007 року.

Згідно ст. 4 закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами передбачених статтями 1, 2 вказаного Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1, 2 цього Закону строків зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках, в тому числі і по імпортних операціях без увезення товару на територію тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відтак, пеня за порушення термінів розрахунків визначена спеціальним законом за порушення законодавчо встановлених строків, а не за невиконання грошових зобов'язань, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суму пені у розмірі 2 380,00 грн. слід визнати та включити до реєстру вимог кредиторів для задоволення у шосту чергу згідно черговості задоволення вимог кредиторів передбаченої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

14. Надходження податків та зборів, які справлялись до 01.01.2011 року, але не визначені ПК України.

Заборгованістю у сумі 81,54 грн. за період з 26.07.2005 року по 21.11.2005 року виникла на підставі розрахунків збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету № 85255 від 26.07.2005 року та № 133241 від 24.10.2005 року.

Окрім того, штрафна санкція у розмірі 170,00 грн. нарахована згідно податкового повідомлення рішення № 000315231/0 від 25.04.2007 року на підставі акту перевірки податкових органів № 1603,/23-1/00384682 від 12.04.2007 року. Із вказаного акту перевірки вбачається, що штрафна санкція нарахована згідно п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 115 від29.01.1999 року "Про затвердження порядку справляння збору за геологорозвідувальні роботи" та п.п. 4.1.4. п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у зв'язку з невчасним поданням до ДПІ у м.Чернівцях розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що штрафна санкція нарахована не у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, тому на неї не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, відтак вимоги в цій частині слід визнати та включити їх до реєстру вимог кредиторів для задоволення в шосту чергу згідно вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

15. Єдиний соціальний внесок.

Вимоги скаржника щодо штрафу у розмірі 12 497,89 грн. та 19 750,75 грн. пені застосовані згідно рішення начальника УПФ України в м. Чернівцях про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 1987 від 16.05.2013 року та № 3907 від 24.07.2013 року. Вказані вимоги нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання із сплати єдиного соціального внеску в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відтак колегія суддів погоджуючись із висновками суду першої інстанції вважає, що у їх задоволенні слід відмовити.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника - Чернівецького обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості підлягають наступні вимоги Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління міндоходів у Чернівецькій області :

№Вид податкуОсновний платіж Штрафні санкціїПеня 1На доходи фізичних осіб 122,63 грн. + 643,29 грн. (визнаних судом апеляційної інстанції) = 765,92 грн. 245,26 грн. 2На прибуток 124 162,63 грн. (визнаних судом апеляційної інстанції) 170,00 грн. 3.На прибуток, одержаний за рахунок знижувального коефіцієнта 0,8 до норми амортизації 31 347,29 грн. (визнаних судом апеляційної інстанції) 4З власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів 18 569,00 грн. + 20 342,30 грн. (визнаних судом апеляційної інстанції) = 38 911,30 грн. 1 690,00 грн. 5.Збір за спеціальне використання води 7 719,33 грн. (визнаних судом апеляційної інстанції) 211,08 грн. (визнаних судом апеляційної інстанції) 6Земельний 1 649 618,96 грн. + 583 380,97 грн. (визнаних судом апеляційної інстанції) = 2 232 999,93 грн. 2725,17 грн. 7На додану вартість 55 979,00 грн. + 265 942,00 грн. (визнаних судом апеляційної інстанції) = 321 921,00 грн. 1 963,00 грн. 8Акцизний збір (спирт) 577 708,68 грн. (визнаних судом апеляційної інстанції) 340,00 грн. 9Комунальний 1 227,50 грн. + 5 962,90 грн. (визнаних судом апеляційної інстанції) = 7 190,40 грн. 10Інші збори за забруднення навколишнього природного середовища 128,14 грн. + 612,63 грн. (визнаних судом апеляційної інстанції) = 740,77 грн. 340,23 грн. 11Частина чистого прибутку господарюючих організацій, що вилучений до бюджету 152 550,00 грн. 12Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування та норм регулювання обігу готівки 44 934,82 грн. + 145,88 грн. (визнаних судом апеляційної інстанції) = 45 080,70 грн. 13Пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД 850,00 грн. + 2 380,00 грн. (визнаних судом апеляційної інстанції) = 3 230,00 грн. 14Надходження податків і зборів, які справлялись до 01.01.2011 року, але не визначені ПК України 251,54 грн. (визнаних судом апеляційної інстанції) 15Адміністративні штрафи та інші санкції 56 691,79 грн. 16Єдиний соціальний внесок 60 686,22 грн. Всього 3 556 703,47 грн. 109 708,77 грн. 3 230,00 грн.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням зазначеного, діючи в межах повноважень передбачених ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вбачає підстави для часткового скасування ухвали Господарського суду Чернівецької області у справі № 3/380-295/б від 28.03.2014 року, зокрема в частині невизнання грошових вимог скаржника до боржника на суму 1 620 810,52 грн., та часткового задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Вимоги апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління міндоходів у Чернівецькій області, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А (вих. № 1404/24-12-10-012 від 02.04.2014 року) задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області у справі № 3/380-295/б від 28.03.2014 року скасувати в частині невизнання поточних вимог ДПІ у місті Чернівцях у розмірі 1 617 822,02 грн. основного боргу для задоволення в четверту чергу та 2 988,50 грн. штрафних санкцій та пені для задоволення в шосту чергу.

3. Визнати поточні вимоги Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління міндоходів у Чернівецькій області до боржника - Чернівецького обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, м. Чернівці у розмірі 1 617 822,02 грн. основного боргу для задоволення в четверту чергу та 2 988,50 грн. штрафних санкцій та пені для задоволення в шосту чергу.

4. В решті ухвалу Господарського суду Чернівецької області у справі № 3/380-295/б від 28.03.2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 23.06.2014 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Марко Р.І.

суддя Орищин Г.В.