Ухвала

від 24.06.2014 по справі 812/1812/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року справа №812/1812/14

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Арабей Т.Г., Старосуда М.І.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 7 травня 2014 року у справі № 812/1812/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сєвєродонецький котельно-механічний завод" до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконним дій, скасування податкового повідомлення-рішення №0000331503 від 21.02.2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 7 травня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства "Сєвєродонецький котельно-механічний завод" (далі ПАТ "Сєвєродонецький котельно-механічний завод") до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області або ДПІ у м.Сєвєродонецьку) про визнання незаконним дій, скасування податкового повідомлення-рішення №0000331503 від 21.02.2014 року задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області №0000331503 від 21.02.2014, яким ПАТ «Сєвєродонецький котельно-механічний завод» збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 67145 грн., з яких: за основним платежем в сумі 53716 грн., за штрафними санкціями - 13429 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Сєвєродонецький котельно-механічний завод» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено (т. 2 а.с. 4-10).

На постанову суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в частині задоволених позовних вимог, в якій просив скасувати постанову суду, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (т. 2 а. с. 16-17).

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні. Постанову суду першої інстанції переглянуто в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги з врахуванням письмових заперечень на неї і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ПАТ «Сєвєродонецький котельно-механічний завод» зареєстрований у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 01412472, знаходиться на податковому обліку відповідача. Згідно свідоцтва № 100338183 є платником податку на додану вартість (т.1 а. с. 26,27,31).

17.12.2013 року на адресу позивача відповідачем був направлений запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо відображення в податковому обліку з податку на додану вартість та з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Вектра 3000» (код 37377252) за липень, серпень 2013 року та з ТОВ «Вістол» (код 32926534) за липень, вересень 2013 року (т. 1 а. с. 21).

На вказаний письмовий запит позивачем листом від 25.12.2013 року за № 869 були надані копії документальних підтверджень взаємовідносин з ТОВ «Вістол» та ТОВ «Вектра 3000», зокрема, видаткові накладні, податкові накладні, договори, виписки банку, оборотні сальдові відомості, акт виконаних будівельних робіт, акт, ТТН, реєстр виданих та отриманих податкових накладних. Зазначений лист ПАТ «Сєвєродонецький котельно-механічний завод» отриманий податковим органом 27.12.2013 року (т.1 а.с. 22-23).

Податковий орган не оскаржує отримання зазначеної відповіді та перелічених первинних документів, проте зазначає, що з отриманої відповіді не вбачається документів, які б свідчили про підтвердження здійснення господарської операції, вбачаються розбіжності між умовами договору та наданими поясненнями.

На підставі наказу «Про проведення позапланової невиїзної перевірки» від 14.01.2014 року № 20-п та повідомлення про перевірку від 15.01.2014 року № 19 у період з 15.01.2014 року до 27.01.2014 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Вістол» (код ЄДРПОУ 32926534) та ТОВ «Вектра-3000» (код ЄДРПОУ 37377252) з податку на додану вартість (далі ПДВ) за період з 01.07.2013 року до 30.09.2013 року, за результатами якої складений акт перевірки від 27.01.2014 року № 94/12-14-22-01/01412472 (т. 1 а.с. 10-16, 19, 20).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті встановлено заниження ПДВ до сплати у сумі 53716 грн., у тому числі: липень 2013 року - 6854 грн., серпень 2013 року - 192 грн., вересень 2013 року - 46670 грн. за рахунок завищення податкового кредиту у сумі 53716 грн., у тому числі: липень 2013 року - 6854 грн., серпень 2013 року - 192 грн., вересень 2013 року - 46670 грн.; ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті встановлено завищення податкового кредиту у сумі 53716 грн., у тому числі: липень 2013 року - 6854 грн., серпень 2013 року - 192 грн., вересень 2013 року - 46670 грн.

На зазначений акт перевірки позивачем були надані заперечення від 12.02.2014 року, які листом податкового органу від 19.02.2014 року за № 2298/12-14-15-03/21 залишені без задоволення (т.1 а. с. 24-25).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 21.02.2014 року було прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 0000331503, яким ПАТ «Сєвєродонецький котельно-механічний завод» збільшено суму грошового зобов'язання на ПДВ у сумі 53716грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25% у сумі 13429 грн. (т. 1 а. с. 17).

