Постанова

від 23.06.2014 по справі 809/1665/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2014 р.                                 Справа № 809/1665/14

м. Івано-Франківськ

          Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

           судді Главача І.А.,

           за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

           до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Літікс Імпекс"

          про стягнення заборгованості в сумі 9 498,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

29.05.2014 року Коломийська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі – позивач, Коломийська оДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літікс Імпекс" (надалі – відповідач, ТзОВ "Літікс Імпекс") про стягнення податкового боргу у сумі 9 498,00 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв’язку з несплатою орендної плати за землю за період жовтень-грудень 2013 року у сумі 9 498,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю, податковий борг у сумі 9 498,00 грн. стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують ТзОВ "Літікс Імпекс" та за рахунок готівки, що належить останньому.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з’явився. Кореспонденція, направлена ТзОВ "Літікс Імпекс" за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв’язку “за закінченням терміну зберігання”, “підприємство відсутнє”.

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).

Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.

Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Літікс Імпекс" 08.07.2011 року зареєстроване державним реєстратором Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та взяте на податковий облік як платник податків ДПІ у м. Івано-Франківську (а.с.10-12).

Судом також з’ясовано, що ТзОВ "Літікс Імпекс" у відповідності до статтей 269, 288 Податкового кодексу України являється платником орендної плати та взяте на податковий облік Коломийською оДПІ як платник окремих видів податків, зокрема, орендної плати.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.).

Підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу встановлено, що до загальнодержавних податків та зборів належить, зокрема, плата за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно пункту 288.2 статті 288 цього Кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2013 року ТзОВ “Літікс Імпекс” подано до Коломийської оДПІ уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013 рік, якою узгоджено податкове зобов’язання платника податків щодо орендної плати за землю на 2013 рік у розмірі 37 992,00 грн. (а.с.5-6).

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове зобов'язання, визначене відповідачем в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013 рік, є узгодженим.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.

Відповідно пункту 36.1 статті 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 даного Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статтей 285-287 цього Кодексу.

Статтею 287 цього Кодексу встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац 1 пункту 287.1).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що самостійно узгоджена відповідачем сума податкового зобов’язання, визначена ним в узгодженій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013 рік, підлягала сплаті ТзОВ “Літікс Імпекс” у строк, встановлений пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Однак, у судовому засіданні встановлено, що у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем визначеного Законом обов’язку, за останнім залишається непогашеною заборгованість по сплаті орендної плати за землю за період жовтень-грудень 2013 року у загальній сумі 9 498,00 грн.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу № 69-11 від 15.08.2013 року. Дану вимогу отримано ТзОВ “Літікс Імпекс” 20.08.2013 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.7).

Судом з’ясовано, що відповідач вказану податкову вимогу не оскаржував, доказів протилежного суду не подано.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 цієї статті встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкові зобов’язання зі сплати орендної плати за землю за період жовтень-грудень 2013 року у загальному розмірі 9 498,00 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.

За таких обставин, податковий борг у сумі 9 498,00 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац 1 пункту 87.1).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).

Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 цього Кодексу встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3).

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

                                         ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Літікс Імпекс” (76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 23/302, код ЄДРПОУ - 37793910) в дохід держави 9 498 (дев"ять тисяч чотириста дев"яносто вісім) грн. 00 коп. податкового боргу зі сплати орендної плати за землю за період жовтень-грудень 2013 року з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника податків та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Літікс Імпекс”.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                              Главач І.А.

          Постанова складена в повному обсязі 24.06.2014 року.