Рішення

від 19.06.2014 по справі 905/3237/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.06.2014 Справа № 905/3237/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Осадчої А.М. , за участі помічника судді Фортуни Л.А.,розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Атлант" м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра-Буд" м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 5894,69грн., з яких 5751,00грн.- основний борг, 28,83грн.- пеня, 114,86грн.- 3% річних

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2- адвокат, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 12.10.2005р.

від відповідача : не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

02.04.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Атлант" м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра-Буд" м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 5894,69грн., з яких 5751,00грн.- основний борг, 28,83грн.- пеня, 114,86грн.- 3% річних, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору № 04/07-07 від 04.07.2013 року, позивач виконав передбачені договором роботи в повному обсязі, між сторонами підписано акт здачі-прийомки науково-технічної продукції від 04.09.2013р., однак у порушення вимог договору відповідач за виконані роботи розрахувався не в повному обсязі, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою суду від 14.05.2014р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 905/3237/14р. та призначено судове засідання на 04.06.2014 р. (Суддя Гассій О.В.).

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду № 04/07-07 від 04.07.2013 року, протоколу погодження по договірній ціні (додаток №1), кошторису №1 на проектні роботи, банківської виписки, акту здачі-прийомки науково-технічної продукції від 04.09.2013р., копії податкової накладної від 01.08.2013р., претензії№1 від 16.04.2014р., поштової квитанції №8205 від 16.04.2014р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 837, 854, 887, 889 Цивільного Кодексу України (далі -ЦК України), статтями 173,174,175,, 193, 218, 230, 324 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).

Окрім зазначених позивачем долучено до матеріалів справи засвідчені копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант», Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант», Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Розпорядженням заступника голови суду від 04.06.2014р. справу передано судді Осадчій А.М., у зв'язку з відпусткою судді Гассій О.В.

У судовому засіданні 04.06.2014р. суд розпочав розгляд справи по суті заявлених позовних вимог. Представник позивача у судове засідання 04.06.2014р. з'явився, підтримав вимоги викладені у позові. У судове засідання 04.06.2014р. представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду

У судовому засіданні 19.06.2014р. суд продовжив розгляд справи по суті заявлених позовних вимог. Представник позивача в судове засідання 19.06.2014р. з'явився, підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення по справі, долучив письмові документи по справі. У судове засідання 19.06.2014р. представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України .

За змістом ст.64 ГПК , зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра-Буд" має наступну адресу місцезнаходження: 83096, місто Донецьк, вул. Воїнська, 37 «А». Така ж адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві.

Вся кореспонденція суду надсилалась відповідачу за його юридичною адресою, однак, повернута установою поштового зв'язку на адресу суду із посиланням на відсутність підприємства за вказаною адресою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст.75 ГПК України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача та ненадання відповідачем певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Відповідно до положень ст. 81 -1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процессу за допомогою технічних засобів сторони до суду не звертались.

Вислухавши пояснення представника позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку ст. 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

04.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант» (далі Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра-Буд" (Замовник) було укладено договір №04/07-07 від 04.07.2013 року, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання розробити за завданням Замовника проект: «капітальний ремонт зовнішньої мережі шламової каналізації від головного корпусу до будівлі радіальних згущувачів. Етап №1 -65 м., етап №2 -45м.» (п.1.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін, з прикладанням печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

Згідно з п.8.1 Договору строк дії встановлюється, починаючи з дати його підписання до повного виконання сторонами зобов'язання по договору.

Вартість вказаних в п. 1.1. робіт визначається протоколом узгодження договірної ціни (додаток №1 до дійсного Договору), який є невід'ємною частиною даного Договору.

Ціна договору - тверда. Вартість робіт за договором складає 11502,00грн., в тому числі ПДВ 20%-1917,00грн.(п. 2.1. Договору).

У п.3.1. Договору сторони домовились, що роботи, виконані за договором, оформлюються актом, з подальшим їх підписанням уповноваженими представниками обох сторін (п. 3.2. Договору).

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, після чого сторонами підписано акт здачі-прийомки науково-технічної продукції від 04.09.2013р. на суму 11502,00грн., в тому числі ПДВ 20%-1917,00грн. Зі змісту зазначеного акту вбачається, що загальна вартість робіт по договору складає 11502,00грн., в тому числі ПДВ 20%-1917,00грн. Загальна сума перерахованого авансу 5751,00грн., в тому числі ПДВ 20%-598,50грн. Підлягає до перерахування 5751,00грн., в тому числі ПДВ 20%-598,50грн.(арк. справи 15).

Зазначений акт містить посилання на договір №04/07-07 від 04.07.2013 року, що беззаперечно свідчить про виконання робіт з капітального ремонту зовнішньої мережі шламової каналізації від головного корпусу до будівлі радіальних згущувачів. Етап №1 -65 м., етап №2 -45м., зазначених в акті на підставі вказаного договору.

Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних проектних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт по розробці науково-технічної продукції.

Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт здачі-прийомки науково-технічної продукції є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за Договором №04/07-07 від 04.07.2013 року.

За приписами частини 1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботи виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.

Відповідач здійснив попередню оплату проектних та вишукувальних робіт за Договором на суму 5751,00грн., що становить 50% виконаних робіт. Даний факт стверджується копією банківської виписки від 01.08.2013р. на суму 5751,00грн.

16.04.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Атлант" м. Донецьк направив претензію з вимогою підписання акту звірки взаєморозрахунків та перерахування в семиденний строк з дня отримання даної претензії заборгованості за договором в сумі 5751,00грн.

18.04.2014р. лист з вищевказаною претензією, адресованою відповідачу, було повернуто на юридичнупоштову адресу відправника, у зв'язку з відсутністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра-Буд" за адресою: 83096, м. Донецьк, вул. Воїнська, 37 «А».

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, в їх сукупності керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Договір, як визначено в статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що строк виконання Замовником обов'язку з оплати виконаних робіт умовами договору не встановлений, суд приходить до висновку щодо правомірності застосування приписів ч.2 ст.530 ЦК України.

Пунктом 1.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» встановлено, що оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Відповідно, Замовник повинен був сплатити заборгованість у семиденний строк від дня пред'явлення претензії, з урахуванням поштового перебігу 25.04.2014р.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №04/07-07 від 04.07.2013року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 5751,00грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 5751,00грн. Відповідно Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра-Буд" в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт у встановленому договором порядку.

Враховуючи вищевикладене, керуючись діючим законодавством, умовами договору, додатками до договору та підтверджуються, наданими до позову документами, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 5751,00грн., підлягають частковому задоволенню.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено ст.549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Умовами п.6.1.договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт Виконавець виплачує Замовнику пеню в розмірі 0,5% (але не більше двійної облікової ставки НБУ) від вартості виконаних робіт за кожен день прострочки.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування пені згідно п.6.1 Договору.

Як вбачається з розрахунку пені, що доданий до позовної заяви, позивачем нарахована пеня за період з 05.09.2013 року по 05.09.2014 року за 366 днів в сумі 28 грн.83 коп.(арк. справи 5).

Частиною 6 ст.232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

За висновком суду 16.04.2014р. була направлена відповідачу претензія з вимогою перерахування в семиденний строк з дня отримання даної претензії заборгованості за договором в сумі 5751,00грн. З урахуванням поштового обігу, суд вважає, що обов'язок відповідача сплатити заборгованість виник до 25.04.2014р.включно. Позивач звернувся до господарського суду Донецької області 14.05.2014р. Таким чином початкова дата періоду, за який позивач має право просити пеню 26.04.2014р., кінцева 14.05.2014р., а не наперед до 05.09.2014р.

Здійснивши за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" розрахунок сум пені на заборгованість за період з 26.04.2014р. по 14.05.2014р., суд дійшов висновку, що, розмір пені складає 56 грн. 58 коп.

Разом з тим, суд не вбачає законних підстав для виходу за межі позовних вимог, тому задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 28 грн. 83 коп. у межах заявлених позивачем вимог.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Як виходить з наданого розрахунку суми 3% річних позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 114 грн. 86 коп. за період з 05.09.2013 року по 05.05.2014 року.

При визначенні періоду стягнення 3% річних щодо дати виникнення прострочки, суд виходить з підстав, які визначені для стягнення пені.

Згідно розрахунку, здійсненого за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" встановлено, що за період з 26.04.2014 року по 05.05.2014 року - сума 3% річних складає 4 грн. 73 коп.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із оплатою послуг адвоката в сумі 2000,00грн. в якості судових, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК .

Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", яким визначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 30 Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Матеріали справи свідчать, що 02.04.2014року між адвокатом ОСОБА_2 (Виконавець)(свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1) та ТОВ "Інжинірингова компанія "Атлант" (Замовник) укладено договір б/н від 07.04.2014р., за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу по справі. При цьому, як визначено у п. 1.1 договору, Виконавець надає Замовнику наступні послуги: підготовку матеріалів для виставлення претензії ТОВ "Компанія "Терра-Буд" за договором підряду на проведення проектних та вишукувальних робіт №04/07-07 від 04.07.2013р., укладеного між замовником та ТОВ «Компанія "Терра-Буд», а також підготовку та складання інших необхідних документів за вищевказаним договором, у тому числі позовної заяви щодо стягнення заборгованості, витрат на правову допомогу, 3% річних, штрафних санкцій, а замовник зобов'язується виплатити виконавцю гонорар на умов цього договору.

Відповідно до п.1.2. Виконавець на підтвердження факту надання правової допомоги, відповідно до умов цього договору видає замовнику квитанцію.

Факт оплати послуг в сумі 2000,00грн. підтверджується належним чином засвідченою копією квитанції №1 від 07.04.2014року.

Внаслідок викладеного, вбачаючи, що за умовами договору не передбачено складання актів за результатами виконання послуг з надання правової допомоги, суд вважає, що за наявності судового процесу та участі в ньому адвокату в якості представника позивача за довіреністю, факт понесення витрат позивачем щодо правової допомоги адвокату підтверджено належними доказами.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Визначаючи необхідний розмір судових витрат для даної справи, суд приймає до уваги наступні фактори в їх сукупності: ціну позову, яка складає 5894,69 грн.; відсутність складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; відсутність необхідності великого досвіду для його успішного завершення; тривалість розгляду справи; кількість судових засідань, в яких адвокат приймав участь (два); кількість підготовлених документів: претензії, позовної заяви (два).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд зменшує розмір відшкодування витрат на послуги адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на послуги адвоката в сумі 1500,00 грн.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За аналогічним принципом розподіляються витрати, пов`язані з оплатою послуг адвоката.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст. 193, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Атлант" м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра-Буд" м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 5894,69грн., з яких 5751,00грн.- основний борг, 28,83грн.- пеня, 114,86 грн.- 3% річних - задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра-Буд" м. Донецьк (83096, м. Донецьк, вул. Воїнська, 37 «А», ЄДРПОУ 36512994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Атлант" м. Донецьк (83100, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, буд. 155 кв. 149, ЄДРПОУ 36444118) 5751,00грн.- основного боргу, 28,83грн.- пені, 4,73грн.- 3% річних; 1471,90грн.- витрат на оплату послуг адвоката; 1792,86грн.-витрат по сплаті судового збору в розмірі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст..84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

В судовому засіданні 19.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.06.2014 р.

Суддя А.М. Осадча