Постанова

від 17.06.2014 по справі 2а-2221/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 20695/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Угринів» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Угринів» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

10.03.2010 року Державна податкова інспекція у Сокальському районі Львівської області звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просила прийняти рішення про примусове стягнення з активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Угринів» заборгованості перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб в сумі 131 374, 65 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Угринів» на користь Державного бюджету податкову заборгованість в розмірі 131 374, 65 грн.

Постанова мотивована тим, що станом на день розгляду справи у суді, сума податкового боргу, відповідачем у встановлені строки до бюджету не сплачена, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

З такою постановою суду не погодилось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Угринів», подавши апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Угринів" 08.02.2005 року зареєстроване Сокольською районною державною адміністрацією Львівської області, ідентифікаційний код 22395714, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(а.с.6-7).

З наявної в матеріалах справи довідки від 02.03.2010 року № 43 вбачається, що ТзОВ"Агрофірма "Угринів" 02.03.2010 року узяте на облік у ДПІ у Сокальському районі Львівської області, як платник податків(а.с.8).

На підставі направлення від 26.11.2009 року № 76НП виданого Управлінням Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України, податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Агрофірма "Угринів" в період часу з 30.11.2009 року по 18.12.2009 року з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2007 року по 30.11.2009 року, під час якої встановлено порушення відповідачем вимог п.п 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 16.3.2 п. 16.3 ст. 16, п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в частині несплати до бюджету у строки встановлені законом податку з доходів фізичних осіб в сумі 191 586,28 грн., та за результатами перевірки складено Довідку від 16 грудня 2009 року № 1134/1702/22395714(а.с.9-10).

Згідно Акта звірки по нарахуванню та перерахуванню податку з доходів фізичних осіб із ТзОВ "Агрофірма "Угринів"загальна сума несплаченого податку з доходів фізичних осіб, станом на 05.01.2011 року становить 131 374,65 грн., з яких: за 2006 рік -в сумі 21 748, 26 грн., за 2007 рік - 53 184, 86 грн., за 2008 рік - 56 441, 53 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість ТзОВ "Агрофірма "Угринів" підтверджується актом звірки , а тому сума в 131 374, 65 грн. підлягає стягненню у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Проте, з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача погодитися не можна.

Так, п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п. п. 8.1.1 та п. п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Підпунктом 16.3.2 пункту 16.3 статті 16 Закону встановлено, що юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.

Згідно з п. п. 16.3.4 та п. п. 16.3.5 п. 16.3 ст. 16 зазначеного Закону контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював на момент виникнення спірних правовідносин порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 названого Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 вищевказаного Закону податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Наведеними нормами Закону передбачено альтернативний порядок надіслання платнику податків податкових вимог: або вручення такої вимоги під розписку платнику податків чи його уповноваженій особі, або надіслання податкової вимоги листом із повідомленням про вручення.

Проте, невиконання податковим органом наведених вище положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»виключає можливість задоволення позовних вимог податкового органу про стягнення податкового боргу в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, провівши розрахунок боргу ТзОВ «Агрофірма «Угринів», ДПІ у Сокальському районі Львівської області звернулась із позовною заявою до адміністративного суду про стягнення зазначеної вище суми.

Однак до звернення до суду податкова інспекція не виконала вимоги п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та пункту 5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03 липня 2001 року.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Угринів» задовольнити повністю.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року у справі № 2а-2221/11 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В.В. Ніколін