Постанова

від 24.06.2014 по справі 814/1542/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И Миколаїв  24 червня 2014 року                                                                        справа № 814/1542/14             Суддя  Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні  адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та   Вознесенському районі  Миколаївської області, вул. Кірова, 25, м. Вознесенськ, 56500 до Комунального підприємства "Аква-Сервіс", вул. Щорса, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених   на пільгових умовах,  у сумі  1 316,63 грн                                                       ВСТАНОВИВ: Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та   Вознесенському районі  Миколаївської області, звернувся до суду з позовом до відповідача, Комунального підприємства "Аква-Сервіс", про  стягнення витрат на  виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України № 1788-XII від 5 листопада 1991 року "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII), працівнику   за Списком № 2  у розмірі  1 316,63 грн за квітень-травень 2014 року. Позов обґрунтовано тим, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не відшкодував позивачу витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Позивач у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу в порядку письмового провадження. Відповідач   у судове засідання не з'явився,  про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, заперечення не подав. З врахуванням положень частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні. Суд дослідив матеріали і обставини  справи та  встановив  наступне. За приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі – Закон № 1058-ІV) пенсійне  забезпечення  застрахованих осіб,  які працювали або  працюють на підземних  роботах, на  роботах  з  особливо шкідливими  і  особливо  важкими  умовами  праці за  списком  N 1 та  на  інших роботах  із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв,  робіт,  професій,  посад і показників, затверджених  Кабінетом  Міністрів  України, та за результатами атестації робочих місць,  на посадах,  що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за  вислугу років,  які  відповідно  до законодавства,  що діяло раніше,  мали право  на  пенсію  на  пільгових  умовах  або  за  вислугу  років, здійснюється  згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні  та корпоративні фонди: 1) особам,  зазначеним в абзаці першому цього пункту,  пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку  та наявності трудового стажу,  передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".    У цьому випадку розміри  пенсій  визначаються  відповідно  до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.   При цьому  зберігається  порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів,  призначених на  оплату праці,  вносять  до  Пенсійного фонду плату,  що покриває фактичні витрати на виплату і доставку  пенсій  особам,  які  були  зайняті повний  робочий  день на підземних роботах,  на роботах з особливо шкідливими і  особливо  важкими  умовами  праці  за  списком  N  1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом,  у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на  10   відсотків  до  100-відсоткового  розміру  відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Колишньому  працівнику  відповідача   була призначена пенсія  за списком № 2,  в обгрунтування чого позивач  подав  довідки  (арк. справи 13-14). За приписами  абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" N 400/97-ВР від 26 червня 1997 року  для  платників збору,  визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського  податку,  об'єктом  оподаткування  є також фактичні  витрати  на  виплату  і  доставку  пенсій,  призначених відповідно  до  пунктів  "б"  -  "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне  забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного  віку,  передбаченого  статтею  12  Закону України "Про пенсійне  забезпечення". Крім того, пунктами 6.4., 6.8 Інструкції  про порядок обчислення і сплати  страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 09.12.2003 за   № 21-1, встановлено, що розмір сум до  відшкодування  на  поточний  рік визначається  відділами  надходження  доходів  органів  Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, які  надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та  протягом  10  днів  з  новопризначених (перерахованих) пенсій; підприємства  щомісяця  до  25-го   числа   вносять   до Пенсійного  фонду  зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку  пенсій,  призначених  на  пільгових умовах. На   виконання    зазначеного   вище,      відповідачу   направлялися розрахунки  щодо відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій (арк. справи 8-11). Відповідач своєчасно не перераховував до Пенсійного фонду України суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, внаслідок чого у нього утворився борг  у розмірі  1 316,63 грн за квітень-травень 2014 року (з врахуванням перерахунку за  квітень у розмірі 22, 92 грн та часткової сплати у розмірі 13, 80 грн). Позивач подав докази, що підтверджують фактичне понесення ним витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на  пільгових умовах  (арк. справи 15). Відповідно  до  статті  11 Кодексу  адміністративного  судочинства  України  розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідач своїм правом не скористався, станом на день розгляду справи доказів погашення боргу не подав. За таких  обставин  позов  належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та  підтверджений матеріалами справи. Позивач відповідно до Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору. Керуючись статтями 11, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд     -                                                       ПОСТАНОВИВ: 1.  Позов задовольнити. 2. Стягнути з Комунального підприємства "Аква-Сервіс" (вул. Щорса, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, код за ЄДРПОУ 33321651) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та   Вознесенському районі  Миколаївської області (вул. Кірова, 25, м. Вознесенськ, 56500, код за ЄДРПОУ 37945221)  заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 1 316,63 грн  (одна тисяча триста шістнадцять гривень 63 к.) грн за квітень-травень 2014 року.            Постанова  суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.            Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.    Суддя                                                                                                                 Т. О. Гордієнко