Постанова

від 19.06.2014 по справі 911/3870/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2014 р. Справа№ 911/3870/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

за участю представників:

від Прокуратури Київської області: Біньковська А.В. - прокурор відділу

від позивача: Нагорний С.Л. - в.о. директора

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційні скарги Заступника прокурора Київської області та Державного підприємства «Дослідне господарство Фастівське» Національної академії аграрних наук

на рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2014

у справі № 911/3870/13

за позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Дослідне господарство Фастівське» Національної академії аграрних наук

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про стягнення 14 880, 50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фастівський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Дослідне господарство Фастівське» Національної академії аграрних наук (далі, позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі, відповідач), про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 14 880,50 грн. (1 2986,00 грн. основного боргу та 1 894,50 грн. штрафу).

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.04.2014 у справі № 911/3870/13 у позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство «Дослідне господарство Фастівське» Національної академії аграрних наук звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2014 у справі № 911/3870/13 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням вимог процесуального та матеріального права, що відповідно до вимог статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його скасування.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2014 у справі № 911/3870/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Дослідне господарство Фастівське» Національної академії аграрних наук до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 14 880,50 грн.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційні скарги Заступника прокурора Київської області та Державного підприємства «Дослідне господарство Фастівське» Національної академії аграрних наук у справі № 911/3870/13 було передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б.

Розпорядженнями В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 для розгляду апеляційних скарг у справі № 911/3870/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Отрюха Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство Фастівське» Національної академії аграрних наук прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 27.05.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області прийнято до провадження, апеляційні скарги Державного підприємства «Дослідне господарство Фастівське» Національної академії аграрних наук та Заступника прокурора Київської області об'єднано в одне апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 27.05.2014.

27.05.2014 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2014 у справі № 911/3870/13 залишити без змін, а апеляційні скарги Державного підприємства «Дослідне господарство Фастівське» Національної академії аграрних наук та Заступника прокурора Київської області без задоволення.

У судовому засіданні, призначеному на 27.05.2014, колегія суддів, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, оголосила перерву до 19.06.2014.

У судових засіданнях представники прокуратури та позивача підтримали доводи, викладені ними у апеляційних скаргах, просили їх задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення апеляційних скарг у судовому засіданні 27.05.2014 заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

У судове засідання, призначене на 19.06.2014, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про день та час розгляду справи від 27.05.2014.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

01.08.2011 між Державним підприємством «Дослідне господарство Фастівське» Національної академії аграрних наук (орендодавець або ДП «Дослідне господарство Фастівське» НААН) в особі директора Воробієвського Олексія Григоровича та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) укладено Договір оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 8 (далі, Договір № 8).

Згідно пункту 1.1. Договору № 8 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нерухоме майно нежитлове приміщення плодопакувального пункту загальною площею 432,0 м. кв., розміщене за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі позивача - ДП «Дослідне господарство Фастівське» НААН, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку і становить за експертною оцінкою станом на 31.07.2011 249 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.2. Договору № 8 майно передається в оренду для проведення ремонту техніки.

Пунктом 3.1. Договору № 8 визначено, що орендна плата визначається на підставі статті 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і становить, за погодженням сторін, без ПДВ за базовий місяць оренди (серпень 2011 року) - 1660,00 грн.

Відповідно до пункту 3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно пункту 3.5. Договору № 8 орендна плата в повному обсязі перераховується ДП «Дослідне господарство Фастівське» НААН щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним місяцем.

Договір № 8 укладено строком на 1 рік, що діє з 01.08.2011 до 31.07.2012 (пункт 10.1. Договору № 8).

Відповідно до Акту приймання-передачі орендованого майна від 01.08.2011 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення плодопакувального пункту площею 432,0 м. кв., що знаходиться на балансі ДП «Дослідне господарство Фастівське» НААН.

01.01.2012 між Державним підприємством «Дослідне господарство Фастівське» Національної академії аграрних наук в особі директора Воробієвського Олексія Григоровича та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено новий Договір оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 3.

Відповідно до пункту 1.1. Договору № 3 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нерухоме майно нежитлове приміщення плодопакувального пункту загальною площею 432,0 м. кв., розміщене за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі ДП «Дослідне господарство Фастівське» НААН, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку / актом оцінки на 31.07.2011 і становить за незалежною оцінкою / залишковою вартістю 249 000,00 грн.

