Ухвала

від 19.06.2014 по справі 826/4453/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4453/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медаллат" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000782240, №0000772240 від 08.02.2013, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медаллат" (далі - ТОВ "Медаллат") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000782240, №0000772240 від 08.02.2013, які прийняті відповідачем за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки.

Позов обґрунтовано тим, що висновки податкового органу щодо відсутності факту реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом Товариством обмеженою відповідальністю «Скай метр» (надалі - ТОВ «Скай метр») є необґрунтованими та безпідставними, та спростовуються належним чином складеними первинним документами бухгалтерського та податкового обліку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2014 р. позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС від 08.02.2013 року №0000782240, №0000772240

Суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з контрагентом здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються первинними документами.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2014 року як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті постанови не було в повному обсязі досліджено усі фактичні обставини та докази у справі, що призвело до винесення необґрунтованого рішення у справі.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач на підставі направлення від 11.01.2013 року № 26, наказу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС від 11.01.2013 року № 52, на підставі підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Медаллат» (код ЄДРПОУ 33261844) з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Скай Метр» (код ЄДРПОУ 37000760) за період з 01 серпня 2011 по 31 січня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 201/22-409/33261844 від 23.01.2013 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Медаллат" (код ЄДРПОУ 33261844) в частині дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Скай Метр» (код ЄДРПОУ 37000760) за період з 01.08.2011 по 31.01.2012.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме п.п. 134.1.1. п. 134. ст. 134, п. 138.1., 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 31467,00 грн. в тому числі по періодам: II-III квартали 2011 року в сумі 24012,00 грн., I квартал 2012 року в сумі 7455,00 грн.;

п.п.16.1.2 п.16.1 ст.1б, п.22.1. ст.22, п.185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає зарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 43680 грн., в тому числі по періодам: серпень 2011 року на суму 11120 грн.; вересень 2011 року на суму 9760 грн.; жовтень 2011 року на суму 14375 грн.; грудень 2011 року на суму 8425 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»: №0000782240 від 08.02.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 54 600,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 43 680,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 920, 00 грн.; №0000772240 від 08.02.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 33 331,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 31 467,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 864, 00 грн.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень підпунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно матеріалів справи, ТОВ «Медаллат» (замовник) уклав з ТОВ «Скай Метр» (виконавець) договір про надання послуг від 21.07.2011 № 47, відповідно до якого виконавець зобов'язаний надати послуги по завантаженню, розвантаженню, сортуванню, калібруванню кольорового металопрокату та складання його на місці зберігання на складі Замовника (ТОВ «Медаллат») за адресою: м. Київ вул. Електриків, 4.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано наступні документи: договір про надання послуг від 21.07.2011 № 47; договір суборенди № 05/01 від 04 січня 2010 року, що укладений між ТОВ «СОБІ» та ТОВ «Медаллат» (щодо оренди складських приміщень), акти виконаних робіт: № 275 від 31 серпня 2011 року, № 30/09-9 від 30 вересня 2011 року, № 31/10-6 від 31 жовтня 2011 року, № 31/12-9 від 31 грудня 2011 року, № 304 від 31 січня 2012 року; податкові накладні № 275 від 31 серпня 2011 року на загальну суму з ПДВ 66720,00 грн., № 249 від 30 вересня 2011 року на загальну суму з ПДВ 58560,00 грн., № 278 від 31 жовтня 2011 року на загальну суму з ПДВ 86250,00 грн., № 260 від 31 грудня 2011 року на загальну суму з ПДВ 50550,00 грн., № 304 від 31 січня 2012 року на загальну суму з ПДВ 42600, 00 грн.

Як наслідок виконання вищевказаних робіт ТОВ «Скай Метр» виставило рахунки-фактури № 31/08-5 від 31 серпня 2011 року, № 254 від 30 вересня 2011 року, № 31/10-6 від 31 жовтня 2011 року, № 31/12-9 від 31 грудня 2011 року, № 31/01-4 від 31 січня 2012 року.

Позивачем було оплачено вказані роботи, що підтверджується банківськими виписками № 0000177 від 14 вересня 2011 року на загальну суму 66720,00 грн., № 0000195 від 10 жовтня 2011 року на загальну суму 58560,00 грн., № 0000216 від 08 листопада 2011 на загальну суму 40000,00 грн., № 0000217 від 09 листопада 2011 року на загальну суму 46250,00 грн., № 0000013 від 23 січня 2012 року на загальну суму 550,00 грн., № 0000014 від 24 січня 2012 року на загальну суму на 10000,00 грн., № 0000025 від 08 лютого 2012 року 2600,00 грн., № 0000026 від 09 лютого 2011 року на загальну суму 40000,00 грн., № 0000026 від 09 лютого 2012 року на загальну суму 40000,00 грн.

Отже, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентом надав суду першої інстанції первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності.

З матеріалів справи вбачається, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Скай Метр» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1статті 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, не заслуговують уваги доводи апелянт щодо висновків іншого акту перевірки від 19.06.2012 року № 1970/22-4/37000760 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Скай Метр» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 19 лютого 2010 року по 31 березня 2012 року», оскільки такі ймовірні порушення податкового законодавства контрагентом по ланцюгу не можуть бути підставою для обмеження права позивача на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Як вже зазначалось, для підтвердження правомірності формування платником податків валових витрат та податкового кредиту, окрім встановлення дотримання таким платником вимог законів, необхідно встановити реальність здійсненої господарської операції з придбання товару (послуг), тобто така операція має бути не тільки документально оформленою, а й повинна об'єктивно призвести до зміни складу активів платника податків. Аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не було доведено, що сторони, укладаючи зазначені угоди, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків. За своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного. Дослідивши договори між позивачем та контрагентом, та надані сторонами докази, колегія суддів вважає, що вони відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, і виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2014 р., залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медаллат" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000782240, №0000772240 від 08.02.2013, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.