Рішення

від 18.06.2014 по справі 910/9463/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9463/14 18.06.14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітек Інтернешнл Транспорт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Годрич" про стягнення 9586,59 грн. Блажівська О.Є.

за участю представників:

позивача:Мешечко О.Л., директор ТОВ "Вітек Інтернешл Транспорт" відповідача:не з'явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітек Інтернешнл Транспорт" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Годрич" (далі - відповідач) про стягнення 9586,59 грн., з яких 9200,00 грн. основний борг, 72,59 грн. 3% річних та 314,56 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на надання транспортно-експедиційних послуг (організацію автомобільних перевезень вантажів) від 24.07.2013р. № 5 щодо здійснення повного розрахунку за надані транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2014 року порушено провадження у справі № 910/9463/14, розгляд справи призначено на 18.06.2014 року.

18.06.2014 р. представник позивача в судове засідання з'явився.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи до суду не надіслав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 23.05.2014 року № 0103030349079.

Суд оголосив про перехід розгляду справи по суті.

Присутній в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті справи та документи, витребувані судом.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.06.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши уповноваженого представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у справі було укладено договір на надання транспортно-експедиційних послуг (організацію автомобільних перевезень вантажів) від 24.07.2013р. № 5 (далі - Договір), відповідно до умов якого предметом даного договору є надання послуги по організації та забезпеченню перевезення вантажів відповідача - замовника автомобільним транспортом (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору в процесі виконання зобов'язань за даним договором позивач - виконавець зобов'язується, зокрема, виконувати доручення замовника на умовах погодженої заявки замовника.

Прийом-передача транспортно-експедиційних послуг підтверджується актом, підписаним сторонами з вказівкою загальної вартості послуг виконавця (п. 6.3 договору).

Згідно п. 6.1 договору оплата послуг виконавця здійснюється шляхом перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця на підставі виставлених виконавцем рахунків-фактур, в які включено компенсацію понаднормативних простоїв у фіксованому розмірі.

Відповідно до узгодженої заявки на перевезення вантажу в міжнародному сполученні від 24.07.2013р. № 6, завірена копія якої залучена до матеріалів справи, відповідач доручив позивачу здійснити перевезення вантажу обладнання 1,5т25куб /дл 7 шир 2,40/ за маршрутом м. Одеса -м. Кстово, Нижньогородська обл. (розмитнення) - м. Н.Новгород (розвантаження).

Адресою пункту завантаження згідно умов заявки є: вул. Житомирська, 3, м. Одеса, митне оформлення м. Одеса. Дата завантаження - 25.07.2013р.

Адреса пункту розвантаження: м. Нижній Новгород, вул. Яблонева, 18к. Митний перехід, місце митного очищення - ТК № 2 "Костовський" 10408022, СВХ ООО "РОСТЭК-Кстово" 607684, Нижньогородська обл., Кстовський р-н, с. Опалиха, Кстовський індустріальний парк, комплекс № 2.

Загальна вартість перевезення згідно заявки складає 14200 грн.

На виконання умов заявки, позивачем було здійснено перевезення вантажу до місця призначення і видано його вантажоотримувачу, зазначене підтверджується відміткою отримувача у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 0473836, копія якої залучена до матеріалів справи.

Сторонами, в зазначеній вище заявці, встановлено строк оплати, а саме: протягом 10-12 банківських днів по факту надання оригіналів документів (CMR, акт виконаних робіт, рахунок-фактура).

Між сторонами у справі складений акт надання послуг № 213к від 02.08.2013 року на суму 14200,00 грн., який підписаний сторонами та скріплений печатками товариств 02.08.2013 року.

Для оплати наданих транспортних послуг позивач виставив відповідачу рахунок № 213к від 02.08.2013р. на суму 14200 грн.

Посилання на зазначений рахунок міститься в акті надання послуг № 213к від 02.08.2013 року на суму 14200 грн.

Вище перелічені документи були отримані відповідачем 14.08.2013 року, про що свідчить підпис повноважної особи відповідача на повідомленні про вручення відправлення № 1378860, засвідчена копія якого залучена до матеріалів справи.

Таким чином, оплату за надані позивачем послуги з перевезення вантажу згідно СМR № 0473836 відповідач мав здійснити до 30.08.2013р. (включно).

Як вбачається з банківських виписок з особового рахунку позивача, копії яких залучені до матеріалів справи, відповідач за надані позивачем послуги розрахувався лише частково, сплативши на користь позивача 23.08.2013 року грошові кошти в сумі 5000,00 грн.

Решту суми за надані позивачем послуги по зазначеній вище заявці в розмірі 9200,00 грн. відповідач в супереч умов договору та власних зобов'язань позивачу не сплатив. За таких обставин за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги в розмірі 9200,00 грн. - різниця між вартістю наданих послуг та перерахованими коштами.

Враховуючи зазначене, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 26.10.2013 року № 45-13, якою вимагав погасити заборгованість за надані згідно договору послуги з перевезення вантажу у сумі 9200,00 грн.

Зазначена претензія отримана відповідачем 28.10.2013 року, про що свідчить підпис повноважної особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 22.10.2013 року № 4912503551113, однак відповідач вимоги претензії не виконав, заборгованість не сплатив, відповідь не надіслав.

В зв'язку з чим на відповідачем рахується заборгованість за надані транспортно-експедиційні послуги за договором відповідно до заявки від 6 від 24.07.2013 року в сумі 9200,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 931 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору та погодженої заявки, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 20500,00 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 9200,00 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за перевезення вантажу, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3% річних за період прострочення з 31.08.2013 року по 04.12.2013 року складають 72,59 грн.

Здійснений позивачем розрахунок 3 % річних є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства, а тому вимога про стягнення з відповідача 72,59 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 4.4 договору просить суд стягнути з відповідача за затримку оплати послуг з перевезення вантажу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми таких платежів за кожен день прострочення, розмір якої за розрахунком позивача за період прострочки з 31.08.2013 року по 04.12.2013 року складає 314,56 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а відтак вимога про стягнення з відповідача 314,56 грн. пені підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 9200,00 грн. заборгованості, 72,59 грн. 3 % річних та 314,56 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Годрич" (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 11, офіс 205, ідентифікаційний код 38726452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітек Інтернешнл Транспорт" (52024, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, Сільрада Чумаківська, автодорога Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, 24 км, ідентифікаційний код 20960357) 9200 (дев'ять тисяч двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 72 (сімдесят дві) грн. 59 коп. 3% річних, 314 (триста чотирнадцять) грн. 56 коп. пені, 1827 (одну тисячу двісті вісімдесят сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 20.06.2014 року.

Суддя О.Є. Блажівська