В акті перевірки від 27.01.2014 року №94/12-14-22-01/01412472 (т.1 а.с. 11) податковим органом вказано, що ДПІ у м.Сєвєродонецьку використовувалась податкова інформація, яка відповідно до п.п. 83.1.2 п.83.1 ст.83 ПКУ є підставою для висновків під час проведення перевірок, зокрема це:

- акт перевірки від 13.11.2013 №2/22/32926534 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вістол» (код за ЄДРПОУ 32926534) з питання дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період 01.10.2010 по 30.09.2013 (т.1а.с. 149-213);

- акт перевірки від 13.11.2013 №1/22/37377252 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вектра» (код за ЄДРПОУ 37377252) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період 01.01.2011 по 30.09.2013 (т.1а.с.214-281).

Відповідачем в якості підтвердження висновків про фактичне нездійснення господарських операцій позивача із його контрагентами, зазначені дані вищевказаних перевірок, в яких зроблено висновки щодо відсутності реальної можливості ТОВ «Вістол» та ТОВ «Вектра 3000» вести господарську діяльність.

Так, в ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Вістол» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу. Відсутність основних засобів на TOB «Вістол», невідповідність придбаних та реалізованих товарів, операції з надання послуг, виконання робіт та постачання матеріалів на адресу ПАТ «СКМЗ» здійснювалися лише з метою формування податкової вигоди і виходять за межі господарської діяльності, і як наслідок не викликають реальних змін майнового стану (стор. 13 акту перевірки №94/12-14-22-01/01412472).

Крім того, в акті відповідачем зазначено, що діяльність TOB «Вектра 3000» з придбання товарів не приводить до їх продажу, номенклатура придбаних товарів не відповідає номенклатурі проданих товарів, фактичний рух товару не відповідає документально оформленому його руху, відсутні основні засоби для зберігання і транспортування товару та здійснення робіт, та надання послуг, напрямок витрачання грошових коштів не відповідає статтям їх надходження. Встановлено, що такі операцій здійснювались лише з метою формування податкової вигоди та виходять за межі господарської діяльності, і як наслідок не викликають реальних змін майнового стану» (стор. 10-11 акту перевірки №94/12-14-22-01/01412472).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним є правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від №0000331503 від 21.02.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на ПДВ у сумі 53716грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25% у сумі 13429 грн.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1. ст. 44 ПК України)

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку ( п. 139.1.9. ст. 139 ПК України).

Отже наведені норми Податкового кодексу встановлюють, що платник податків зобов'язаний вести облік витрат на підставі первинних документів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування. Витрати, не підтверджені відповідними первинними документами не включаються до складу витрат.

30 липня 2013 року між ТОВ «Вектра 3000» (продавець) та ПАТ «Сєвєродонецький котельно-механічний завод» (покупець) укладено договір №30/07-13 (т.1 а.с. 67-69), предмет якого «продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити і прийняти кисень технічний газообразний, кількість товару заздалегідь обговорюється сторонами і зазначається у рахунку», за вказаним договором позивачем було придбано кисню технічного у балонах 96 м куб., що підтверджується податковими накладними №64 від 02.08.2013, №795 від 31.07.2013 (т.1 а.с. 70, 71) та видатковими накладними №РН-00795 від 31.07.2013, №РН-0064 від 02.08.2013 року (т.1 а.с. 72, 73).

Оплата за поставлений товар проводилась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Вектра 3000», що підтверджується банківською випискою за 31.07.2013 та за 02.08.2013 (т.1 а.с. 74, 75).

Виходячи з пояснень представника позивача та наданих бухгалтерських документів встановлено, що кисень технічний був використаний під час проведення зварювальних робіт та в подальшому списаний разом з іншими товарно-матеріальними цінностями, що підтверджується актами списання товарів №№ 31,32,33,34,35,36 від 31.08.2013 (т.1 а.с. 76-81).

5 липня 2013 року між ТОВ «Вістол» (виконавець) та ПАТ «Сєвєродонецький котельно-механічний завод» (замовник) був укладений договір на виконання підрядних робіт №050713-В, за предметом якого виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати згідно з умовами договору: виготовлення і монтаж ангару металевого розміром (17х9х4м), розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Півоварова, 1-Е, далі - роботи, згідно кошторисної документації і договірної ціни, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботи. Об'єм і вартість робіт встановлюються договірними цінами і кошторисами, які є невід'ємною частиною договору (т.1 а.с. 83-84).

