Рішення

від 19.06.2014 по справі 910/9193/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9193/14 19.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМ-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Євротехнології"

про стягнення 47 682,65 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Єрьомін О.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІМ-Інвест" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Євротехнології" (далі-відповідач) про стягнення 46 069,58 грн. - основного боргу, 1 613,07 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №12-04/2012 на виконання робіт баштовим краном на об'єкті від 12.04.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.06.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

15.05.2014 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача на загальну суму 49 509,65 грн.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

Розглянувши у даному судовому засіданні подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Однак позивач не навів обґрунтованих обставин, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому суд відмовляє у її задоволенні.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наступним.

Отримання відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 16.05.2014 р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ( в матеріалах справи).

Крім того, ухвала Господарського суду міста Києва від 05.06.2014 р. була повторно направлена на юридичну адресу відповідача: 04073, м. Київ, просп. Московський, буд 21, оф.4 (засвідчена копія реєстру відправки поштової кореспонденції в матеріалах справи).

Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи про місцезнаходження останньої.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.05.2014 р. вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 04073, м. Київ, просп. Московський, буд 21, оф.4.

При цьому, до суду повідомлення про вручення поштового відправлення або конверти до суду не повернулись.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду .

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.06.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМ-Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБК Євротехнології" укладено договір №12-04/2012 на виконання робіт баштовим краном, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язаний на свій ризик власними силами та засобами, своїми працівниками виконувати роботи одним баштовим краном Linder-Comansa 10LC140, з довжиною стріли 50 м., вантажопідйомністю 8т. на об'єкті будівництва, який веде відповідач: «Реконструкція існуючого продовольчого ринку з будівництвом сучасних торгівельних споруд по продажу продовольчих та непродовольчих товарів» по вул. Кибальчича, 11-А, в Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата робіт відповідачу проводиться на підставі змінних рапортів та актів виконаних робіт, оформлених позивачем по цінах, узгоджених сторонами.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що відповідач щомісячно в термін до 15 числа, проводить доплату за актом виконаних робіт за попередній місяць та передплату за наступний місяць.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи за період з квітня 2012 року по січень 2013 р. на загальну суму 368 506,00 грн., що підтверджується актами здачі - приймання робіт, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи).

Матеріалами справи, а саме виписками з банківського рахунку позивача також підтверджується, що відповідач за виконані роботи розрахувався частково, в сумі 322 436,42 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 46 069,58 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 613,07 грн. - 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №12-04/2012 на виконання робіт баштовим краном від 12.04.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором підрядні роботи, які прийняті відповідачем без зауважень по актам здачі-прийняття робіт.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, в результаті чого заборгував позивачеві 46 069,58 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені п.4.5. договору, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи в розмірі 46 069,58 грн. настав з моменту підписання актів здачі-прийняття робіт та мав бути виконаний до 15 лютого 2013 р., оскільки останній акт підписано 31.01.2013 р.

Проте, станом на день прийняття рішення у справі, відповідач за виконані роботи в повному обсязі не розрахувався.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №12-04/2012 на виконання робіт баштовим краном від 12.04.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 46 069,58 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 613,07 грн. - 3% річних за період з 16.02.013 р. по 17.04.2014 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку 3 % річних, останній відповідає вимогам чинного законодавства, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМ-Інвест" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Євротехнології" (04073, м. Київ, пр-т. Московський, буд. 21, оф. 4, ідентифікаційний код - 24373295), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМ-Інвест" (04213, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 13, каб. 2, ідентифікаційний код - 33694271) 46 069 (сорок шість тисяч шістдесят дев'ять) грн. 58 коп. - основної заборгованості, 1 613 (одну тисячу шістсот тринадцять) грн. 07 коп. - 3% річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 23.06.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.