У відповідності до пункту 3.1. Договору № 3 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - січень 2012 1 660 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за грудень 2011 року.

Відповідно до пункту 3.3. Договору № 3 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно пункту 3.7. Договору № 3 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Пунктом 3.8. Договору № 3 визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2 % від суми заборгованості.

Згідно пункту 10.1. Договору № 3 останній укладено строком на один рік, що діє з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року включно.

04.10.2013 між сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору оренди № 3, якою термін дії зазначеного Договору припинено з 04.10.2013. Вказана Додаткова угода № 1 підписана директором ДП «Дослідне господарство Фастівське» НААН Нагорним С.Л. та ФОП ОСОБА_4

Відповідно до пункту 3.11. Договору № 3 у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договорами оренди № 8 та № 3, а саме, у частині своєчасної та повної сплати орендної плати за вказаними договорами.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості за Договорами оренди № 8 та № 3 (том 1, а.с. 80-81) станом на 01.09.2013 загальна заборгованість ФОП ОСОБА_4 складає 14 880,50 грн. (заборгованість по орендній платі у сумі 12 986,00 грн. та штраф і пеня у сумі 1 894,50 грн.).

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що ним були здійсненні поліпшення орендованого майна, на здійснення яких позивачем була надана згода.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.08.2011 відповідач звернувся до позивача із заявою про надання йому дозволу на проведення капітальних ремонтних робіт нежитлового приміщення плодопакувального пункту (невід'ємних поліпшень орендованого державного майна) та проханням зарахувати частину коштів, витрачених відповідачем на проведення капітального ремонту, у сумі 94 528,00 грн. до орендної плати. Згідно заяви вартість ремонтних робіт відповідно до кошторису складає 200 980,08 грн. (том 2, а.с. 41).

Як зазначає відповідач, вказана заява 12.12.2011 була погоджена позивачем (підписана директором ДП «Дослідне господарство Фастівське» НААН Воробієвським О.Г. та завірена печаткою підприємства) на підставі Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого наказом ФДМУ від 03.10.2006 № 1523.

Рішення суду першої інстанції про відмову задоволенні позову мотивоване тим, що здійснені за погодженням із позивачем поліпшення орендованого майна в межах орендних правовідносин за Договорами оренди № 8 та № 3 підтверджені документально, ідентифіковані згідно із законом, а тому є належними правовими підставами для виникнення у позивача грошового зобов'язання з відшкодування відповідачеві вартості зазначених поліпшень.

Апеляційні скарги прокурора та позивача у справі мотивовані тим, що заява відповідача про погодження від 12.12.2011 не є підставою для зарахування частини коштів до орендної плати та доказом виконання зазначених у ній невід'ємних поліпшень; відповідачем не дотримано Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого наказом ФДМУ від 03.10.2006 № 1523 та не доведено факту проведення ремонтних робіт саме на суму 200 980,00 грн.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає зазначені доводи апелянтів обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Згідно частини 2 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Так, пунктом 4.3. Договору № 8 та пунктом 4.4. Договору № 3 передбачено, що для отримання згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендар подає заяву і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 03.10.2006 № 1523 (далі, Порядок № 1523).

Порядок № 1523 прийнятий відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» з метою визначення процедури надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень.

Згідно пункту 1 Порядку № 1523 останній розроблений з метою визначення процедури надання орендарю згоди орендодавця (державного органу приватизації) державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна.

Отже, сторони у Договорах № 8 та № 3 чітко погодили умови, у разі виконання яких, відповідачем може бути отримана згода орендодавця на здійснення відповідних поліпшень, зазначивши, що така згода отримується у разі подання відповідачем заяви і відповідних матеріалів згідно з Порядком № 1523.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, як передбачено пунктом 3 Порядку № 1523 для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна орендар подає заяву та такий пакет документів:

1) опис передбачуваних поліпшень і кошторис витрат на їх проведення;

2) інформацію про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна;

3) приписи органів пожежного нагляду, охорони праці;

4) довідку балансоутримувача про вартість об'єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року;

5) завірену копію проектно-кошторисної документації, якщо інше не встановлено договором оренди;

6) звіт за результатами експертизи кошторисної частини проектної документації на здійснення невід'ємних поліпшень.

Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що до заяви від 12.12.2011 відповідачем надавались позивачу будь-які документи, вказані у пункті 3 Порядку № 1523. Дана обставина також заперечується позивачем.

Не подання відповідачем позивачу зазначених у пункті 3 Порядку № 1523 документів є порушенням умов пунктів 4.3. Договору № 8 та 4.4. Договору № 3 та самого Порядку № 1523.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1523, на який посилається суд у своєму рішенні, згода на здійснення поліпшень надається у формі листа орендодавця орендарю, у якому міститься погодження на поліпшення орендованого майна. У листі вказується на необхідність першочергового використання амортизаційних відрахувань на орендоване майно для здійснення поліпшень, які збільшують вартість орендованого державного майна. Втім, у матеріалах справи відсутній зазначений лист, а заява відповідача від 01.08.2011 умови щодо першочергового використання амортизаційних відрахувань не містить, що також є безумовним порушенням порядку отримання відповідачем згоди на здійснення відповідних поліпшень орендованого державного майна.

З огляду на зазначене, доводи суду щодо достатності отримання лише згоди орендодавця на проведення невід'ємних поліпшень є безпідставними, а заява відповідача є лише одним із етапів отримання згоди на здійснення відповідних поліпшень.

Водночас, як зазначено у пунктах 8, 9 Порядку № 1523 після отримання згоди орендар складає графік виконання робіт і подає його орендодавцю. Після здійснення дозволених орендарю невід'ємних поліпшень орендар надає інформацію орендодавцю про завершення виконання робіт з поданням копій, підписаних замовником і підрядником актів приймання виконаних робіт та документів, що підтверджують оплату зазначених робіт.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, ФОП ОСОБА_4 ні акт виконаних робіт, ні докази, що підтверджують оплату зазначених робіт для підтвердження дійсної вартості проведених невід'ємних поліпшень не надавались, крім того, будь-яка переписка із вказаних питань не велась.

Посилання відповідача на наявні у матеріалах справи товарні чеки № 3 та № 7 від 18.09.2011 (том 1, а.с. 42), як на докази, що підтверджують оплату виконаних відповідачем робіт із поліпшень орендованого майна, не приймаються колегією суддів до уваги як належні та допустимі докази у справі, оскільки із наданих товарних накладних не вбачається, чи дійсно закупівля зазначених у них будівельних матеріалів здійснювалась з метою проведення капітальних ремонтних робіт саме спірного нежитлового приміщення.

Також, надаючи оцінку погодженню на виконання ремонтних робіт, суд першої інстанції дійшов необгрунтованого висновку про їх виконання саме на суму у розмірі 200 980,00 грн. та наявність підстав для зарахування в рахунок орендної плати 94 528,00 грн.

Так, збільшення вартості суд у своєму рішенні обґрунтовує тим, що висновок про оцінку майна станом на 31.07.2011 складає - 249 000,00 грн. (том 1, а.с. 51-52), а відповідно довідки про балансову вартість станом на 20.09.2013 вартість приміщення збільшилась до 328 589,00 грн. (том 1, а.с. 50), що є невірним з огляду на наступне.

Відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» балансова вартість - це сума, за якою актив визнають після вирахування будь-якої суми накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення його корисності.

Тобто, довідка про балансову вартість не є документом, що підтверджує здійснення невід'ємних поліпшень, а навпаки вказує на зменшення вартості об'єкта, з урахуванням зносу (амортизації).

Окрім того, висновком про оцінку майна станом на 31.07.2011, зроблену експертом Сагаіповим Р.М., встановлено ринкову вартість, що є недопустимим, оскільки балансова та ринкова вартість приміщення відрізняються методикою їх нарахування. Додаткової експертної оцінки сторонами не проведено.

З огляду на зазначене, висновок суду про те, що вартість приміщення збільшилась є необґрунтованим, оскільки не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

Також, колегія суддів наголошує на тому, що заява відповідача від 01.08.2011 була затверджена 12.12.2011, тобто, у період дії Договору № 8, згідно пункту 10.6. якого вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна, здійснених орендарем за згодою орендодавця не підлягає компенсації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що заява відповідача від 01.08.2011 про погодження здійснення невід'ємних поліпшень не є підставою для зарахування частини коштів, а саме 94 528,00 грн., до орендної плати та доказом виконання зазначених у ній невід'ємних поліпшень.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Виходячи зі змісту статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Так, як вбачається із матеріалів справи, за період із серпня 2011 по вересень 2013 року позивачем нараховано відповідачу 51 986,00 грн. орендних платежів.

