Рішення

від 17.06.2014 по справі 916/1303/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2014 р.Справа № 916/1303/14

За позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

до відповідача Приватного підприємства "Контакт-92"

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 101610,49 грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Романюк Г.С., довіреність №01/11-704 від 09.12.2013р.;

Від відповідача: Устянська С.І.- директор;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Контакт-92" про розірвання договору оренди, укладеного між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" та Приватним підприємством "Контакт-92" №ТГО-92/10 від 01.02.2010р., виселення Приватного підприємства "Контакт-92" з приміщення площею 135,4кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Дніпропетровська дорога,125, та стягнення заборгованості у розмірі 112146,95грн., а саме: заборгованості по орендній платі у розмірі 96103,22грн., пені у розмірі 13179,75грн., 3%річних у розмірі 2863,98грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.04.14р. порушено провадження у справі №916/1303/14.

06.05.2014р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог (вх.ГСОО№11702/14 від 06.05.2014р.), відповідно до якої у зв'язку з здійсненням перерахунку пені, просить суд розірвати договір оренди укладений між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" та Приватним підприємством "Контакт-92" №ТГО-92/10 від 01.02.2010р., виселити Приватне підприємство "Контакт-92" з приміщення площею 135,4кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Дніпропетровська дорога,125 та стягнути з відповідача суму основної заборгованості по орендній платі у розмірі 96103,22грн., пеню у розмірі 2643,29грн., 3% річних у розмірі 2863,98грн.

22.05.2014р. від відповідача надійшло клопотання (вх.№13189/14 від 22.05.2014р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи докази по справі.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

26.05.2014р. від позивача надійшло клопотання (вх.№13524/14 від 26.05.2014р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи докази доплати судового збору.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи наданий доказ доплати судового збору.

За клопотанням представника відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.2014р. строк вирішення спору по справі №916/1303/14 було продовжено до 18.06.2014р., в порядку ст.69 ГПК України.

Відповідач проти позову заперечує, поряд з цим письмового відзиву на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

01.02.2010р. між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (Орендодавець) та Приватним підприємством "Контакт-92" (Орендар) було укладено договір №ТГО-92/10 від 01.02.2010р. індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, що знаходяться на третьому та четвертому поверсі будівлі ЦТП-45, загальною площею 135,4кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 125, що знаходяться на балансі Орендодавця, з метою розміщення швейного виробництва.

У відповідності до п.3.1. договору, сторонами було встановлено розмір орендної плати, який становить 3635,02грн. у тому числі ПДВ 605,84грн.

Згідно п. 3.3. договору, орендна плата перераховується Орендарем на рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 3.4. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Орендодавця, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Станом на 01 квітня 2014р., в порушення положень договору та вимог законодавства Приватне підприємство "Контакт-92" не здійснював перерахування орендної плати в повному обсязі, таким чином порушив власні зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 96103,22грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по орендній платі.

З метою досудового врегулювання спору 21.11.2013р. Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" було направлено Приватному підприємству "Контакт-92" претензію №02/01-01-948 з вимогою про погашення заборгованості.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо проведення оплати, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з даною позовною заявою, та уточненням до неї згідно яких просить суд розірвати договір оренди укладений між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" та Приватним підприємством "Контакт-92" №ТГО-92/10 від 01.02.2010р., виселити Приватне підприємство "Контакт-92" з приміщення площею 135,4кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Дніпропетровська дорога,125 та стягнути з відповідача суму основної заборгованості по орендній платі у розмірі 96103,22грн., пеню у розмірі 2643,29грн., 3% річних у розмірі 2863,98грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Частиною 3 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди.

За вимогами ч.3 ст.18 вказаного Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Так судом встановлено, що відповідач протягом дії договору оренди договірні зобов'язання по сплаті орендних платежів виконував неналежним чином, сплачував орендну плату несвоєчасно і не у повному обсязі, внаслідок чого за орендарем утворилася прострочена заборгованість, станом на 01.04.2014р. в сумі 96103,22грн., у зв'язку з чим слід вважати істотною умовою договору, невиконання якої може бути підставою для розірвання договору.

За таких обставин, у суду є всі підстави для розірвання договору оренди №ТГО-92/10 від 01.02.2010р., укладеного між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" та Приватним підприємством "Контакт-92".

Як вже було зазначено вище, частиною 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди у випадку неналежного виконання орендарем своїх зобов'язань за договором.

Оскільки Цивільний кодекс України не містить заборони розірвання договору оренди з наведеної підстави, то відповідно до вищезгаданої норми спеціального закону спірний договір підлягає розірванню.

Крім цього, відповідно до ст.291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Згідно ж ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

В той же час ст.782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Це право, згідно із фактичними обставинами справи, було реалізовано позивачем не шляхом односторонньої відмови від договору, а шляхом звернення до суду з позовом про його розірвання. За таких обставин, вищенаведений спосіб захисту, до якого вдався позивач, не суперечить вимогам ст.ст. 15, 16, 20 Цивільного кодексу України та був обраний ним з урахуванням вимог ст.291 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже позовні вимоги щодо виселення Приватного підприємства "Контакт-92" з приміщення площею 135,4кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Дніпропетровська дорога,125 є обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Контакт-92" заборгованості по орендній платі у розмірі 96103,22грн. станом на 01.04.2014р.

Так судом встановлено, що в порушення умов зазначеного договору, відповідач не виконав свого обв'язку щодо сплати орендної плати, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" щодо стягнення з Приватного підприємства "Контакт-92" заборгованості з орендної плати у розмірі 96103,22грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та підлягають судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2863,98грн. за період з 20.03.2012р. по 01.04.2014р.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Приватного підприємства "Контакт-92", заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 2863,98грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Контакт-92" пені в розмірі 2643,29грн. за період з 20.03.2013р. по 01.04.2014р.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Нараз, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 2640,99грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, а також перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, суд вважає що уточнені позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" підлягають задоволенню в частині розірвання договору оренди №ТГО-92/10 від 01.02.2010р. укладеного між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" та Приватним підприємством "Контакт-92", виселення Приватного підприємства "Контакт-92" з приміщення площею 135,4кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Дніпропетровська дорога,125 та стягнення з відповідача суми основної заборгованості по орендній платі у розмірі 96103,22грн., пені у розмірі 2640,99грн., 3% річних у розмірі 2863,98грн.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 4468,16грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди №ТГО-92/10 від 01.02.2010р. укладений між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" та Приватним підприємством "Контакт-92".

3.Виселити Приватне підприємство "Контакт-92" (65069, м.Одеса, вул.Гер.Сталінграда,28, кв.48, код ЄДРПОУ 2189201372, р/р 2600066731980 АКБ"Інвестбанк") з приміщення площею 135,4кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Дніпропетровська дорога,125.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Контакт-92" (65069, м.Одеса, вул.Гер.Сталінграда,28, кв.48, код ЄДРПОУ 2189201372, р/р 2600066731980 АКБ"Інвестбанк") на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, р/р26005300416451 АТ „Державний ощадний банк", МФО 328845; код ЄДРПОУ 34674102) заборгованість по орендній платі у розмірі 96103(дев'яносто шість тисяч сто три)грн.22коп., пеню у розмірі 2640(дві тисячі шістсот сорок)грн.99коп., 3% річних у розмірі 2863(дві тисячі вісімсот шістдесят три)грн.98коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 4468(чотири тисячі чотириста шістдесят вісім)грн.16коп.

5. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.06.2014р.

Суддя Гут С.Ф.