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій за договором з ТОВ «Вістол» від 5 липня 2013 року №050713-В сторонами складені довідка про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (форма №КБ-3), акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (форма №КБ-2в), договірна ціна, податкова накладна №100 від 18.07.2013, банківська виписка за 18.07.2013 про підтвердження перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Вістол» (т.1 а.с. 85-92).

2 вересня 2013 року між ПАТ «Сєвєродонецький котельно-механічний завод» (замовник) та ТОВ «Вістол» (постачальник) був укладений договір №39 про поставку заготовок деталей ємкостей V=75 м куб., кількість та вартість яких вказані у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (т.1 а.с. 94, 95).

Постачання заготовок деталей ємкостей підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а саме податковою накладною №3 від 02.09.2013 та видатковою накладною №3 від 02.09.2013 (т.1 а.с. 96, 97).

Транспортування продукції за договором №39 від 02.09.2013 на адресу позивача підтверджується товарно-транспортною накладною №116 від 02.09.2013, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №149 від 06.09.2013, податковою накладною №5 від 06.09.2013 (т.1 а.с. 98, 99, 100).

На підтвердження розрахунку за поставлений товар та надані транспорті послуги позивач надав виписку з рахунків банку за 02.09.2013 (т.1 а.с. 101).

Актом списання товарів №39 від 30.09.2013 підтверджується, що заготовки деталей ємкостей були використані в господарській діяльності та списані разом з іншими товарно-матеріальними цінностями (т.2 а. с. 102).

31 липня 2013 між ТОВ «Куб-Газ» (замовник) та ПАТ «Сєвєродонецький котельно-механічний завод» укладено договір №31/07, відповідно до предмету якого, виконавець зобов'язується на власний ризик, згідно із проектно-конструкторською документацією замовника виконати роботи із власних матеріалів щодо виготовлення обладнання промислово-технічного призначення зазначеного в додатку №1 до договору (т.1 а.с. 104-106, 107).

31 липня 2013 року сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору №31/07 від 31.07.2013, 16 жовтня 2013 - додаткова угода №3 та 23 жовтня 2013 року - додаткова угода №4, згідно яких були внесені відповідні зміни до умов постачання ємкостей, про збільшення обсягів продукції та загальної суми постання (т.1 а.с. 108, 109, 110).

На підтвердження фактичного виконання умов договору №39 від 31.07.2013 позивачем надані видаткові накладні №116 від 04.09.2013, №117 від 06.09.2013, №126 від 26.09.2013, №140 від 25.10.2013, №141 від 28.10.2013, податкові накладна №191 від 04.09.2013, №200 від 25.09.2013, №201 від 26.09.2013, №213 від 11.10.2013, №217 від 22.10.2013, довіреності серія ААД № 813519 від 03.09.2013, серія ААД № 813338 від 25.09.2013, серія ААД № 813908 від 24.10.2013, товарно-транспортні накладні №116 від 04.09.2013, №117 від 06.09.2013, №118 від 06.09.2013, №119 від 06.09.2013, №126 від 26.09.2013, №140 від 28.10.2013 (т.1 а.с. 111-129).

Сторонами визнавався факт надання позивачем зазначених первинних документів відповідачу під час перевірки та неприйняття їх до уваги останнім.

Згідно п. 185.1. ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п. 198.2. ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підставі встановлених обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем у повному обсязі надані первинні документи, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують факт отримання товару, відповідно господарські операції між позивачем та ТОВ «Вектра 3000» і ТОВ «Вістол» є реальними.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законів, які регулюють спірні відносини, відповідач не довів суду правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем надано суду всі необхідні первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що нереальність господарських операцій має бути підтверджена належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише допущенними контрагентами порушеннями вимог законодавства. Платник податків (покупець товару), який дотримався вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту по операціям з постачальником товару, відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі, який перебуває на обліку податкового органу та зареєстрований як платник ПДВ, не може у подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит у разі виявлення порушень такими контрагентами діючого законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо скасування спірного податкового повідомлення рішення №0000331503 від 21.02.2014 року внаслідок недоведеності податковим органом його правомірності.

Апеляційний перегляд здійснений в межах доводів апеляційної скарги, в частині незадоволеної частини позовних вимог постанова суду не оскаржена.

Суд першої інстанції вирішив справу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 7 травня 2014 року у справі № 812/1812/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сєвєродонецький котельно-механічний завод" до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконним дій, скасування податкового повідомлення-рішення №0000331503 від 21.02.2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді Т.Г.Арабей

М.І.Старосуд