Часткова сплата орендарем орендної плати підтверджується виписками по рахунку з банку від 20.12.2012 на суму 4000,00 грн., від 05.10.2012 на суму 8000,00 грн., від 07.08.2012 на суму 2000,00 грн., від 20.07.2012 на суму 2000,00 грн., від 13.04.2012 на суму 1400,00 грн., від 31.05.2013 на суму 4 000,00 грн. прибутковим касовим ордером № 24 від 02.04.2012 на суму 800,00 грн., прибутковим касовим ордером № 31 від 06.04.2012 на суму 800,00 грн., прибутковим касовим ордером № 72 від 27.07.2012 на суму 3 000,00 грн., прибутковим касовим ордером № 35 від 15.06.2013 на суму 1 000,00 грн., прибутковим касовим ордером № 39 від 19.04.2013 на суму 4 000,00 грн., платіжним дорученням від 24.09.2013 на суму 6 000,00 грн.

Загальна сума сплачених орендарем платежів за договорами відповідно до наданого суду позивачем розрахунку становить 39 000,00 грн. (том 1, а.с. 80).

Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості згідно договорів оренди № 8 та № 3 станом на 01.09.2013 основна заборгованість відповідача - ФОП ОСОБА_4 за вказаними договорами оренди складає 12 986,00 грн. (51 986,00 грн. - 39 000,00 грн.).

З огляду на встановлені судом обставини, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач в порушення умов Договорів оренди № 8 та № 3 не виконав у повному обсязі обов'язку щодо сплати орендних платежів за період з серпня 2011 року по вересень 2013 року, зазначений факт є документально підтвердженим, а тому позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 12 986,00 грн. основної заборгованості за Договорами № 8 та № 3.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 554,78 грн. пені та 339,72 грн. штрафу згідно наданого ним розрахунку (том 1, а.с. 81).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати орендної плати.

Так, відповідно до пункту 3.7. Договору № 3 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені колегія суддів зазначає, що позивачем при здійсненні розрахунку безпідставно зазначено суму основного боргу по орендній платі у розмірі 16 986,00 грн., тоді як остання, відповідно до розрахунку, наданого позивачем становить 12 986,00 грн. Окрім того, кількість днів прострочення визначена позивачем як 257 днів, у той час, як відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на вказане, враховуючи доведеність порушення відповідачем зобов'язань за Договорами оренди № 8 та № 3, колегія суддів, здійснивши перерахунок пені зазначає, що заявлена позивачем до стягнення сума пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 832,51 грн.

Пунктом 3.8. Договору № 3 визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2 % від суми заборгованості.

Так, позивачем заявлений до стягнення з відповідача штраф у сумі 339,72 грн.

Втім, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, колегія суддів зазначає, що позивачем при здійсненні розрахунку знову безпідставно зазначено суму основного боргу по орендній платі у розмірі 16 986,00 грн. замість 12 986,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу є обґрунтованими, проте такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 259,72 грн. з огляду на вірний перерахунок штрафу, здійснений судом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційні скарги Заступника прокурора Київської області та Державного підприємства «Дослідне господарство Фастівське» Національної академії аграрних наук обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Заступника прокурора Київської області та Державного підприємства «Дослідне господарство Фастівське» Національної академії аграрних наук на рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2014 у справі № 911/3870/13 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2014 у справі № 911/3870/13 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Дослідне господарство Фастівське» Національної академії аграрних наук задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (08500, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Державного підприємства «Дослідне господарство Фастівське» Національної академії аграрних наук (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Якубовського, 113; код ЄДРПОУ 00415729) основну суму заборгованості у розмірі 12 986 (дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 00 коп.; пеню у розмірі 832 (вісімсот тридцять дві) грн. 51 коп.; штраф у розмірі 259 (двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 72 коп.; 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за за подання до суду апеляційної скарги. Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (08500, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання позовної заяви та 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи № 911/3870/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко