Рішення

від 10.06.2014 по справі 760/6041/14-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/6041/14-ц

2-2822/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 червня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

при секретарі Середі Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Ком», третя особа Державний центр зайнятості про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ТОВ «Смарт Ком», та висунули наступні позовні вимоги:

1. визнати недійсним Договір № 01-Eng005-12 від 11.11.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Смарт Ком», ЄДРПОУ 38639344;

2. визнати недійсним Договір № 01-Eng005-13 від 11.11.2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Смарт Ком», ЄДРПОУ 38639344;

3. стягнути з ТОВ «Смарт Ком» на користь ОСОБА_1 сплачені за Договором кошти, а саме: суму у розмірі 5900,00 гривень;

4. стягнути з ТОВ «Смарт Ком» на користь ОСОБА_2 сплачені за Договором кошти, а саме: суму у розмірі 5900,00 гривень;

5. стягнути з ТОВ «Смарт Ком» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000,00 гривень;

6. стягнути з ТОВ ТОВ «Смарт Ком» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1000,00 гривень.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Позивачі зазначають, що 11 листопада 2013 року нами між ними, як замовниками послуг, та ТОВ «Смарт Ком» були укладені Договір № 01-Eng005-12 та Договір № 01-Eng005-13, які за своєю суттю є договорами про надання послуг.

Зазначені Договори укладені Позивачі уклала, як вони зазначають, з метою працевлаштування за кордоном, зокрема: у Великобританії.

Відповідно до п. 1.1. цього договору Відповідач зобов'язався надати Клієнту інформаційні послуги з пошуку роботи за кордоном та додаткові платні послуги, а Клієнт зобов'язались прийняти та оплатити їх.

На виконання своїх зобов'язань, Позивачі сплатили Відповідачу обумовлені у договорах суми в розмірі по 5900 гривень.

В подальшому, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань, Позивачі, як вони вказують, дізнались, що надання послуг з пошуку роботи відповідно до заявок роботодавців щодо незайнятих робочих місць (вакантних посад) в Великобританії та надання інформації щодо можливостей працевлаштування, умов та розмірів оплати праці, найменування та місцезнаходження роботодавців на посадах, визначених Клієнтом є діяльністю, яка підлягає обов'язковому ліцензуванню. При цьому на момент укладення договорів Відповідач не мав відповідної ліцензії на таку діяльність, а тому, відповідно, не мав права укладати договори.

Враховуючи, що Позивачі не знали станом на момент укладення договорів про необхідність ліцензування такої діяльності, а також те, що Відповідач на сьогодні не виконує своїх обов'язків за договорами, Позивачі наполягають на визнанні їх недійсними, застосуванні реституції та стягненні з Відповідача на свою користь компенсації за спричинену моральну шкоду.

Позивачі у судове засідання не з'явились. Подали клопотання про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримали.

Відповідач свого представник у судове засідання не направив з невідомих причин, про розгляд справи був повідомлений у встановленому порядку.

Від третьої особи Державного центру зайнятості надійшла інформація про те, що рішення про видачу ТОВ «Смарт Ком» ліценції на право провадження діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу з кордоном було прийняте лише 03.12.2013р.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Смарт Ком» було укладено договір № 01-Eng005-13, предметом якого є надання інформаційних послуг з пошуку роботи за кордоном (Великобританії) (п.1.2 Договору) та надання додаткових платних послуг (п.1.3 Договору).

В цей же день аналогічний договір за № 01-Eng005-12 було укладено з Відповідачем і ОСОБА_1.

У відповідності до п.5.1 Договору клієнти (Позивачі) мають сплатити Агенту (Відповідачу) винагороду за послуги, зазначені в п.1.3. Договору, в розмірі 5900 гривень за кожним з договорів в день їх укладення.

У відповідності до зазначеного пункту Договорів Позивачі сплатили на користь Відповідача по 5900 гривень кожний (а.с. 13, 22)

Згідно з п.32 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» такий її вид як посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном підлягає обов'язковому ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності.

У відповідності до п.1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, які затверджені Наказом Міністерства Праці та Соціальної політики № 272 від 06.09.2010 року, діяльність з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном - це надання суб'єктами господарювання послуг з пошуку роботи відповідно до заявок роботодавців щодо незайнятих робочих місць (вакантних посад) та надання інформаційно-консультативних послуг щодо можливостей працевлаштування, умов та розмірів оплати праці, найменування та місцезнаходження роботодавців, що повністю збігається з предметом оспорюваних договорів (пункт 1.2).

Таким чином, під час укладення договорів з Позивачами ТОВ «Смарт Ком» повинен був мати ліцензію на посередництво у працевлаштуванні за кордоном, якої він не мав, оскільки отримав її лише 03.12.2013р. (а.с. 44)

Статтею 227 ЦК України визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії та інше.

Частина 6 статті 19 Закону «Про захист прав споживачів» роз'яснює, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

За таких обставин позовні вимоги про визнання договорів №01-Eng005-12 та №01-Eng005-13 від 11.11.2013р. повністю недійсним є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, беручи до уваги, що договором було передбачене не тільки надання послуг, для яких необхідна ліцензія, а і надання інших «додаткових платних послуг» (п. 1.3 Договору), суд керується положеннями ст.217 Цивільного кодексу України, вважаючи, що правочин не був би вчинений без включення до нього послуг з посередництва у працевлаштуванні.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У відповідності до п.2.1.5 Договорів після надання Клієнту послуг Агент зобов'язаний підготувати відповідні акти виконаних робіт. Матеріали справи не містять таких актів, а тому суд позбавлених об'єктивних підстав вважати, що додаткові платні послуги, передбачені п.1.3 Договорів були фактично надані клієнтам.

За таких обставин, кошти отримані Відповідачем в якості оплати за недійсними договорами підлягають поверненню Позивачам за правилами реституції.

Що стосується вимог Позивачів про стягнення з Відповідача компенсації за спричинену моральну шкоду на підставі ст.227 Цивільного кодексу України, то в даному випадку суд звертає увагу на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів наявності такої шкоди. Формальні посилання Позивачів на моральні переживання з приводу невиконання Відповідачем своїх зобов'язань не можуть бути покладені в основу рішення про стягнення на їх користь компенсації.

За таких обставин у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Згідно з ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. У зв'язку з цим стягненню з Відповідача на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 487,20 грн (243,60 х 2).

Керуючись ст. ст. 215, 216, 217, 227 Цивільного кодексу України, статтями 30, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір № 01-Eng005-12 від 11.11.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Смарт Ком», ЄДРПОУ 38639344.

Визнати недійсним Договір № 01-Eng005-13 від 11.11.2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Смарт Ком», ЄДРПОУ 38639344

Стягнути з ТОВ «Смарт Ком» на користь ОСОБА_1 в порядку реституції суму у розмірі 5900,00 (п'ять тисяч дев'ятсот) гривень.

Стягнути з ТОВ «Смарт Ком» на користь ОСОБА_2 в порядку реституції суму у розмірі 5900,00 (п'ять тисяч дев'ятсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ТОВ «Смарт Ком» на користь держави судовий збір в розмірі 487,20 грвиень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: