Рішення

від 19.06.2014 по справі 909/427/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 р. Справа № 909/427/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

при секретарі судового засідання Юрчак С.А.

за участю:

представника позивача - Никоненко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Джурбі Вотер Тех" (вул. Енергетиків, 1, с. Хотів, Київська область, 08171, адреса для листування: вул. Васильківська, 16, оф.210, м. Київ, 03040, код ЄДРПОУ 31956383) до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь" вул. Ровенька, 1, с. Новий Мізунь, Долинський район, Івано-Франківська область,77543, код ЄДРПОУ 32149452 про стягнення 92 571,11 грн. заборгованості та 1857,42 грн. судового збору

встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Джурбі Вотер Тех" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь" про стягнення 93171,11 заборгованості та 1857,42 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 24.04.2014 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.05.2014.

13.05.2014 судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 03.06.2014 для позасудового врегулювання спору.

Ухвалою суду від 03.06.2014 судом відкладено розгляд справи на 19.06.2014 та викликано спеціалістів для дачі пояснень із спірних питань.

В судове засідання 19.06.2014 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Спеціалісти для надання пояснень із спірних питань в судове засідання не з'явилися. Позивач листом від 18.06.2014 повідомив суд про неможливість прибуття спеціаліста-керівника департаменту інжинірингу ОСОБА_3 в судове засідання для дачі пояснень у зв'язку з виробничою необхідністю.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтуванні позову посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №2012_К_02 від 23.01.2012 у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 66411,27 грн. та умов договору підряду по виконанню шеф-монтажних робіт № 2012-К-03 від 23.01.2012 у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 15 777,60 грн. Внаслідок неналежного виконання умов договорів позивачем нараховано відповідачу 5264,20 грн. пені, 164,38 грн. - інфляційні збитків, 4764,78 грн. - 3 % річних та 788,88 грн. штрафу.

Відповідач у відзиві на позов вказує на те, що позивач в порушення умов договору поставки №2012_К_02 від 23.01.2012 поставив обладнання неналежної якості та не ввів його в експлуатацію в підтвердження посилається на відсутність акту здачі-прийому обладнання в експлуатацію. Щодо договору підряду по виконанню шеф-монтажних робіт № 2012-К-03 від 23.01.2012 зазначив, що у зв'язку з невиконанням позивачем всього комплексу робіт по шефмонтажу, пусконаладці, введенні в експлуатацію обладнання водопідготовки, відсутністю акту здачі-прийому обладнання в експлуатацію відсутні підстави для оплати цих робіт, також заперечив щодо нарахування штрафних санкцій посилаючись на пропущення строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково виходячи з наступного:

23.01.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Джурбі Вотер Тех" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мізунь" (відповідач) було укладено договір поставки обладнання - комплекс обладнання хімводопідготовки виробництвом 5 м3/год (далі договір). Відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача обладнання, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар відповідно до умов договору, найменування, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна визначена сторонами у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Порядок розрахунків між сторонами передбачений розділом 2 даного договору, відповідно до якого, загальна сума договору становить 132 822,54 грн. (п. 2. 1 договору). Оплата здійснюється шляхом безготівкового банківського переводу на розрахунковий рахунок позивача поетапно, а саме: 50% загальної суми договору, яка становить 66 411,27 грн. протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання даного договору; 40% загальної суми договору, яка становить 53 129,02 грн. протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту поставки товару; 10 % загальної суми договору, яка становить 13 282,25 грн. протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту введення обладнання в експлуатацію, але не пізніше 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту поставки товару.

Датою поставки товару вважається дата отримання товару відповідачем та підписання товаросупровідних документів на даний товар (п.4.4. договору).

На виконання умов договору поставки позивач поставив відповідачу обладнання, що підтверджується видатковою накладною № 1-00000273 від 09.04.2012, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.13). Відповідач за отриманий товар здійснив частковий розрахунок в сумі 66 411,27 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку за 30.01.2012, копія якого знаходяться в матеріалах справи (а.с.18). Таким чином загальна сума заборгованість за договору поставки складає 66 411,27 грн.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене та те, що відповідачем не заперечено факт укладення договору поставки, отримання обладнання та його часткової оплати, позовна вимога про стягнення суми основного боргу 66 411,27 грн. є обґрунтована та підлягає задоволенню.

Внаслідок неналежного виконання умов договору поставки позивач нарахував відповідачу 4 253,64 грн. - пені, 3 842,76 грн. - 3% річних та 132,82 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

п. 7.2 договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент виникнення заборгованості від суми несвоєчасної оплати за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 258 ЦК України для стягнення пені встановлений скорочений строк позовної давності в один рік. На момент подання позову 23.04.2014 позивачем пропущений вказаний строк позовної давності, перебіг якого розпочався 09.07.2012 виходячи з п.2.2.3 Договору поставки укладеного сторонами. Таким чином у стягненні суми нарахованої пені слід відмовити. Вимога позивача про стягнення 3 842,76 грн. - 3% річних та 132,82 грн. - інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає стягненню в повному об'ємі.

Крім того, між сторонами 23.01.2012 було укладено договір підряду по виконанню шеф-монтажних робіт № 2012-К-03, предметом якого є виконання позивачем комплексу робіт по шефмонтажу, пуско-налагодження, вводу в експлуатацію обладнання водопідготовки загальною продукцією 5 м3/год. поставленого по договору № 2012_К_02 від 23.01.2012. та розроблення технічної документації та навчання персоналу Відповідача. Загальна вартість робіт становить 15 777,60 грн.

Внаслідок неналежного виконання умов договору підряду позивач нарахував відповідачу 1010,56 грн. - пені, 922,02 - 3% річних,31,56 грн. - інфляційних втрат та 788,88 грн. штрафу.

Враховуючи ту обставину, що позивач не виконав весь комплекс робіт по шефмонтажу, пусконаладці, введення в експлуатацію обладнання водопідготовки, про що свідчить відсутність Акту здачі-прийому в експлуатацію обладнання, а також не виконання сторонами вимог Ухвали суду від 03.06.2014, суд вважає, що в цій частині позов слід залишити без розгляду.

Судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 509, 526, 629, 712 Цивільного кодексу України 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь" (вул. Ровенька, 1, с. Новий Мізунь, Долинський район, Івано-Франківська область,77543, код ЄДРПОУ 32149452) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Джурбі Вотер Тех" (вул. Енергетиків, 1, с. Хотів, Київська область, 08171, код ЄДРПОУ 31956383) 66 411,27 грн. заборгованості, 3 842,76 грн. - 3% річних, 132,82 грн. - інфляційних втрат та 1 492,78 судового збору.

В стягненні 4253,64 грн. пені відмовити.

Решту позову залишити без розгляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.14

Суддя Грица Ю. І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"